LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвогендерна інтерпретація лексичного та граматичного потенціалу наукового стилю сучасної російської мови

як в енциклопедичних, так і в лінгвістичних словниках, у яких типи дискримінації систематизовані за такими ознаками: за правовим статусом однієї держави у відношенні до другої; за ознаками раси; за ознаками національності, віросповідання, статі. У лінгвістичних словниках ("Словарь современного русского литературного языка", 1948-1965; "Толковый словарь русского языка" С.І.Ожегова та Н.Ю.Шведової, 2000 та "Словарь иностранных слов", 1989) окремої словникової статті дискриминация немає. Але в словниковій статті дискриминировать пропонується для ілюстрації речння: расовая дискриминация. У тлумаченні конкретизується значення терміна – дискриминируют чаще всего по признаку расы. Таким чином, появі нового значення передувало виникнення складного терміна расовая дискриминация. Уживання складних термінів може свідчити про тенденції до виділення нових самостійних значень.

За останнє десятиліття намітився ще один аспект у розвитку значення терміна дискриминация: 'дискриминация по половому признаку, чаще женщин': дискриминация по половому признаку – практика, коли одній статі надається перевага в порівнянні з іншою. У більшості суспільств це розглядається як дискримінація, сприятлива для чоловіків на шкоду жінкам (Большой толковый социологический словарь, 1999. – С. 113).

Оскільки в центрі уваги ҐД знаходяться проблеми, пов'язані із соціальною нерівністю чоловіків і жінок, із ґендерним дисбалансом у політичному, економічному і соціальному житті суспільства, термін дискриминация характеризується високою частотністю і вживається тільки в значенні 'дискриминация в отношении женщин'. Але це значення, як правило, "підтримується" контекстом: Логика, лежащая в основе такой подмены, весьма проста: если законодательство исключает явную дискриминацию по признаку пола, то автоматически делается вывод, что такой дискриминации не существует и на практике (Мезенцева Е.Б. Женщина перед лицом выбора, 1996. – С.2) та ін. Наявність "підтримки" свідчить про те, що термін дискриминация в значенні 'дискриминация в отношении женщин' ще не оформився, однак ми можемо говорити про його розвиток.

Спеціалізація значення терміна через іншу словотвірну модель. На початку 80-х років ХХ століття в ҐД спостерігається висока частотність термінів із компонентом патриархальный. Ці терміни не мали чіткого тлумачення й позначали як культурні уявлення про роль чоловіків і жінок у певних економічних умовах (Т.А.Клименкова), так і відношення, які характеризують домінуючу систему патріархату (О.В.Іващенко).

У кінці 80-х років ХХ століття відзначається паралельне використання прикметників патриархальный/патриархатный, наприклад: То, что женщина в силу нашего патриархального мировоззрения и нашего чудовищного быта по рукам и ногам повязана стиркой, уборкой, готовкой, выставляется как объективная причина невозможности быть хорошим руководителем (Воронина О.А. Женский вопрос СССР: Демографический диагноз, 1990. – С.11); Вероятно, даже самые убежденные защитники патриархатной идеологии не рискнут утверждать, что в этих городах существует дефицит образованных и компетентных женщин ... (Воронина О.А., Клименкова Т.А. Гендер и культура, 1988. – С. 9).

Із середини 90-х років ХХ століття в текстах ҐД переважають складні терміни з компонентом патриархатный. У текстах інших галузей гуманітарних досліджень (наприклад, у роботах з історії) при характеристиці доіндустріальних суспільств, на чолі яких перебувають чоловіки й на перший план висуваються традиційні культурні уявлення про роль чоловіків і жінок у певних економічних умовах, використовуються терміни тільки з компонентом патриархальный. Таким чином у ҐД переборюється багатозначність термінів з компонентом патриархальный і уточнюється їхній зміст. Опозиція однокореневої синонімії трансформується в опозицію паронімічного типу. Синонімія або паронімія прикметників патриархальный/патриархатный може залежати від сфери їх реалізації. У ҐД компоненти патриархальный/патриархатный розглядаються як пароніми. У рамках інших досліджень (історія, археологія, етнографія тощо) ми маємо справу з однокореневою синонімією.

Спеціалізація значення терміна через синонімічну заміну. У середині 80-х років ХХ століття при перекладі праць західних дослідників виникла проблема адекватності передачі термінів, прийнятих у європейській і американській традиціях. Так, складні терміни з компонентами masculine/feminine перекладались як мужественность / мужественный і женственность / женственный.

Однак зміст слів мужественность / мужественный і женственность / женственный не нейтральний, а супроводжується різними конотаціями. Із точки зору позамовної реальності слова мужественный і женственный становлять собою культурні концепти суспільної свідомості (А.В.Кириліна) і за своєю суттю вербалізують ґендерні стереотипи про соціальні ролі чоловіків і жінок у суспільстві. У 90-х роках ХХ століття у ҐД для того, щоб зберегти наукову нейтральність і відійти від небажаних конотацій, стали використовуватися складні терміни з компонентами маскулинный/феминный: Одна и та же страна может быть "феминной" по одному параметру и "маскулинной" по другому, не говоря уже о классовых и иных социально-групповых различиях (Кон І.С. Маскулинность как история, 2001. - С. 213).

У російськомовних словниках терміни з компонентами феминный і маскулинный не подані. Дефініції цих термінів ми знаходимо тільки в наукових текстах, наприклад: маскулинность – характерні форми поведінки, яких очікують від осіб чоловічої статі в певній культурі (Гиденс Э. Социология, 1999. – С. 190); феминность – характерні форми поведінки, яких очікують від осіб жіночої статі в якійсь культурі (Там же).

Ознаки маскулинности і феминности визначаються не біологічною статтю, а складаються із відмінних одна від одної психологічних характеристик, історично сформованих особливостями культури. Первісне уявлення про маскулинность, що асоціюється з активністю, незалежністю, самовпевненістю, а про феминность - із залежністю, несміливістю, сентиментальністю (О.В.Іващенко, 1998), поступається місцем новим уявленням про множинність феминностей і маскулинностей, які існують у різних субкультурах, із яких складається те чи інше суспільство. Прикметники феминный і маскулинный виступають як компоненти нейтральних термінів, які позначають соціокультурні відмінності чоловіків і жінок у різних типах культур.

Складні терміни як етап спеціалізації значення. Терміни-словосполучення посідають одне з перших місць майже в кожній термінології (А.Тимко, 1996; Е.Чумак, 1997; Н.Лопухіна, О.Покровська, 1998; Т.Лепеха, 2000; З.Сікорська, 2001 та ін.). Спостереження показали, що в ҐД найпродуктивнішим кількісно-структурним типом складних термінів є двокомпонентні терміни. Найбільша частотність у термінів і термінів-сполучень із компонентом гендерный (близько 100 вживань, що складає 42%): гендерный анализ, гендерная асимметрия, гендерный баланс, гендерный стереотип, гендерная демократия, гендерная идентичность, гендерные исследования, гендерная роль тощо.

Продуктивність складних термінів і термінів-сполучень із компонентом гендерный свідчить про те, що термін ґендер увійшов у простір російського та українського наукового стилю. Однак біля 30% подібних термінів мають тільки авторські дефініції. Інші термінологічні сполучення поки що займають проміжне місце між термінами і нетермінами, тобто функціонують у