LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні засади навчання української мови у педагогічному училищі

науково-практична конференція "Педагогічна наука - сучасній школі" (м. Кременець Тернопільської області, 1999 р.); науково-практична конференція "Проблеми організаційних форм уроків мови та літератури в сучасній школі" (м. Київ, 1999 р.).

За матеріалами дослідження опубліковано 6 статей у журналах та збірниках наукових праць, що входять до списку, затвердженого ВАКом України; вийшов друком навчально-методичний посібник для студентів педагогічних училищ (коледжів).


СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ


Дисертація складається з трьох розділів, загальних висновків, списку наукових джерел, додатків, що містять анкету, таблицю, проект програми з української мови для педучилищ спеціальності "Початкове навчання", конспекти навчальних занять. Основний зміст викладено на 170 сторінках, додатки - на 59 сторінках, список використаних джерел містить 242 найменування.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, охарактеризовано методи та етапи роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, а також подано відомості про апробацію дослідження.

У першому розділі - "Українська мова як навчальна дисципліна в педагогічному училищі"-висвітлюється історія виникнення і розвиток педагогічних училищ в Україні, визначено мету, завдання та особливості навчання української мови у цих закладах, дано характеристику навчального плану для спеціальності "Початкове навчання", у якому вказано місце курсу "Українська мова" у навчальному плані.

Система підготовки педагогічних кадрів в Україні складалася поступово і зазнавала кількох перебудов змісту, змін тривалості навчання, методологічного забезпечення.

Першим навчальним закладом, що готував учителів народної початкової школи була Коростишівська вчительська семінарія (відкрита в 1862 р. при Київському університеті і в 1863 р. переведена в м.Коростишів).

На території Наддніпрянської України до 1917 р. загалом діяла 31 учительська семінарія, зокрема: Херсонська (1871), Вінницька (1909), Київська (1911), Харківська (1911), Черкаська (1912), Запорізька (1912), Кам'янець-Подільська (1913), Житомирська (1913), Полтавська (1916) та ін. (у дужках вказана дата їх заснування). Основними навчальними закладами, що готували педагогічні кадри в західноукраїнських землях, які до 1918р. входили до складу Австро-Угорської імперії, теж були вчительські семінарії.

В Україні у період національно-визвольних змагань (Центральної Ради, Української держави гетьмана Павла Скоропадського та Директорії Української Народної Республіки)

продовжували працювати з певними перервами деякі учительські інститути й учительські семінарії.

З приходом до влади більшовиків було запроваджено систему освіти, яка ґрунтувалася на засадах марксистсько-ленінського вчення. Були закриті старі навчальні заклади як такі, що не відповідали основним принципам будівництва радянської школи.

28 липня 1920 р. Наркомос УСРР видав постанову про перебудову педагогічної освіти, відповідно якій колишні учительські семінарії та старші класи деяких середніх загальноосвітніх шкіл було реорганізовано у трирічні педагогічні школи, а в 1937 р. перейменовано на педагогічні училища.

Атмосфера застою у суспільстві, адміністративно-командна система привели до значних перекручень змісту освіти, поступового утвердження в практиці педагогічних навчальних закладів одноманітних форм і методів навчання, що застосовувалися без належного врахування інтересів та потреб учнів (студентів). У розвитку середньої педагогічної освіти й підготовці педагогічних кадрів в Україні мали місце тенденції заідеологізованості, стандартизації навчальних планів і програм та ізольованість від світового педагогічного досвіду.

З розпадом соціалістичної системи і виходом у зарубіжний світ, де панують інші суспільні та економічні закони, інше ставлення до людини, прийшло усвідомлення неминучості суттєвих змін у всіх сферах життя, зокрема, й в освіті.

За роки незалежності визначилися основні засади реформування системи освіти.

Згідно із Концепцією педагогічної освіти педагогічні училища - це вищі заклади освіти першого рівня акредитації, що функціонують як самостійні навчальні заклади, а також можуть бути структурними підрозділами педагогічних університетів та інститутів, класичних університетів. Педагогічні училища готують учителів з окремих спеціальностей кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст".

Аналіз діючих навчальних планів дає підстави стверджувати, що у підготовці педагогічних працівників спеціальності "Початкове навчання" курс "Українська мова" посідає одне з першорядних місць.

Подальшої конкретизації, поглиблення вимагає питання про мету, завдання та особливості навчання української мови у педагогічних навчальних закладах першого рівня акредитації. Для його вивчення проводилось анкетування серед викладачів педучилищ.

Мета і завдання навчання української мови визначається специфікою цього предмета, змістом і рівнем розвитку мовознавчої науки, відомостями з педагогіки і психології про процес засвоєння студентами знань та набуття відповідних умінь і навичок.

У зв'язку з цим курс сучасної української літературної мови у педучилищах не повинен дублювати шкільну програму, він має зовсім інше спрямування й ставить значно ширші завдання, зокрема, він має сприяти підготовці фахівців нової генерації, висококваліфікованих, грамотних, які вільно володіють українською мовою, користуються нею в усіх сферах діяльності і особливо - у професійній.

Отже, основна мета вивчення української мови в педагогічному училищі - це формування національно-мовної особистості майбутнього вчителя початкової ланки освіти з високим рівнем володіння державною мовою України.

Найважливіші завдання навчання української мови в педучилищі:

1)поглиблене засвоєння передбаченого програмою обсягу знань; 2) вироблення міцних мовних та мовленнєвих умінь і навичок; 3) розвиток мовлення студентів; 4) підготовка їх до викладання української мови в початкових класах загальноосвітньої школи.

Українська мова як навчальна дисципліна сприяє розв'язанню також і загальнопедагогічних завдань, серед яких найважливішими є: а) розвиток логічного мислення;

б) формування вмінь самостійно поповнювати свої знання;

в) національне виховання.

Головною особливістю навчання української мови у педагогічних училищах 98% респондентів назвали тісний зв'язок вивчення української мови з програмою початкової школи, бо в педучилищі готується не просто