LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні основи національно-мовного виховання особистості засобами українського фольклору

належності, ідентифікації.

Існує ще чимало інших жанрів дитячого фольклору (творів, складених дорослими для дітей), котрі відіграють важливу роль у безперервному національно-мовному вихованні, інтегрують у собі всі його аспекти. Серед них пісні про природу, приповідки, небилиці, – усім їм властиве гумористичне зображення дійсності та ігрова форма. Форма пісенних творів відповідає віковим особливостям дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, а за змістом – це невичерпне джерело мовних багатств, народної мудрості, національної ментальності українців.

3.4. Гуманістичне виховання молоді через українську народну казку. У курсі "Фольклор як етнолінгводидактична основа національно-мовного виховання особистості" при аналізі образної системи українських народних казок та їх лінгводидактичних функцій, особлива увага звертається на педагогічне навантаження мовних засобів, застосованих у казці.

Основні висновки з лінгводидактики казки, що засвоюються студентами:

  • тварини чи герої в казках виступають здебільшого як носії різних людських (позитивних чи негативних) якостей і рис, зміст і мораль казок викликають у дітей почуття зневаги до негативу і пошану до хороших якостей, образи персонажів яскраві, контрасні;

  • казки повідомляють дітям безліч відомостей про життя, природу, суспільні відносини, а стрункість і довершеність будови, мова і образи розвивають їхні естетичні смаки;

  • ідейний та естетичний вплив фольклорних творів на школярів тим сильніший, чим глибше вони проникають у його поетичну мову, чим більше асоціацій викличуть твори в їхній свідомості;

  • фразеологія мови – найбагатша скарбниця образних засобів оцінки моральних якостей людини;

  • увага дітей до мовного етикету привертається у народних казках де зустрічі, як правило, супроводжуються ритуалом вітання.

3.5. Відображення в системі загадок образного світосприймання українців.У дослідженні розглядаються малі фольклорні жанри в аспекті їхнього призначення як лінгводидактичних засобів. Д. Чижевський, аналізуючи український народний характер, першою і безумовною рисою психічного укладу українця визначає емоціоналізм і сентименталізм, чутливість та ліризм, що найяскравіше виявляє естетизм українського народного життя та світосприймання. (Нариси з історії філософії в Україні). Загадки є засобом естетичного освоєння навколишньої дійсності українцями. Часто загадки розкривають поетичні сторони різних проявів життя. Вони розвивають естетичні смаки дітей, вчать їх помічати прекрасне, сприяють образному баченню різних предметів і явищ у житті, а тим самим готують до розуміння поетичних творів, дають їм відчути зображувальну силу слова. Метафоричність загадок об'єднує їх з прислів'ями, приказками, образними порівняннями, які в образній формі відображають найістотніші сторони явищ природи, суспільних і родинних взаємин.

3.6.Виховний ідеал українців і його відображення у народній пареміографії. Народні прислів'я як згустки людських поглядів на сутність особистості та її розвиток є вагомим виховуючим фактором. У них поєднується мовленнєва єдність думки і почуття, що й визначає їх перетворювальну силу. В усній творчості українців є велика кількість приказок, які допомагають пізнавати важливі явища і процеси, що відбуваються в природі, вказують на можливі способи використання цих явищ. Значення приказок для розвитку особистості полягає не лише в тому, що вони дають певні знання, а й у тому, що вони розвивають мислення, пізнавальні здібності людини, допомагають правильно оцінювати явища навколишнього світу.

ВИСНОВКИ

  • Українська етнокультура як конкретно – історичне явище, система знань і цінностей впливає на якісні характеристики освітньо- виховного процесу.

  • Концептуально, структурно, організаційно філософія українознавства пов'язана зі змістом освіти, про що свідчить історико-педагогічний ретроспективний аналіз.

  • Реалізація цілей етнолінгводидактики у змісті національної освіти, ставши базою формування нової національної системи виховання, має виняткову значущість для формування особистості.

  • Рівень підготовки спеціалістів у галузі освіти залежить від ерудованості майбутніх педагогів, їх вміння пов'язати знання з історії України, мовознавства з сучасними тенденціями розвитку суспільства і держави.

  • Аналіз лінгводидактичних концепцій українських вчених відкриває можливості для розвитку вищої педагогічної та філологічної освіти, для формування нових поглядів на зміст, мету, засоби і методи лінгводидактичної науки як сплаву знань.

  • Акцентуючи увагу слухачів на питаннях про педагогічні, зокрема лінгводидактичні, аспекти вивчення українського фольклору як системи безперервного національно-мовного виховання, ми поповнюємо арсенал виховних та дидактичних прийомів майбутніх вчителів, відкриваємо можливості для самовдосконалення, для створення на цій основі власної педагогічної системи.

  • Для реалізації нових цілей національно-мовного виховання учнів школи дуже важливою обставиною є наявність кадрів, освітній рівень та педагогічна підготовка яких дозволятиме ефективно працювати з дітьми. Система національно-мовного виховання, створена народною думкою і відшліфована досвідом поколінь, є джерелом української етнолінгводидактики, яка засобами мови виховує найкращі моральні якості та формує риси національної ментальності. Для майбутніх педагогів дуже важливим є усвідомлення того, що їх життєвим обов'язком стане подальше формування нації.


    Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації.


  • Педагогічні аспекти проблеми "мова і нація // Початкова школа. - 1996.- №8. - С.16-20.

  • Лінгводидактичні та історико-мовознавчі джерела соціалізації особистості в українській етнопедагогіці // Народознавчі зошити. - 1998.- №2.- С.201-206.

  • Лінгводидактичні підходи до функціональної сфери української мови // Наука і сучасність: Зб-к наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. -К.,1998. -С. 83-88.

  • Український фольклор як лінгводидактична основа вивчення рідної мови // Традиції виховання у світовій народній педагогіці: Матеріали наук.-практ. конф. (Рівне , 6 - 8 червня 1995 р.) - Київ - Рівне, 1995. - С.144-146.

  • Мовне виховання дітей засобами народної педагогіки // Українське народознавство і проблеми виховання учнів: Матеріали наук. - практ. конф. (Івано - Франківськ, 10-12 жовтня 1995 р.) - Івано-Франківськ, 1995.-С.113 - 116.


    АНОТАЦІЇ.

    Смолінська О. Є. Лінгводидактичні основи національно-мовного виховання особистості засобами українського фольклору. - Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. -теорія та методика навчання


  •