LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактична підготовка майбутнього учителя-словесника до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи

кваліфікації вчителів при ІПО.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; дослідно-експериментальною роботою й можливістю її відтворення, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів.

Особистий внесок автора полягає в розробці дидактичного матеріалу з ділового мовлення для студентів; побудові й апробації системи завдань і вправ, спрямованої на підготовку майбутнього вчителя-словесника до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів.

Апробація і впровадження результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри українського мовознавства та основ журналістики Херсонського державного університету (1996-2002 рр.); висвітлювалися в доповідях та повідомленнях на всеукраїнських конференціях: Херсон, Миколаїв (1998, 1999, 2000, 2002 рр.); міжвузівських, регіональних наукових, науково-методичних конференціях: Миколаїв (1996, 1998, 2002 рр.), Луганськ (2003).

Теоретичні положення, висновки та методичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес Миколаївського державного університету (довідка № 01/376 від 18.05.2003 р.), Херсонського державного університету (довідка №76-9 від 12.07.2003 р.)та Луганського національного педагогічного університету (довідка №12-546/12 від 13.06.2003 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових робіт, із них 4 статті – у фахових виданнях, що відповідають вимогам ВАК, одноосібний навчальний посібник та один у співавторстві.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків із кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 154 сторінках. Текст дисертації містить 8 схем, 13 таблиць, 2 діаграми. Додатки займають 48 сторінок. Список використаних джерел подано на 18 сторінках (252 найменування).


Основний зміст дисертації


У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження, сформульовано гіпотезу, мету, завдання , методологічні й теоретичні основи і методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію.

У першому розділі "Науково-теоретичні основи лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи" розглянуто лінгвістичні, психологічні та дидактичні основи.

В основу дослідження покладено такі поняття як „ділове мовлення", „ділове спілкування", „форми ділового мовлення", „ознаки усного і писемного ділового мовлення" та розбіжності у їх трактуванні.

Лінгвістичні основи методики роботи над засвоєнням ділового мовлення базуються на сучасних досягненнях із культури мовлення, стилістики, лінгвістики тексту та риторики. В основу дисертаційного дослідження покладено погляди на проблеми ділового мовлення мовознавців І.Білодіда, Н.Бабич, Б.Головіна, О.Горбула, В.Горбачука, А.Коваль, Л.Мацько, О.Пономаріва, В.Русанівського та інших, психолінгвістів Б.Ананьєва, Л.Виготського, М.Жинкіна, І.Зимньої, Г.Костюка, О.Леонтьєва, А.Лурія, І.Синиці, О.Шахнаровича та інших, методистів О.Біляєва, С.Іконникова, В.Капінос, М.Маруна, В.Мельничайка, В.Михайлюк, М.Пентилюк, М.Стельмаховича, О.Синиці, Т.Чижової та інших. Ділове мовлення розглядається ними як різновид усної та писемної форм текстів офіційно-ділового стилю; сукупність мовних засобів і прийомів, характерних рис діяльності, поведінки, методів роботи, що задовольняють адміністративно-господарське, політичне, економічне, педагогічне життя, ділові стосунки між державами; засіб документального оформлення актів громадського життя, налагодження ділових стосунків між державами, підприємствами, організаціями, членами суспільства в офіційній сфері спілкування.

Ділове мовлення реалізується в усній та писемній формах (Н.Бабич, О.Біляєв, Л.Головата, В.Головін, М.Зубков, М.Ілляш, А.Коваль, М.Марун, В.Мельничайко, В.Михайлюк, М.Пентилюк, Н.Потелло, В.Русанівський, І.Синиця, Н.Тоцька). Обидві ці форми мають широку сферу використання: ділові зустрічі, спілкування в колективі, прийом відвідувачів, публічні виступи (доповідь, бесіда, розповідь), телефонна розмова – усна форма; закони, договори, трудові угоди, заяви, протоколи, листи, характеристики тощо – писемна. Ці форми ділового мовлення мають однаковий словниковий склад, морфологічну, синтаксичну та стилістичну будову, проте функціонують вони по-різному.

Особливості усного ділового мовлення зумовлені тим, що в ньому беруть участь особи, наділені повноваженнями від організацій, установ, підприємств, виконуючи певні функції, тобто спілкуються на рівні ділових стосунків. Ділове спілкування – самостійна і специфічна форма вияву активності особистості, його мета – стосунки з іншими людьми, досягнення взаєморозуміння, розв'язання проблем.

Матеріальним носієм писемного ділового мовлення є документ. Як зазначають Л.Варзацька, В.Мельничайко, В.Михайлюк, М.Пентилюк, Г.Шелехова та інші, основною одиницею документа є текст, що оформляється за певними правилами з використанням реквізитів, які становлять формуляр документа. Композиція, або структура, тексту (вступ, доказ, закінчення) вимагає стандартизації (для кожної групи документів зразок, еталон, який є нормативним, вихідним). Стандартизація є найвиразнішою ознакою форм викладу ділового мовлення, оскільки ситуації використання і тематичне коло цього стилістичного різновиду літературної мови однотипні та небагатогранні. Формально-змістова однотипність досягається добором певних мовних засобів. Прагнення до високої стандартизації мови ділового мовлення відповідає запитам і вимогам загального розвитку суспільства.

Опрацювання наукової літератури з психології, психолінгвістики, спостереження за навчальним процесом, аналіз студентських робіт дозволили визначити готовність майбутніх учителів-словесників до оволодіння методикою роботи з формування ділового мовлення учнів 5-9 класів, зокрема посилення мотиву пошуку нових офіційних контактів та співпраці (з однокурсниками, одногрупниками, викладачами, батьками); сформованість абстрактного мислення і репродуктивної уяви, всіх видів пам'яті, що й зумовлює досконале ділове мовлення.

У першому розділі проаналізовано дидактичні засади підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів, висвітлено різні підходи до вибору принципів, методів, прийомів навчання та форм роботи, дотримуючись комунікативно-діяльнісного (М.Вашуленко, О.Кулакова, М.Львов) та функціонально-стилістичного підходів (Л.Варзацька, М.Кожина, Д.Кравчук, Т.Ладиженська, М.Пентилюк, Л.Федоренко,