LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7 - 8 класів спеціалізованих шкіл

дидактико-методичну структуру змісту навчання лексики німецької мови й розробити експериментальну методику її реалізації для учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

Завдання дослідження:

  • Схарактеризувати особливості навчання школярів іншомовної лексики в практиці шкільної освіти.

  • Обґрунтувати лінгводидактичні засади та спосіб і форму взаємозв'язку цілей навчання іншомовної лексики як компонента комунікативної та соціокультурної компетенцій школярів.

  • Визначити структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів і послідовність їх реалізації у процесі навчання, а також рівні, критерії та показники її засвоєння.

  • Розробити систему вправ навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл, рекомендації до її використання й експериментально перевірити їх ефективність.

    Об'єкт дослідження – процеснавчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

    Предмет дослідження – лінгводидактичні засади методики навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

    Гіпотеза дослідження: засвоєння учнями 7-8 класів лексики німецької мови буде ефективним, якщо:

    • засвоєння лексичного матеріалу здійснюватиметься послідовно від сприйняття в усній та письмовій формі до мовного і змістового усвідомлення та запам'ятовування, і далі до вироблення лексичних навичок та їх застосування в різних видах мовленнєвої діяльності;

    • кожний фрагмент навчального матеріалу буде засвоюватися з конкретною практичною метою;

    • навчання лексики німецької мови відбуватиметься в єдності рецептивних і репродуктивних знань, рецептивних та репродуктивних навичок, рецептивно-репродуктивних і продуктивних умінь.

    Методи дослідження. З метою вивчення особливостей навчання школярів іншомовної лексики, обґрунтування цілей навчання іншомовної лексики та рівнів її засвоєння, а також визначення структурних компонентів змісту навчання лексики німецької мови було використано теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення і систематизацію психологічних, педагогічних, лінгвістичних та методичних наукових досліджень, нормативних і навчально-методичних джерел з теми дослідження. Для виявлення рівнів засвоєння лексики німецької мови було використано методи тестування і цілеспрямованого педагогічного спостереження за процесом навчання учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл, анкетування вчителів німецької мови. Задля перевірки ефективності розробленої методики навчання учнів лексики німецької мови було використано метод педагогічного експерименту. Для узагальнення, якісного і кількісного аналізу експериментальних даних було застосовано метод статистичної обробки результатів дослідження.

    База дослідження. Експериментальне дослідження проводилося на базі загальноосвітньої школи № 25 з поглибленим вивченням німецької мови м. Одеси, Одеської гімназії № 4, Маріїнської гімназії м. Одеси, загальноосвітньої школи № 1 імені Олега Ольжича м. Миколаєва. Усього в експерименті взяли участь 430 учнів і 15 учителів.

    Наукова новизна дослідження: вперше обґрунтовано раціональну форму висунення цілей навчання лексики німецької мови (від узагальнених освітніх, розвивальних, виховних, практичних цілей навчання до відповідних їм конкретних цілей, кожна з яких співвідноситься з однією частиною лексики; наступна мета, лінгвістично і семантично взаємопов'язана з попередньою, висувається за умови досягнення останньої); визначено структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови та послідовність їх реалізації в процесі навчання (рецептивні і репродуктивні лексичні знання та навички, рецептивно-репродуктивні та продуктивні лексичні вміння; рецептивно-репродуктивні та продуктивні передмовленнєві й мовленнєві вміння); окреслено рівні засвоєння іншомовної лексики з урахуванням психологічних засад засвоєння нового матеріалу (сприйняття в усній та письмовій формі, мовне і змістове усвідомлення, запам'ятовування, осмислення на базі практичного вживання в різних видах мовленнєвої діяльності); визначено критерії (правильність перекладу і правильність використання у мовленні) та показники оцінювання рівнів засвоєння лексичного матеріалу (адекватне відтворення ізольованих лексичних одиниць, словосполучень і окремих речень; правильне вживання пов'язаних за змістом речень з обмеженою кількістю лексичних одиниць, пов'язаних за змістом речень у підготовленому та непідготовленому мовленні); дістала подальшого розвитку методика навчання лексики німецької мови учнів спеціалізованих шкіл.

    Практичне значення одержаних результатів: розроблено методику навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл та рекомендації до її використання. Результати дослідження можуть бути використані в роботі вчителів німецької мови з учнями спеціалізованих та загальноосвітніх шкіл, у змісті лекцій з курсу "Методика навчання іноземної мови" в педагогічних вищих навчальних закладах, на курсах підвищення кваліфікації вчителів німецької мови.

    Результати дослідження впроваджено в практику роботи загальноосвітньої школи № 25 з поглибленим вивченням німецької мови м. Одеси (акт про впровадження № 160 від 11.04.2008 р.); Одеської гімназії № 4 (акт про впровадження № 5 від 10.03.2008 р.); Маріїнської гімназії м. Одеси (акт про впровадження № 127 від 14.04.2008 р.); школи-інтернату № 1 гуманітарно-естетичного профілю м. Одеси (акт про впровадження № 83 від 10.04.2008 р.); загальноосвітньої школи № 1 імені Олега Ольжича м. Миколаєва (акт про впровадження № 10 від 18.02.2008 р.); загальноосвітньої школи № 24 м. Миколаєва (акт про впровадження № 8 від 21.01.2008 р.); гімназії № 5 м. Мелітополя (акт про впровадження № 7 від 07.04.2008 р.); Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 350 від 25.02.2008 р.) та Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського (акт про впровадження № 01/324-1 від 17.04.2008 р.).

    Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, використанням комплексу методів дослідження, адекватних цілям, завданням, об'єкту та предметові дослідження, дослідно-експериментальною перевіркою висунутих положень, якісним і кількісним аналізом здобутих результатів, репрезентативністю вибірки учасників експерименту, підтвердженням результатів формувального та відстроченого в часі етапів експерименту.

    Апробація результатів дослідження проводилася на III Міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження – теорія та експеримент" (м. Полтава, 2005 р.), III Міжнародній


  •