LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні засади навчання української мови у педагогічному училищі

дослідження.

Постала необхідність наукового обґрунтування лінгводидактичних засад організації навчання української мови в педучилищі, тобто вихідних положень мовознавства, дидактики, що визначають зміст і технологію (форми, методи) навчання української мови у педагогічному училищі, що й здійснено у дисертації.

Об'єктом дослідження є процес навчання української мови в педагогічному училищі, а предметом - ефективні форми і методи проведення занять з української мови.

Метою дослідження є визначення ефективної методики навчання української мови в педагогічному училищі.

Гіпотеза дослідження: ефективність засвоєння студентами знань з курсу "Українська мова", формування мовленнєвих умінь і навичок підвищиться за умови:

1) оновлення змісту навчання;

2) оптимального вибору основних і допоміжних видів навчальних занять (спарений урок, лекція, практичне та семінарське заняття, залік, консультація тощо);

3) застосування ефективних методів та прийомів навчання (розповідь, пояснення, або пояснювально-ілюстративний метод, евристична бесіда з постановкою проблемних питань, спостереження над мовою і мовленням, робота з підручником та іншими науковими джерелами, вправи, лігвістичний аналіз та ін.);

4) послідовного дотримання у навчанні української мови комунікативно - діяльнісного підходу;

5) надання навчальному процесу чіткої професійної спрямованості.

Для досягнення поставленої мети й перевірки достовірності гіпотези потрібно було вирішити такі завдання:

а) вивчити психологічну, педагогічну, лінгвістичну та методичну літературу;

б) проаналізувати зміст і структуру чинних програм, підручників та методичних посібників з української мови для педучилища;

в) вивчити й узагальнити досвід викладачів-словесників педучилищ України;

г) удосконалити методику навчання української мови у педучилищі та експериментально перевірити її ефективність.

Методологічною основою дисертації є положення філософської науки про системний підхід як засіб наукового пізнання; опора на найважливіші документи про державну національну освіту та національне виховання; впровадження нових підходів у теорію і практику навчання і виховання - деполітизація і гуманізація навчально-виховного процесу, орієнтація на ідеологію державності, врахування принципу наступності педагогічних технологій та змісту навчання в умовах наскрізної (неперервної) освіти.

Як теоретичні засади використано праці психологів, що стосуються навчання мови і мовлення (Д.М.Богоявленський, Г.С.Костюк, Л.М.Проколієнко, І.О.Синиця), дидактів - про раціональну організацію навчального процесу (А.М.Алексюк, Ю.К.Бабанський, І.Я.Лернер, Ю.І.Мальований, В.О.Онищук, О.Я.Савченко, М.М.Скаткін) і методистів - про форми і.методи навчання (О.М.Біляєв, М.С.Вашуленко, С.І.Дорошенко, Т.О.Ладиженська, В.Я.Мельничайко, Г.В.Онкович, М.І.Пентилюк, О.В.Текучов, Н.Г.Шкуратяна та ін.).

Для перевірки висунутої гіпотези застосовувалися такі методи дослідження:

1. Теоретичні: 1)аналіз психолого-педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з теми дисертації; 2) вивчення інструктивних документів з проблеми, яка досліджується; 3) узагальнення практичного досвіду роботи викладачів-словесників педагогічних училищ України.

2. Емпіричні: 1) педагогічний (констатуючий і формуючий) експеримент; 2) спостереження за навчальним процесом; 3) бесіди (з викладачами та студентами);

4) анкетування; 5) аналіз навчальної документації (навчальні плани і програми, контрольні та робочі зошити).

Дослідницька робота проводилася у 3 етапи:

перший етап (1995-1996 рр.) - теоретичне осмислення теми; вивчення наукової літератури з психології, педагогіки, лінгвістики, методики викладання мови; аналіз навчальних планів, програм, підручників та методичних посібників; визначення вихідних позицій дослідження, об'єкта, предмета, гіпотези, основних завдань дослідження; обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми; здійснення підготовки публікацій (статті, методичні рекомендації);

другий етап (1997-1998 рр.) - розробка проекту програми з української мови для педучилищ; вивчення стану навчання української мови у вищих педагогічних закладах освіти першого рівня акредитації, узагальнення досвіду роботи викладачів-словесників педучилищ України та особистого 22-річного досвіду роботи (17 років у педучилищі); проведення констатуючого зрізу знань студентів у Бродівському, Хмельницькому та Чортківському педучилищах; здійснення формуючого експерименту з метою перевірки навчальної спроможності програми та ефективності запропонованої методики навчання української мови у педагогічному училищі;

третій етап (1998-1999 рр.) - опрацювання матеріалів дослідного навчання, аналіз здобутих результатів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у розробці змісту та ефективної методики навчання української мови в педучилищі; практичне значення - у виробленні методичних рекомендацій, спрямованих на докорінне поліпшення навчання української мови в педучилищі; визначенні особливостей змісту і технології навчання та внесенні конкретних пропозицій щодо удосконалення навчального плану, програм, підручників, методичних посібників. Основні положення і висновки дослідження впроваджені у практику роботи викладачів-словесників Бродівського, Хмельницького та Чортківського педучилищ, на базі яких проводився педагогічний експеримент. Запропонована методика може бути використана безпосередньо у навчально-виховному процесі педагогічних училищ, створенні навчальних програм, підручників і методичних посібників, а також під час педагогічної практики студентів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується системним вивченням і науковим узагальненням передового педагогічного досвіду викладачів української мови педучилищ різних регіонів України, експериментальною перевіркою результатів пропонованої методики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладені автором на таких науково-практичних конференціях та семінарах: міжвузівська конференція "Українська мова в процесі національно-культурного відродження України" (м. Київ, 1992 р.); науково-практична конференція "Початкова освіта: сьогодні і завтра" (м. Мукачево Закарпатської області, 1998 р.); Всеукраїнський методичний семінар для вчителів української та російської мов "Актуальні проблеми методики викладання мов і місце інноваційних технологій у їх ефективному вирішенні" (м. Київ, 1998 р.); звітно-наукові конференції викладачів Українського державного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (м. Київ, 1996, 1997 рр.); Всеукраїнська