LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгводидактична підготовка майбутнього учителя-словесника до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи

систему лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи.

Гіпотеза дослідження. Професійний рівень майбутніх учителів підвищиться, якщо:

  • в основу їхньої лінгводидактичної підготовки покласти принцип систематичності й неперервності;

  • вивчення лінгвістичних дисциплін здійснювати на основі ефективного поєднання комунікативно-діяльнісного та функціонально-стилістичного підходів;

  • розробити систему мовленнєвих завдань і вправ, виконання яких активно впливатиме на підготовку студентів до роботи над розвитком ділового мовлення учнів;

  • активно впроваджувати в практику навчання ділового мовлення педагогічні новації – інтерактивні імітаційні методи (рольові ігри, ситуативні завдання тощо);

  • удосконалювати навички ділового мовлення студентів під час вивчення дисциплін лінгвістичного циклу.

Мета й вихідна гіпотеза конкретизуються такими завданнями:

  • Проаналізувати сучасний стан лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів основної школи в науковій та навчально-методичній літературі;

  • Уточнити й науково обґрунтувати поняття "ділове мовлення" і "ділове спілкування", їх основні комунікативні якості;

  • Дослідити лінгвістичні, психологічні та дидактичні засади лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів;

  • Створити систему вправ і завдань міжпредметного характеру;

  • Розробити й апробувати експериментальну програму лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів 5-9 класів;

  • Упроваджувати результати дослідження в практику викладання ділового мовлення на заняттях з лінгвістичних та нелінгвістичних дисциплін на філологічному факультеті.

    Методологічними засадами дослідження виступили вихідні положення теорії наукового пізнання про зв'язок конкретного й абстрактного, емпіричного й теоретичного; вчення про мову як засіб спілкування; взаємозв'язок мови, мовлення, мислення і свідомості; здобутки психолінгвістики в галузі мовленнєвої діяльності; усвідомлення ролі української мови в державному, національно-культурному відродженні України.

    Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення про системність мови, мовлення, їх функцій; структурно-функціональні та комунікативні якості ділового мовлення ; комунікативно-ділову компетентність майбутніх учителів-словесників (І.Білодід, Л.Булаховський, В.Виноградов, М.Жовтобрюх, М.Кожина, М.Кочерган, О.Пономарів, В.Русанівський, І.Чередниченко, Л.Щерба); наукові дослідження в галузі психолінгвістики про сутність і структуру мовленнєвої діяльності (Б.Ананьєв, Д.Богоявленський, Л.Виготський, М.Жинкін, І.Зимня, Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Марков, Л.Рубінштейн, І.Синиця, Н.Скляренко); лінгводидактичні праці в галузі практичної стилістики (С.Єрмоленко, А.Коваль, М.Кожина, О.Кожин, В.Мельничайко, Л.Мацько, Л.Паламар, М.Пентилюк, М.Стельмахович).

    Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

    • теоретичні: аналіз й узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; методичний аналіз матеріалу, поданого в довідниках, посібниках;

    • емпіричні: вивчення нормативної літератури та цілеспрямоване спостереження занять з лінгвістичних дисциплін на філологічному факультеті ВЗО; анкетування студентів, бесіди з викладачами, вчителями з метою з'ясування доцільності лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи;

    • експериментальний (констатуючий, формуючий, контрольний): у процесі вивчення й узагальнення досвіду викладання ділового мовлення у вищій школі;

    • статистичний: якісний та кількісний аналіз результатів експериментально-дослідного навчання ділового мовлення.

    Дослідження проводилось у три етапи:

    На першому етапі (1995-1996 рр.), пошуковому, теоретично осмислювалася тема, вивчалася лінгвістична, психологічна й методична література з проблеми; визначалися вихідні позиції дослідження, об'єкт, предмет, гіпотеза, основні завдання, обґрунтовувалась актуальність проблеми. Було проведено констатуючий зріз у Миколаївському й Херсонському державних університетах та Луганському національному педагогічному університеті.

    На другому етапі (1996-2000 рр.), основному, розроблялася програма дослідного навчання з ділового мовлення для студентів філологічного факультету ВЗО, вправи і завдання, рольові ігри, за допомогою яких здійснювалася підготовка майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів основної школи. Проводився формуючий експеримент, що підтвердив достовірність висунутої гіпотези.

    На третьому етапі (2000-2002 рр.), підсумковому, перевірялась ефективність запропонованої методики. Ураховувалися пропозиції та відгуки викладачів про її доцільність, узагальнювалися результати дослідження, формулювалися висновки.

    Базою дослідження виступили Миколаївський та Херсонський державні університети, Луганський національний педагогічний університет.

    Наукова новизна дослідження визначається тим, що в дисертації:

    • уперше здійснено науковий аналіз змісту лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів;

    • уточнено й науково обґрунтовано поняття "ділове мовлення" та "ділове спілкування";

    • досліджено лінгвістичні, психологічні та дидактичні засади лінгводидактичної підготовки студентів до роботи над формуванням ділового мовлення учнів;

    • створено й запропоновано методичну систему, яка ґрунтується на міжпредметних зв'язках;

    Теоретичне значення дослідження полягає у виборі принципів, що лягли в основу лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів, визначенні змісту і методів роботи з ділового мовлення на філологічних факультетах ВЗО, обґрунтуванні доцільності навчання ділового мовлення у комунікативно-діяльнісному та функціонально-стилістичному аспектах.

    Практичну цінність дослідження вбачаємо у створенні експериментальної програми підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи та методики її реалізації. Запропоноване в дисертації дослідне навчання ділового мовлення для студентів філологічного факультету ВЗО та науково обґрунтовані методичні рекомендації щодо проведення лекційних і практичних занять, семінарів та лабораторних робіт можуть бути використані в інших ВЗО гуманітарного профілю, на курсах підвищення


  •