LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні засади формування змісту електронних засобів навчання іноземних мов

В.Г. Редько, О.В. Кохан. Лінгводидактичні засади формування змісту електронних засобів навчання іноземних мов

УДК 811. 1 / 2 (075. 3): 371. 683

В.Г. Редько,

кандидат педагогічних наук, доцент;

О.В. Кохан,

викладач

(Інститут педагогіки АПН України)

Лінгводидактичні засади формування змісту електронних засобів навчання іноземних мов

У статті розглянуті лінгводидактичні засади формування змісту електронних засобів навчання іноземних мов і запропонований електронний навчально-методичний комплект для навчання іспанської мови.

Інформатизація сфери освіти все більше завойовує позиції у цій галузі і вступає на якісно новий рівень свого розвитку. Досить успішно розв'язуються питання використання комп'ютерних технологій як у вищій, професійній, так і у середній школах. Накопичений досвід у цій сфері, по суті, певною мірою засвідчує, що період пілотних проектів, різноманітних підходів і діаметрально протилежних точок зору на цю проблему завершується. А відтак – необхідно чітко уявляти і відповідно оцінювати роль інформаційних, мультимедіа та інших комп'ютерних технологій і самого комп'ютера у навчальному процесі. На цьому етапі розвитку зазначеної наукової галузі провідні позиції починають займати більш конкретні і, можливо, дещо вужчі питання, пов'язані з визначенням дидактичного, психологічного і методичного потенціалів комп'ютерних технологій у навчанні різних предметів, їх вплив як на парадигму всієї освіти, так і на теорію та практику навчання кожного освітнього курсу. У цьому зв'язку актуальними є питання, від яких значною мірою залежить загальне уявлення про можливості комп'ютера, у тому числі і його місця, ролі та функцій у навчальному процесі.

Щоб отримати певну освіту (здобути знання, уміння і навички у визначеній науковій або навчальній сфері) з використанням комп'ютерних технологій, необхідна наявність щонайменше трьох компонентів: 1) технологічного забезпечення (апаратно-програмного базису); 2) відповідно підготовленого викладача; 3) електронного навчально-методичного засобу у вигляді підручника або навчального посібника і (за найкращих умов) методичних рекомендацій щодо використання електронного носія інформації. Розглядаючи можливості застосування комп'ютера у навчальному процесі, насамперед не потрібно ні якою мірою ідеалізувати і абсолютизувати його місце і роль у реалізації навчальних цілей і завдань. У цьому контексті аксіоматичними є два твердження: 1) комп'ютер не замінює вчителя або викладача і в найближчому майбутньому не зможе цього зробити: він лише у певних межах моделює діяльність педагога і не претендує на його роль і функції; 2) електронний носій інформації не повинен дублювати друкований підручник або посібник, навпаки, він покликаний забезпечити учня або студента тим, чого не може дати друкований засіб навчання. Саме з цих позицій потрібно розглядати електронні освітні продукти.

Відомо, що створення нових засобів навчання зумовлене насамперед необхідністю сприяти ефективності навчального процесу. А це, в свою чергу, вимагає від їх авторів досягти максимальної якості їхнього продукту. Комп'ютер, наприклад, як новий засіб має свої переваги і забезпечує навчання інтерактивними формами діяльності (взаємодії), основним способом організації яких є використання екранного меню. Він дозволяє використовувати мультимедіа, не суперечить здійсненню моделювання навчальних дій учителя та учнів, сприяє створенню ситуацій для комунікативного спілкування, характеризується високим рівнем продуктивності. Крім того, він забезпечує користувача можливостями швидкого пошуку певної інформації, доступу до різноманітних її джерел тощо, сприяючи при цьому економії часу і зусиль, що об'єктивно веде до раціоналізації діяльності.

Значна кількість електронних засобів навчання характеризується багатофункціональністю. Серед них є такі, що призначені для підтримки і розвитку навчального процесу. Це електронні підручники і посібники, які містять систематизований навчальний матеріал відповідно до вимог програми з навчання певного предмета. Окремі з них передбачають вивчення курсу "з нуля" і до певного визначеного рівня, інші забезпечують користувача лише окремим навчальним модулем (темою), доповнюючи таким чином друковані носії інформації, тощо. Існують електронні продукти для використання в класі під керівництвом учителя, а є такі, що застосовуються в самостійній позакласній діяльності. Усі зазначені електронні засоби певним чином підтримують і раціоналізують навчальний процес, сприяють його ефективності.

Набули широкого застосування, крім навчальних продуктів, електронні інформаційно-довідкові засоби, які забезпечують загальну інформаційну підтримку (енциклопедії, довідники, словники, атласи тощо). Зазвичай вони безпосередньо не пов'язані з певною програмою або навчальним курсом, а лише доповнюють їх, слугуючи довідковими джерелами інформації. Існує потреба в електронних продуктах загальнокультурного призначення (віртуальні екскурсії в залах музеїв, подорожі по країнах, містах; видання, присвячені шедеврам світової культури, літератури, музики, архітектури, живопису тощо).

Використання будь-яких форм і засобів інформатизації освіти має бути спрямоване на досягнення якомога максимальної дидактичної ефективності навчального процесу. Але максимального дидактичного ефекту можна досягти лише за умови комплексного застосування окремих засобів сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій на різноманітних видах занять в інформаційно-пошуковій, експериментально-дослідницькій і самостійній навчальній діяльності, у тому числі в діяльності учнів з метою обробки отриманої інформації, здобування знань і формування вмінь та навичок. Яким же чином можна практично реалізувати комплексне використання можливостей засобів інформаційних і телекомунікаційних технологій у навчальному процесі? Насамперед це досягається за рахунок розробки і застосування багатофункціональних освітніх комп'ютерних програм, які відповідали б усім вимогам, що пред'являються до таких засобів. Основними дидактичними цілями використання освітніх електронних продуктів у навчальному процесі є надати користувачеві певну інформацію (знання), сформувати і вдосконалити вміння і навички у певній науковій або навчальній галузі, проконтролювати рівень засвоєння навчального матеріалу й узагальнити його тощо.

Багатофункціональні освітні електронні продукти сприяють виконанню системи різноманітних видів навчальної діяльності, що підтверджує їх ефективність і доцільність для широкого застосування. Розглянемо, які функції їм притаманні.

  • Організовувати різноманітні форми діяльності учнів з метою самостійного отримання ними знань, формування умінь і навичок.

  • Використовувати весь спектр можливостей сучасних інформаційних технологій під час виконання різноманітних видів навчальної діяльності, у тому числі таких, як інтерактивний діалог, моделювання ситуації, об'єктів, явищ, процесів, отримання, збереження і обробка інформації тощо.

  • Застосовувати у навчальному процесі можливості технологій мультимедіа, гіпертекстових і гіпермедіа


  •