LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактична підготовка майбутнього учителя-словесника до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи

Т.Чижова).

Поряд із загальнодидактичними розглянуто специфічні принципи, що лягли в основу методичної системи: взаємозалежності усної та писемної форм ділового мовлення, міжпредметних зв'язків, комунікативної спрямованості, взаємозв'язку у вивченні всіх стилів української мови.

До універсальних способів навчання П.Білоусенко, О.Біляєв, Є.Голобородько, Т.Ладиженська, Г.Михайловська, В.Капінос, Л.Симоненкова відносять інтерактивні імітаційні методи. Саме вони реалізують ідею необхідності оволодіння діловим мовленням як комунікацією безпосередньо в колективній діяльності з урахуванням особистісно-міжособистісних зв'язків; удосконалюють уміння реалізувати вербальні та невербальні засоби; формують навички правильного й етичного ділового спілкування.

На основі проаналізованих методичних праць (С.Іконников, В.Мельничайко, М.Пентилюк, О.Пєшковський, О.Текучов) обґрунтовано прийоми лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи, серед яких перевагу надано аналізу зразків ділових паперів, стилістичному експерименту, стилістичному конструюванню текстів офіційно-ділового стилю та їх редагуванню.

Удругому розділі "Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою" проаналізовано дисертаційні праці з досліджуваної проблеми (Л.Барановська, К.Бикова, Г.Берегова, Л.Головата, І.Дроздова, В.Михайлюк, Н.Тоцька, Г.Трегубова), чинні програми з курсу "Ділова українська мова", посібники та дидактичні матеріали. Аналіз їх засвідчив, що питання навчання ділового мовлення на філологічних факультетах ВЗО не знайшло свого висвітлення, як і специфіка підготовки майбутніх учителів-словесників до формування ділового мовлення учнів 5-9 класів.

З метою виявлення стану володіння діловим мовленням першокурсниками філологічного факультету було проведено анкетування, результати якого продемонстрували низький рівень залишкових знань із середньої школи. Студенти недостатньо оперують поняттям "ділове мовлення", не на належному рівні володіють діловою термінологією, не можуть визначити основні відмінності між усною та писемною формами ділового мовлення; не вміють правильно побудувати усне ділове висловлювання та складати зразки документів.

На основі аналізу зрізових робіт було визначено у відсотках рівні сформованості умінь і навичок першокурсників будувати усне ділове висловлювання та складати ділові папери: високий, достатній, середній та низький (табл. 1).

Таблиця 1

Кількісний аналіз результатів перевірки умінь студентів-словесників І курсу будувати усне ділове висловлювання та складати ділові папери


Завдання

Рівні


ВР

ДР

СР

НР


КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

Побудова усного висловлювання

1,9

0,9

35,6

35,4

58,7

60,9

3,8

2,8

Написання зразка документа

3,8

4,6

38,3

39

57

54,6

0,9

1,8


Низькі результати перевірки спонукали нас провести анкетування вчителів. Опитування засвідчило, що вони не володіють методикою викладання ділового мовлення; не використовують у повному обсязі дидактичні засоби, які б забезпечили ефективність формування ділового мовлення учнів 5-9 класів.

Результати констатуючого експерименту підтвердили необхідність створення системи лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів.

Експериментально-дослідне навчання здійснювалося поетапно за розробленою програмою. Метою експерименту було укладання ефективної методичної системи засвоєння ділового мовлення на заняттях з лінгвістичних та нелінгвістичних дисциплін.

Необхідність створення такої методики зумовлена:

  • низьким рівнем володіння усним і писемним діловим мовленням випускників середньої загальноосвітньої школи;

  • відсутністю типової програми, відповідних підручників, посібників та належного дидактичного матеріалу з ділового мовлення для майбутніх учителів-словесників;

  • вимогами часу, що передбачають підготовку студентів-філологів до роботи над формуванням ділового мовлення учнів 5-9 класів.

Навчальний експеримент проводився на І-V курсах філологічного факультету Миколаївського і Херсонського державних університетів та Луганського національного педагогічного університету протягом 1996-2002 рр. і охоплював 781 студента, з яких 392 навчалися в експериментальних групах (ЕГ), 389 – контрольних (КГ). Такої кількості студентів було достатньо для успішного проведення формуючого експерименту. У КГ заняття організовувалися за робочими програмами курсів, передбачених традиційним навчанням, в ЕГ – за розробленою нами навчальною методикою.

Експериментально-дослідне навчання складалося з чотирьох етапів, кожному з яких відповідали певні методи, прийоми, засоби навчання та форми роботи (рис.2).

І етап – опорно-систематизуючий (І курс). Він охоплював дві лінгвістичні дисципліни "Практичний курс української мови" та "Культура мовлення". Метою цього етапу було повторення відомостей про офіційно-діловий стиль, підстилі, форми; підготовку до публічного виступу; засвоєння вимог мовного етикету, ознайомлення з елементами невербальної комунікації. Важливе місце відводилося моделюванню ситуацій спілкування, що забезпечило підвищення мовленнєвої компетенції студентів; сприйняттю та аналізові текстів офіційно-ділового стилю з метою визначення його специфічних ознак на всіх мовних рівнях. Етап закінчився зрізовою роботою, що охопила теоретичні питання тем, які розглядалися. Етап носив репродуктивний характер і допоміг систематизувати знання студентів зі школи та підготувати їх до сприйняття нового матеріалу на базовому етапі.

ІІ етап – базовий (ІІ курс). Він ґрунтувався на засвоєнні дисципліни "Ділова українська мова" і передбачав поглиблене вивчення ділового мовлення. На даному етапі ми проводили практичні заняття у чотири кроки. На першому кроці студентам пропонувалося виконати ряд вправ із метою перевірки рівня засвоєння теоретичних питань. На другому студент будував усне ділове висловлювання (розігрування рольових та ділових ігор), які передували написанню певного взірця документа на третьому. Підсумки заняття підводилися на четвертому кроці. Пропоновані до практичних занять завдання передбачали формування умінь