LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7 - 8 класів спеціалізованих шкіл

17


ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО







ЦЕРНА Світлана Вікторівна



УДК: 373.2+373.22+431+401.4



ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ

НАВЧАННЯ ЛЕКСИКИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

УЧНІВ 7-8 КЛАСІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ



13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук







Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник


доктор педагогічних наук,

член-кореспондент АПН України, доцент

Мартинова Раїса Юріївна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К. Д. Ушинського,

завідувач кафедри іноземних мов

гуманітарних факультетів.


Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Тарнопольський Олег Борисович,

Дніпропетровський університет економіки та права,

проректор з науково-педагогічної роботи гуманітарного спрямування, міжнародного співробітництва та євроінтеграції, завідувач кафедри прикладної лінгвістики та методики навчання іноземних мов;


кандидат педагогічних наук, доцент

Вербицька Тетяна Діомидівна,

Одеський національний

університет імені І. І. Мечникова,

доцент кафедри німецької філології.



Захист відбудеться "17" січня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.04 Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.


Автореферат розісланий "15" грудня 2008 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. А. Копусь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Неухильний рух України до світової міжнародної спільноти пов'язаний з розв'язанням багатьох проблем. Серед них важливе місце посідає мовна політика у сфері освіти. Сьогодні ефективна співпраця в умовах глобалізації й інтеграції, що охопила всі сфери духовного та матеріального виробництва, не можлива без вільного володіння іноземними мовами, і, насамперед, мовами міжнародного спілкування, серед яких німецька є однією з основних мов міждержавної комунікації країн Європейського Союзу.

Розвиток в учнів здатності застосовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур сучасного світу наразі є глобальною метою навчання цього предмета. Запорукою успішного володіння іноземною мовою, що вивчається, є достатній рівень лексичної компетенції учнів як важливої складової іншомовної комунікативної компетенції загалом.

Проблема навчання іншомовної лексики перебуває в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних учених. Її розробка здійснюється в таких напрямах, як-от: визначення лінгводидактичних принципів відбору активного (продуктивного) та пасивного (рецептивного) словника для різних вікових груп в умовах шкільного і вузівського навчання (В. Бухбіндер, Л. Василенко, С. Калініна, В. Кондратьєва, М. Латушкіна, І. Рахманов, В. Сокирко, Л. Якушина, S. Eggert, H. Casper-Hehne, P. Lorenzen, D. Krohn та ін.); способів рецептивного засвоєння іншомовної лексики для читання суспільно-політичних, науково-популярних, країнознавчих та художніх текстів (Н. Баранова, І. Фельснер, С. Фоломкіна, Г. Харлов, F. J. Hausmann, L. Legenhausen, D. Wolff та ін.) і сприйняття їх змісту на слух (М. Базіна, Н. Бичкова, М. Вайсбурд, С. Захарова, K. Hegyes, I. Schreiter, G. Solmecke та ін.); визначення форм запам'ятовування іншомовної лексики для її активного вживання в мовленні (М. Бурлаков, Ю. Гнаткевич, Б. Чуйков, О. Шамов, П. Яхно, U. Rampillon, C. Schouten-van Parreren та ін.); методів репродуктивного і продуктивного засвоєння вільних та стійких словосполучень для вдосконалення усно-мовленнєвих умінь (П. Гурвич, В. Коростельов, Ю. Кудряшов, З. Кузьменко, О. Стеценко, О. Тарнопольський, Н. Форкун, P. Balsliemke, W. Bцrner, P. Kьhn, B.-D. Mьller та ін.)

Зазначені дослідження розкривають основні методичні підходи до організації результативного навчання розуміння й уживання іншомовного лексичного матеріалу, що вивчається, в існуючих умовах навчального процесу. Однак дослідники не розкривають структурних компонентів змісту навчання іншомовної лексики, які дозволили б у повному обсязі визначити, чого навчати школярів та в якій послідовності.

Первинність визначення структурного змісту щодо вибору методу навчання належить до постулатів вітчизняної і зарубіжної дидактики. Вочевидь недостатня увага до дидактичних засад цілеполягання щодо цілей навчання кожної частини лексичного матеріалу, відсутність чітко виділених етапів навчання лексики німецької мови та створення на цій основі дидактично й методично обґрунтованої системи вправ негативно позначаються на якості засвоєння учнями лексики німецької мови. Необхідність заповнення цих прогалин зумовила вибір теми дослідження "Лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів "Особистісно орієнтоване навчання іноземних мов студентів гуманітарних факультетів", що входить до тематичного плану науково-дослідних робіт Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (протокол № 5 від 27 грудня 2001 р.). Автор досліджував аспект дидактичного і методичного забезпечення процесу навчання учнів лексики німецької мови. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (протокол № 8 від 28 січня 2004 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 25 жовтня 2005 р.).

Мета дослідження – обґрунтувати лінгводидактичні засади,