LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні засади системи тестів з морфології української мови в основній школі

вміннями)






































Етапи


Види


Форми


Засоби






































Інструменти вимірювання: мовний тест, тестове завдання

























Вимоги


Методи оцінювання

























Результати





















Рис. 1. Система тестового контролю навчальних досягнень учнів з морфології української мови в основній школі


У процесі роботи було визначено цілі тестування, вони зумовлюються специфікою вивчення морфології і полягають у встановленні рівня навчальних досягнень учнів на окремих етапах навчального процесу. Цілі визначають функції тестового контролю – діагностичну, навчальну, організаційну, виховну.

Експериментальна система тестування ґрунтується на таких принципах: зв'язку контролю з навчанням і вихованням, об'єктивності, справедливості і гласності, науковості й ефективності, систематичності й усебічності, наступності тестування, урахування вікових психологічних особливостей учнів і попереднього тестового досвіду, індивідуалізації та диференціації, практичності, гуманізації та гуманітаризації, співтворчості і співробітництва, оптимізації, динамічності системи.

Об'єктом тестового контролю у створеній системі виступають навчальні досягнення учнів 6–7 класів, тобто обсяг засвоєних ними у процесі навчання морфології мовних знань і сформованих умінь. Пропонована система розроблялася з обов'язковим урахуванням вимог до рівня навчальних досягнень учнів, визначених Державним стандартом з мовної освіти, чинними програмами з української мови, і критеріїв оцінювання мовних знань і вмінь учнів.

Інструментом вимірювання рівня навчальних досягнень учнів з морфології є мовний тест. У дослідженні сформульовано робоче визначення цього поняття: мовним тестом є підготовлена відповідно до певних вимог система завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом зростання відповідно до складності порядку, що дає змогу якісно й ефективно виміряти рівень мовної компетенції учнів.

Тест з морфології як різновид мовного тесту виступає ключовим елементом усієї експериментальної системи тестового контролю, в якому віддзеркалюються всі особливості, притаманні самій системі. Створення системи тестів передбачає класифікацію тестів з морфології за такими ознаками: 1) за ступенем стандартизації (частково стандартизовані і нестандартизовані (системи завдань у тестовій формі); 2) за етапами тестового контролю (попередні, поточні, тематичні, рубіжні); 3) за метою використання (контрольні, власне навчальні); 4) за принципом подання матеріалу (ланцюгові, тематичні, текстові, ситуативні); 5) за видом тестового завдання (з відкритими тестовими завданнями, із закритими тестовими завданнями, комбіновані); 6) за формами проведення (колективні, індивідуальні); 7) за формою мовлення (письмові, усні); 8) за місцем проведення (класні, домашні).

У ході реалізації системи тестів для здійснення попереднього і поточного контролю використовувалися нестандартизовані тести, створені відповідно до вимог змісту, форми і логіки. На відміну від частково стандартизованих тестів, які застосовувалися на етапах тематичного і рубіжного контролю, вони не проходили апробації, яка передбачала визначення якісних характеристик завдань.

Забезпечення якості тестів з морфології здійснювалося шляхом оптимального відображення змісту навчального матеріалу в системі тестових завдань. У нашому дослідженні ми розглядали ці завдання як основні структурні компоненти тесту, а також як окремі самостійні інструменти вимірювання мовних знань і вмінь учнів. Експериментальна система тестів з морфології передбачає класифікацію тестових завдань на основі таких ознак: 1) за характером навчальної діяльності учня (репродуктивні, конструктивні, творчі); 2) за тематикою (морфологічні, морфолого-орфографічні, морфолого-стилістичні); 3) за характером мовних умінь (на розпізнавання мовних явищ і закономірностей; аналіз, групування, класифікацію, систематизацію мовних явищ; встановлення причиново-наслідкових зв'язків мовних явищ; визначення істотних ознак мовних явищ і випадків правильного використання мовнихзасобів); 4) за формою подання (завдання закритої форми (альтернативного і множинного