LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання

психолінгвістичних особливостей засвоєння української мови як другої, близькоспорідненої;

— методів та систем навчальних вправ, які відповідають основним цілям навчання та типології уроків і зумовлюються змістом, етапом та особливостями засвоєння навчального матеріалу української мови.

Об'єктом дослідження є процес навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, а предметом — лінгводидактична система навчання української мови як другої.

Завдання дослідження:

1. Зробити всебічний аналіз стану проблеми в літературі та практиці навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання.

2. Визначити психологічні, лінгвістичні та психолінгвістичні особливості засвоєння української мови як другої та лінгводидактичні принципи її вивчення.

3. З'ясувати критерії відбору змісту навчального матеріалу та оптимізувати його.

4. Проаналізувати і відібрати методи та прийоми навчання української мови як другої і визначити типологію уроків.

5. Розробити цілісну лінгводидактичну систему навчання української мови як другої, близькоспорідненої, у початкових класах та експериментально перевірити її ефективність.

Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

Теоретичні — теоретичний аналіз і синтез (використовувався на етапі визначення цілей, об'єкта і предмета, гіпотези і завдань дослідження, а також при розробці і науковому обгрунтуванні теоретичних основ лінгводидактичної системи навчання української мови як другої); історико-логічні (на етапі опрацювання літератури з проблеми дослідження та моделювання навчального процесу). Емпіричні — діагностичні (бесіди з учителями й учнями, анкетування), обсерваційні (спостереження за навчальним процесом), експериментальні (педагогічний експеримент).

Теоретико-методологічноюосновою дослідження є загальна теорія систем як міждисциплінарна галузь наукового знання, положення сучасної філософії про пізнання, взаємозв'язок і взаємозумовленість усіх явищ і процесів; праці вітчизняних та зарубіжних лінгвістів (БулаховськийЛ.О., БілодідІ.К., ВиноградовВ.В., ГвоздєвО.М., ЖовтобрюхМ.А., ЄрмоленкоС.Я, МацькоЛ.І., Плющ М.Я., ТоцькаЛ.І., ШахматовО.О.) про мову як систему, що виявляється у взаємозв'язках мовних явищ; праці психологів і психолінгвістів (АндрієвськаВ.В., БєляєвБ.М., ВиготськийЛ.С., ЖинкінМ.І., ЗимняІ.А., КостюкГ.С., ЛеонтьєвО.О., РубінштейнС.Л., СиницяІ.О., СупрунА.Є., УзнадзеД.М.), що стосуються особливостей засвоєння другої мови, мови і мовлення, теорії мовленнєвої діяльності.

До уваги бралися також праці дидактів та лінгводидактів (АлексюкА.М., БабанськийЮ.К., ДаниловМ.О., СавченкоО.Я.; БіляєвО.М., ВашуленкоМ.С., ГородиловаГ.Г., КовальГ.П., ЛадиженськаГ.О., МасальськийВ.І., ПаламарЛ.М., ПашківськаН.А., ПлискоК.М., ФедоренкоЛ.П., УспенськийБ.М., ШанськийМ.М.), що стосувалися як загальних питань теорії навчання (принципів, методів, організації уроку), так і конкретних, пов'язаних з удосконаленням методики навчання рідної і другої мов, а також концептуальні положення, що стосуються мовної освіти на сучасному етапі розвитку школи.

Дослідження зазначеної проблеми розпочато у 1972 р. Воно проводилося поетапно понад 25 років за участю і під керівництвом автора.

На І етапі (1972-1979 рр.) — здійснювався теоретико-методичний аналіз практики навчання української мови як другої, близькоспорідненої, та досліджувалась ефективність формування орфографічних умінь і навичок молодших школярів.

На ІІ етапі (1980-1990 рр.) — проводилось удосконалення й переконструювання змісту навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, досліджувалась ефективність навчального процесу в умовах 4-річної початкової школи та розроблялися теоретичні основи методики.

На ІІІ етапі (1991-1999 рр.) — була створена й науково обгрунтована цілісна лінгводидактична система початкового навчання української мови як другої, близькоспорідненої.

Недостатній рівень навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання та низька результативність знань, умінь і навичок, а також нерозробленість проблеми в літературі зумовили мету першого етапу експерименту: вивчити стан навчання української мови як другої у початкових класах та рівень знань, умінь і навичок учнів з цього предмета; проаналізувати лінгвістичну, лінгводидактичну, психологічну та психолінгвістичну літературу з проблем, що стосуються дослідження.

Низький рівень усного мовлення та орфографічної грамотності учнів з української мови зумовили необхідність вивчення процесу формування орфографічних умінь і навичок під час засвоєння української мови як другої, близькоспорідненої, у початкових класах, на основі чого була захищена кандидатська дисертація (1977 р.), зроблено ряд теоретичних і практичних висновків, які були враховані у нашій наступній роботі. Це, зокрема, орієнтація на усне мовлення як першооснову писемного, виявлення взаємозв'язку і взаємозалежності між рівнем розвитку усного українського мовлення та рівнем орфографічних умінь і навичок. У програмах і підручниках для 2 класу[44-28] були уточнені деякі терміни і визначення, внесені корективи у зміст навчання. Одержані на цьому етапі дані публікувались у періодичній пресі [59-69], висвітлювались у виступах перед учителями й методистами, на республіканських і міжнародних конференціях [107].

На другому етапі (1980-90 рр.) відповідно до плану наукової роботи лабораторії розпочалося вивчення можливостей переходу початкової школи на навчання з 6-ти років. Перед нами було поставлено завдання визначити оптимальний зміст навчання та структурувати його, а також дослідити методи і прийоми навчання української мови як другої у 1-4 класах, системи вправ та урок як основну форму навчання.

Експеримент проводився у Волноваському районі Донецької та м.Орджонікідзе Дніпропетровської областей. Дослідним навчанням були охоплені всі початкові класи шкіл з російською мовою викладання (близько 5 000 учнів). У процесі підготовки та проведення експериментальної роботи було з'ясовано критерії відбору змісту, основним з яких став порівняльний аналіз двох мовних систем — російської й української — та здійснено його відбір і структурування за роками навчання. У програму було введено розділ "Усне мовлення" (1 клас). Під час експерименту апробовано нові підходи до проведення навчального процесу та способи презентації мовного матеріалу в підручниках залежно від ступеня збігу його змісту в обох мовах, типи й структура уроків української мови. На цьому етапі завершено розробку експериментальних програм [45] і пробних підручників з української мови для 1-4 кл. шкіл з російською мовою викладання [29-31] та методичних рекомендацій для вчителів [2-5], де дослідник виступає як провідний автор і керівник авторських колективів. Були створені навчальні комплекси, які включали, крім вищезазначеного, картини з розвитку мовлення [13], звуковий посібник до уроків українського мовлення (1 клас) [12], таблиці з орфографії і граматики [10, 11], діафільм [14], а також програми з української мови як другої для педучилищ, цільових курсів ІУУ та програми відповідного спецкурсу для педфакультетів педагогічних інститутів [46, 51, 54].

На третьому етапі (1991-99 рр.) узагальнювалися дані, що стосуються теорії і практики навчання української мови як другої, розроблялася цілісна лінгводидактична система навчання та експериментально