LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7 - 8 класів спеціалізованих шкіл

усній та письмовій формах, а також вправи, які готують учнів до мовленнєвої діяльності. Такі вправи забезпечують можливість уживання лексичного матеріалу, що вивчається, на основі готових прослуханих і прочитаних текстів, а також малюнків, які підлягають опису. Треті уроки комплексів включали вправи з розвитку вмінь вживання лексики, що вивчається, у непідготовленому монологічному та діалогічному мовленні на основі мовленнєвих ситуацій.

Дані, отримані після формувального етапу експерименту, засвідчили тенденцію до підвищення рівня засвоєння лексики німецької мови в учнів ЕГ. Результати констатувального та прикінцевого зрізів подано в таблиці.

Таблиця

Порівняльні дані засвоєння учнями лексики німецької мови, у%

Рівні та відповідні їм відсотки

Групи



ЕГ

КГ



Загальний індекс за двома критеріями



Констатувальний зріз

Прикінцевий зріз

Констатувальний зріз

Прикінцевий зріз


Високий (100-90)

-

31,6

-

-


Достатній (89-59)

1,9

60,3

2,2

2,6


Середній (74-60)

11,8

8,1

12,4

12,9


Низький (59-0)

86,3

-

85,4

84,5



Результати прикінцевого зрізу в ЕГ показують, що більшість учнів досить добре засвоїла вивчений лексичний матеріал. Так, високого рівня засвоєння досягли 31,6% учнів, достатнього – 60,3%, середній рівень засвоєння продемонстрували 8,1% учнів, на низькому рівні не було виявлено жодного школяра. Порівнюючи ці дані з результатами констатувальних зрізів, можна спостерігати динаміку позитивних змін в ЕГ. Кількість учнів, що засвоїла вивчену лексику на високому рівні, збільшилася на 31,6%, на достатньому – на 58,4 %, на середньому та низькому рівнях зменшилася на 3,7% і 86,3% відповідно.

У КГ після проведення формувального етапу експерименту більшість учнів (84,5%) показали низький рівень засвоєння вивченої лексики. Середнього рівня досягли 12,9% учнів, а достатнього – лише 2,6%. Жоден учень не досяг високого рівня засвоєння лексики німецької мови. Наведені дані загалом близькі за своїми значеннями до результатів констатувальних зрізів, що засвідчує недостатній рівень засвоєння вивченого матеріалу. У середньому кількість учнів ЕГ, яка засвоїла вивчену лексику на високому та достатньому рівнях, на 45% вища ніж у КГ.

Нами був проведений додатковий, відстрочений у часі зріз в ЕГ після літніх канікул, який показав рівень забування учнями 7-8 класів вивченого лексичного матеріалу в середньому на 8,9%.

Отже, одержані дані підтвердили ефективність запропонованої методики навчання лексики німецької мови учнями 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

У методичних рекомендаціях, розроблених на основі матеріалів дослідження, описано методи і прийоми організації навчання лексики німецької мови учнями 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

Дослідження було спрямоване на вивчення лінгводидактичних засад навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл. У дисертації розроблено й науково обґрунтовано методику навчання лексики німецької мови.

  • Проблема навчання учнів іншомовної лексики в процесі шкільної освіти стала актуальною з другої половини ХХ століття. В її основі було протиріччя між замовленням суспільства на вільне володіння іноземною мовою та рівнем іншомовної підготовки випускників середніх загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл. Відсутність системності й послідовності у визначенні цілей навчання іншомовної лексики, неврахування дидактичних закономірностей в організації процесу навчання й ігнорування накопичення лексичної інформації у свідомості учнів, низький рівень мотивації учнів до навчання негативно позначилися на результатах навчання школярів іншомовної лексики.

  • Обґрунтовано, що лінгводидактичними засадами навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл, є такі: відповідність відбору й обсягу лексичного матеріалу реальним психофізіологічним і навчальним можливостям більшості учнів, урахування їхньої мотивації навчання; відносно повне засвоєння нового лексичного матеріалу в поєднанні з раніше вивченими лексичними одиницями та переходу до вивчення наступного лексичного матеріалу за умови відносно повного засвоєння попереднього; створення рівних можливостей у засвоєнні лексики німецької мови для всіх учнів; послідовного виконання учнями системи вправ з навчання лексики німецької мови; поопераційного оцінювання результатів засвоєння учнями лексичного матеріалу, що вивчається.

  • Раціональна форма висування цілей навчання іншомовної лексики передбачала постановку конкретних освітніх, розвивальних та виховних цілей на основі відповідних узагальнених цілей навчання; визначення конкретних цілей навчання відповідно до рівня раніше засвоєного лексичного матеріалу; висування кожної наступної мети навчання за умови відносно повного досягнення попередньої більшістю учнів; урахування віку учнів та їхнього лінгвістичного досвіду у висуванні кожної конкретної мети навчання.

    Послідовне досягнення конкретних цілей навчання з урахуванням їх взаємозв'язку забезпечувало вдосконалення лексичного аспекту німецького мовлення, і призводило до розвитку в учнів комунікативної та соціокультурної компетенцій.

  • У дослідженні з'ясовано, що іншомовна лексична інформація засвоюється на рівнях сприйняття в усній і письмовій формі, мовного й змістового усвідомлення, запам'ятовування та осмислення на базі практичного вживання у різних видах мовленнєвої діяльності. Сприйняття іншомовного лексичного матеріалу активізується використанням слухового, зорового, мовленнєво-рухового і моторно-рухового аналізаторів; усвідомлення лексики, що вивчається, відбувається через розуміння лексичних одиниць за їх суттю та лінгвістичною формою; запам'ятовування лексичних одиниць, що вивчаються, забезпечується їх організованим повторенням не лише на уроці їх першого подання, але й на всіх подальших заняттях у різноманітному лексично та граматично структурованому матеріалі; осмислення досягається практичним уживанням кожної лексичної одиниці, що вивчається, у поєднанні з раніше вивченими в усіх видах мовленнєвої діяльності.

  • Визначено, що структура компонентів змісту навчання лексики німецької мови складається зі знань ізольованих лексичних одиниць у специфічних для німецької мови граматичних формах; навичок відтворення кожної лексичної одиниці, що вивчається, у словосполученнях та окремих реченнях; умінь


  •