LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні засади навчання української мови у педагогічному училищі

кваліфікований спеціаліст, а вчитель, що закладає фундамент знань з української мови.

У другому розділі дисертації - "Стан викладання української мови в педагогічних училищах" - проаналізовано навчальні програми, підручники та методичні посібники з української мови; узагальнено досвід роботи викладачів-словесників України, подано опис констатуючого експерименту.

З метою вивчення стану викладання української мови у педагогічних училищах проводилося анкетування викладачів.

Аналіз зворотньої інформації дає підстави вважати, що викладачі - словесники різних регіонів України шукають нові підходи до викладання української мови як мови державної. У їхній практиці є результативні творчі знахідки, які стосуються проблем підвищення орфографічної та пунктуаційної грамотності, розвитку зв'язного мовлення, врахування комунікативно-діяльнісного підходу, організації позакласної роботи з української мови, культури мовлення майбутніх учителів, які допомагають досягти належного навчально-виховного ефекту.

Але поряд із здобутками є ще проблеми, що вимагають негайного вирішення. Успіх у навчанні української мови великою мірою залежить від науково-методичного забезпечення педагогічного процесу. Починати треба з удосконалення навчального плану: 1) визначити оптимальну кількість годин на вивчення курсу "Українська мова", раціонально розподілити їх за семестрами, удосконалити форми семестрового контролю;

2) доцільним е поділ академічних груп на підгрупи, на що вказує практика попередніх років; 3) у підготовці нових навчальних планів важливим є розв'язання актуальної проблеми перевантаження студентів обов'язковими заняттями; необхідно значно зменшити кількість навчальних дисциплін, що можна здійснити шляхом інтеграції окремих курсів; 4) реформування національної системи освіти відбувається з урахуванням вимоги наступності педагогічних технологій та змісту навчання. Випускники педучилищ, відповідно до ступеневої освіти, мають змогу вступати на третій курс вищих навчальних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації з метою продовження навчання за обраним напрямом підготовки. Це насамперед вимагає узгодження навчальних планів ВНЗ освіти різних рівнів акредитації (координування кількості навчальних дисциплін, годин на вивчення та розподіл їх на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях навчання - "молодший спеціаліст", "бакалавр" та "спеціаліст").

Вивчення української мови в педагогічних училищах України (спеціальність 5.010102 "Початкове навчання") здійснюється за робочими програмами, складеними на основі навчальної програми з української мови (1985 р.), що морально застаріла і не відповідає вимогам сучасної освіти в Україні.

Через відсутність нової державної програми розроблені у педучилищах робочі програми різняться між собою як за змістом, структурою, так і цільовою спрямованістю. На часі нагальна потреба у складанні нової програми для вивчення курсу "Українська мова". Проект її має бути винесений для обговорення на сторінки педагогічної преси. Вимагає удосконалення і перевидання також програма для педучилищ "Державний екзамен з української мови та методики її викладання" (1987 р.).

Протягом багатьох років у педучилищах українську мову вивчали за підручником для семирічної школи, який зовсім не відповідав програмі цих навчальних закладів. Першим підручником з української мови (у двох частинах) був підручник О.М.Пархоменка, який заповнив серйозну прогалину в забезпеченні студентів педучилищ навчальною літературою.

Нині студенти педучилищ України спеціальності "Початкове навчання" працюють за підручником "Українська мова" за редакцією професора П.С.Дудика (І частина) та професора В.О.Горпинича (II частина). Загалом цей підручник забезпечує філологічну підготовку вчителів початкових класів, проте, згідно з вимогами часу, потребує удосконалення і перевидання.

Актуальною є проблема створення двоступеневих підручників та посібників для різних ланок вищої освіти (І-П та Ш-IV рівнів акредитації) для "молодших спеціалістів" і "спеціалістів" за одним і тим самим фахом.

Відстає від потреб часу дидактичне забезпечення навчального процесу. Певні проблеми зумовлені відсутністю сучасних наочних посібників державного виробництва: таблиць,схем, комп'ютерних програм тощо.

У педагогічних училищах не було альтернативних навчальних планів, програм, а отже, і альтернативних підручників. Цей процес тільки розпочинається.

З метою визначення рівня знань студентів педучилищ з української мови, сформованості їх мовних та мовленнєвих умінь і навичок було проведено констатуючий експеримент, який здійснювався у Бродівському, Хмельницькому та Чортківському педучилищах, охоплював 400 студентів, з них 204 - в експериментальних групах. Для цього було дібрано завдання з різних розділів курсу - орфографії і пунктуації, лексикології, фразеології, граматики та стилістики, що дозволило всебічно охопити мовні явища, виявити ступінь їх розуміння і засвоєння.

Результати зрізових робіт дають підстави стверджувати, що істотним недоліком навчання мови в педучилищах залишається відсутність належної глибини, повноти і системності в знаннях значної частини студентів, учорашніх учнів шкіл. Знання, що являють собою набір розрізнених і випадкових відомостей, важко застосовувати на практиці; вони не можуть служити надійною основою формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок. Тому доводиться констатувати наявність деякого розриву між теорією і практикою в навчанні мови, внаслідок чого студент теоретичні положення нібито і знає, проте в застосуванні їх відчуває труднощі.

Отже, назріла потреба створення по-справжньому нової методики викладання навчальної дисципліни з урахуванням досягнень сучасного мовознавства, педагогіки та психології.

III розділ - "Дослідне навчання української мови в педучилищі за пропонованою методикою" - розкриває зміст і методику дослідного навчання, хід формуючого експерименту та його результати. Тут подаються методичні рекомендації для викладачів - практиків.

Мета експерименту - перевірити гіпотезу, суть якої полягає в тому, що поліпшення технології навчання мови і підвищення якості знань, умінь і навичок студентів педучилища значною мірою зумовлюється науково розробленими лінгводидактичними засадами організації навчання мови. Знання цих засад дасть змогу викладачеві ефективно організувати процес навчання мови і досягти необхідних результатів.

Програма проведнеиня експерименту включала три етапи:

- підготовчий (планування та організація екпериментальної роботи);

- основний (перевірка гіпотези, апробація запропонованої методики, з'ясування раціональності