LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактична підготовка майбутнього учителя-словесника до роботи над формуванням ділового мовлення учнів основної школи

добирати та систематизувати матеріал для усного ділового висловлювання, створення власних висловлювань відповідно до мовленнєвих ситуацій; удосконалення навичок аналізувати, редагувати та конструювати тексти ділових паперів. Етап завершився рольовою грою, у ході якої студенти готували повідомлення на пропоновані теми з ділового мовлення, обговорювали їх, вели дискусії.



Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден


ІІІ етап – діяльнісний (ІІІ, ІV курси) охопив такі навчальні дисципліни: "Шкільний курс української мови з методикою викладання", "Історія мови", "Вступ у спеціальність", "Основи педагогічної майстерності", "Виразне читання", "Риторика", „Сучасна українська літературна мова". Метою даного етапу було з'ясування сутності мовленнєвої компетенції учителя-словесника; ознайомлення студентів з історією ведення документації в Україні; засвоєння методики опрацювання ділового мовлення у школі. Студенти вдосконалювали навички побудови усного ділового висловлювання (вести бесіду, телефонну розмову, виступати перед аудиторією), формували вміння складати конспект уроку з ділового мовлення, використовуючи специфічні принципи, методи і засоби навчання, включаючи історичний коментар до уроку.

Протягом І-ІІІ етапів експериментально-дослідного навчання студенти ознайомлювалися з питаннями ділового мовлення на практичних заняттях із "Сучасної української літературної мови", що проводились у чотири кроки за зразком базового етапу із використанням подібних вправи.

ІV етап – (V курс) базувався на заняттях "Стилістика української мови" та "Лінгвістичний аналіз тексту" і передбачав удосконалення умінь студентів робити повний стилістичний та порівняльний аналіз текстів офіційно-ділового та публіцистичного (наукового) стилів з метою перевірки набутих знань на попередніх етапах. Даний етап завершився рольовою грою, у ході якої студенти виконували певні завдання практичного характеру та готували повідомлення з пропонованих тем.

З метою успішної реалізації дослідного навчання було розроблено систему вправ і завдань, пов'язаних з удосконаленням ділового мовлення студентів.

В основу добору дидактичного матеріалу для експериментально-дослідного навчання покладено такі вимоги:

  • урахування комунікативно-діяльнісного та функціонально-стилістичного аспектів;

  • стимулювання продуктивної мовленнєвої діяльності студентів-філологів;

  • орієнтування студентів на ті норми і види мовленнєвої діяльності, що знаходять застосування в практичній сфері фаху вчителя-словесника (аудіювання, говоріння, читання, письмо);

  • випереджальний розвиток усного ділового мовлення;

  • вивчення ділового мовлення в єдності усної та писемної форм.

Запропонована система вправ ґрунтувалася на принципі розгляду ділового мовлення як цілісної системи, усі складові якої перебувають у системних зв'язках. Ми намагалися орієнтувати студентів на самостійну творчу роботу, пропонуючи завдання як на спостереження мовних явищ, стилістичний аналіз, так і на складніші вправи, що потребують осмислення певних закономірностей і висновків (редагування зразків документів, стилістичний експеримент, переклад з російської на українську мову). Більшість вправ – це тексти офіційно-ділового стилю, попереднє читання і подальше опрацювання яких забезпечить глибше опанування нормами ділового мовлення, його етичних та естетичних особливостей, що має суттєве значення для лінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя-словесника до роботи з формування ділового мовлення учнів основної школи.

Через відсутність єдиного підручника більшість матеріалу засвоювалася за допомогою різних методичних посібників, довідників, словників ділової лексики, тлумачних словників, періодичних видань. Опрацювання їх давало можливість підвищити роль самостійної роботи студентів-словесників, закріпити навички написання рефератів, повідомлень, виступів, а відтак і уміння вести дискусії, обговорення, виступати перед аудиторією, тобто удосконалювати ділове спілкування.

Перевірка результатів формуючого експерименту складалася з кількох контрольних зрізів, які проводилися наприкінці ІІ, ІІІ, VІІ та Х семестрів.

Ураховуючи результати зрізових робіт в ЕГ та КГ, було виведено середній показник рівнів сформованості ділового мовлення студентів V курсу, що вміщено в таблиці 2 (табл.2).


Таблиця 2

Середній показник сформованості навичок ділового мовлення студентів початку і кінця експериментально-дослідного навчання (%)

Рівні

ВР

ДР

СР

НР


КГ


ЕГ


КГ


ЕГ

КГ


ЕГ


КГ


ЕГ

Початок дослідного навчання

2,9

2,8

36,9

37,2

57,8

57,7

2,4

2,3

Кінець дослідного навчання

4,7


12,7

49,5

62,7

44,9

23,7

0,9

0,9


Еволюція лінгводидактичної підготовки студентів-словесників до роботи з формування ділового мовлення учнів основної школи студентів ЕГ на кінець дослідного навчання була такою: низький рівень - 0,9%, середній – 23,7%, достатній – 62,7%, високий – 12,7%, коли показники у КГ були такими: низький рівень – 0,9%, середній – 44,9%, достатній – 49,5%, низький – 4,7% .

Результати експерименту довели, що навички володіння діловим мовленням у студентів експериментальних груп порівняно зі студентами контрольних суттєво підвищились, оскільки значно вищим став рівень сформованості навичок усного і писемного ділового мовлення.

Усне ділове висловлювання характеризувалося переконливістю викладу фактів, доказовістю, послідовністю і точністю, логічністю, високою стандартизацією мови, відповідало мовним етикетним нормам. Удосконалилися вміння складати документи, що було підтверджено наявністю всіх реквізитів, розміщення яких відповідало формуляру певного ділового паперу (дотримання вимог високого рівня стандартизації); вдалому добору мовних засобів. Студенти експериментальних груп значно збагатили свій словниковий запас діловою та фаховою лексикою, про що свідчать результати перекладу та аналізу текстів офіційно-ділового стилю, глибшими стали знання майбутніх учителів про історію ведення документації на Україні. Студенти ЕГ краще оволоділи методикою навчання ділового мовлення в школі: проаналізували стан вивчення офіційно-ділового стилю, навчилися