LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні ідеї Івана Огієнка

17

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова




ГРИВНАК ОЛЕСЯ СТЕПАНІВНА



УДК 372.808.3

+092 Огієнко І.

ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ІДЕЇ

ІВАНА ОГІЄНКА


13.00.02.- теорія та методика навчання

/української мови /



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук









Київ - 1999


Дисертацією є рукопис .

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти України.


Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор Муравицька Маргарита Петрівна, Інститут української мови, НАН України, провідний науковий співробітник.


Офіційні опоненти

  • доктор філологічних наук, професор, член-кор.АПН України Мацько Любов Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри стилістики;

– кандидат педагогічних наук, Хорошковська Ольга Назарівна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії початкового навчання



Провідна установа - Прикарпатський університет імені В. Стефаника, кафедра української мови, Міністерство освіти України, м. Івано-Франківськ



Захист відбудеться 23 лютого 1999 р. о 14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 252601, м.Київ, вул. Пирогова, 9.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 252601, м.Київ, вул. Пирогова, 9.



Автореферат розіслано " 15 " січня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради


Рудницька О.П.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. В умовах національного відродження народу, культури й освіти виникає потреба звернення до творчої спадщини видатних педагогів та методистів з метою використання їх здобутків у сучасній школі. Осмислення прогресивних ідей минулого з погляду сьогодення є необхідною передумовою всебічного розуміння вченими нових проблем, що постали перед педагогічними науками і практикою навчання у зв`язку зі створенням національної системи освіти. Аналіз педагогічної спадщини збагачує вітчизняну науку, дає можливість прогнозувати її майбутнє.

Однією з найважливіших складових концепції національної освіти є формування і становлення української лінгводидактики. Можливості для глибшого осмислення проблеми змісту, мети, засобів і методів лінгводидактичної науки в умовах надання українській мові державного статусу створюють дослідження педагогічної спадщини Івана Огієнка. Зокрема осмислення теоретичних Огієнкових розвідок щодо пріоритетності в методиці викладання української етнопедагогіки та етнопсихології, адже, на думку великого освітянина, українська літературна мова – не тільки "простий символ розуміння", в мові – "сутність нашої свідомості". Це особливо важливо в умовах створення практичної школи національно-мовного виховання учнів.

Іван Огієнко виявив своє розуміння цих проблем, яке не втратило прикладної значимості й у наш час. Однак, про І.Огієнка та інших передових людей початку ХХ-го століття вітчизняні педагоги змушені були мовчати. Інші можливості мали вчені за межами України. У Варшаві в 1925 році з нагоди 20-літнього ювілею наукової діяльності І.Огієнка було видано збірник за редакцією професора В.Заїкіна "Професор І.Огієнко як церковний і громадський діяч і як учений", а в 1937 році – "Науковий збірник", присвячений 30-ій річниці його наукової та громадської діяльності. В 1958 році Всеканадський ювілейний комітет видав "Книгу на пошану Високопреосвященнішого Митрополита Іларіона у 75-ліття його життя і праці". Після проголошення незалежності України величезна творча спадщина І.Огієнка стає предметом широких зацікавлень вітчизняних науковців. До 110-ї річниці з дня його народження в 1992-ому році відбулися дві всеукраїнські конференції: в Кам'янці-Подільському - "Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка в контексті українського національного відродження" та у Львові - "І.Огієнко. Незабутні імена української науки". В Києві, з ініціативи Інституту Філософії НАН України, проходять всеукраїнські Огієнкові читання, за матеріалами яких у 1996-oму році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка видано збірник доповідей і повідомлень "Велетень науки". До 115-ої річниці від дня народження І.Огієнка в Київському міжрегіональному інституті підвищення кваліфікації вчителів імені Б.Грінченка в 1997 році вийшов збірник "І.Огієнко /Митрополит Іларіон/ і виховання національно свідомої особистості." До цієї ж дати у Львові Інститутом народознавства НАН України видано впорядковані З.Тімеником "Огієнкові афоризми і сентенції", які відтворюють неповторність, глибину й актуальність думок Митрополита Іларіона /Огієнка/.

Серед досліджень науково-педагогічної спадщини І.Огієнка слід особливо відзначити глибокі та змістовні праці М.Тимошика. Його "Голгофа Івана Огієнка" стала першим в Україні монографічним дослідженням життя і творчості "вченого-державотворця". У праці автор аналізує окремі аспекти лінгводидактичної спадщини І.Огієнка, поряд із архівними документами використовує матеріали "спецфондівських" і зарубіжних видань, які ще донедавна були недоступними для українського читача. Сьогодні значної уваги заслуговує праця А.Марушкевич "Невтомний працівник українського Ренесансу І.Огієнко. Педагогічний аспект". Дослідниця проводить ґрунтовний науковий аналіз просвітницької діяльності вченого, висвітлює окремі лінгводидактичні погляди І.Огієнка, його концепцію національного виховання. У праці З.Тiмeника "Іван Огієнко" наголошено, що "досконале опанування дидактичним і фаховим матеріалом поєднувалось в І.Огієнка з глибоким знанням етнопсихології". На сторінках періодичної преси про творчу спадщину І.Огієнка надруковано статті Д.Степовика, З.Тіменика, О.Опанасюка. Надзвичайно цікавим і актуальним є аналіз лінгводидактики І.Огієнка, проведений О.Болтівцем у статті "І.Огієнко: Мова як вираження національної психіки, душі й свідомості народу" /"Дивослово", 1994/. Багато матеріалів про життя, педагогічну діяльність та лінгводидактичну спадщину І.Огієнка подається в газеті "Відродження" м.Брусилова. Автори зупиняються на окремих фактах