LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні стратегії навчання української мови студентів неспеціальних факультетів вищих навчальних закладів

професійної мовнокомунікативної компетенції студентів неспеціальних факультетів ВНЗ змістом, формами, методами комплексного проектування діяльності суб'єктів навчання. Загальна гіпотеза конкретизована в низці часткових гіпотез:

  • розвиток професійної мовнокомунікативної компетенції студентів неспеціальних факультетів ВНЗ сприятиме актуалізації мотивів саморозвитку, самореалізації, набуттю фахових знань;

  • визначені лінгводидактичні стратегії успішно охоплюватимуть декілька рівнів суб'єктної співдіяльності у навчанні: прогнозування, цілепокладання, визначення змісту, вибір методів і форм діяльності, способів спілкування викладача і студента, контролю якості знань;

  • проектування навчання у стратегіях сприятиме значному поліпшенню організації діяльності на різних етапах навчального процесу з необхідним передбачуванням перебігу діяльності: орієнтування, керування, регулювання, інтеріоризації керованої діяльності, посилення фактора розвитку видів мовленнєвої діяльності у загальній культурі особистості;

  • якість методики стратегічного проектування навчання текстово-комунікативної діяльності залежить від побудови цілісної координованої системи тактик, яка забезпечує ефективну навчальну співдіяльність у процесі вивчення української мови на неспеціальних факультетах ВНЗ.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про діалектичне пізнання світу, єдність мови й мислення, форми і змісту; системний підхід як методологія пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів, положення про мову як засіб спілкування та основні положення гуманістичної психології й педагогіки, когнітивної психології, комунікативної й когнітивної лінгвістики, спрямовані на особистісно орієнтований підхід у навчанні; принципи діяльнісного підходу, розроблені в теорії діяльності; дослідження вікової психології; концепція мовної освіти в Україні.

Для розв'язання завдань, досягнення мети, перевірки висунутої гіпотези розроблено програму дослідного навчання, яка охоплює методи:

  • теоретичні: аналіз і синтез сучасних філософських, психолого-педагогічних, лінгводидактичних, лінгвістичних, психо- та соціолінгвістичних теорій і гіпотез для визначення теоретико-методологічних засад дослідження й виявлення ступеня розробленості проблеми; узагальнення досвіду навчання української мови у вищій школі та формулювання гіпотези, метод категоріального моделювання;

  • емпіричні: педагогічний експеримент, що містить констатувально-діагностичну та формувальну ланки, спостереження за діяльністю викладання української мови у ВНЗ та навчальною діяльністю студентів, анкетування, інтерв'ю, бесіди, тестування, аналіз письмових робіт студентів, усних текстів, методи експертної оцінки викладачів та самооцінки студентів.

  • методи статистичного аналізу: аналіз критеріїв та параметрів ефективності навчання, обробка експериментальних результатів засобами математичної статистики за допомогою рейтингової шкали та формул рейтингового приросту.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося упродовж 2002 – 2007 рр. На різних етапах у ньому взяло участь 840 студентів першого та другого курсів неспеціальних факультетів ВНЗ та 120 викладачів університетів Києва, Черкас, Кривого Рогу.

Організація та етапи дослідження. Робота проводилася впродовж шести років у три етапи.

На першому етапі (2002 – 2003 рр.) було визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, опрацьовано теоретичні джерела з педагогіки, лінгвістики, психолінгвістики, прагматики, лінгводидактики, з'ясовано методологічні засади дослідження, сформульовано та уточнено гіпотезу.

Другий етап (2003 – 2005 рр.) полягав в опрацюванні даних констатувального експерименту та підготовці матеріалів для здійснення формувальної ланки. Опубліковано низку наукових статей та навчально-методичних праць із проблеми дослідження.

На третьому етапі (2005 – 2007 рр.) проводилася експериментальна перевірка методики навчання української мови на неспеціальних факультетах ВНЗ із залученням лінгводидактичних стратегій. Узагальнені підсумки висвітлено в монографії "Лінгводидактичні стратегії: проектування процесу навчання української мови у вищій школі".

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що

  • вперше проведено аналіз феномена лінгводидактичної стратегії як предметної галузі методики навчання на основі суб'єктно-діяльнісного підходу;

  • розроблено концептуальне підґрунтя для цілісних координованих методичних систем на основі стратегічного проектування;

  • визначено структуру стратегії та її місце в системі дидактичних категорій; виділено категоріальні характеристики лінгводидактичної стратегії та суб'єктні функції викладача і студента в процесі її побудови;

  • обґрунтовано процесуальні і діяльнісні об'єкти проектування стратегії;

  • уточнено концепцію текстово-комунікативної діяльності як мети навчання студентів неспеціальних факультетів;

  • визначено типи рецептивних і продуктивних стратегій навчання української мови студентів неспеціальних факультетів вищих навчальних закладів;

  • обґрунтовано теоретико-методичну систему конструювання дидактичних стратегій української мови у вищому навчальному закладі залежно від видів мовлення та діяльнісних процедур навчання з урахуванням різноманітних психолого-дидактичних факторів.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає:

  • у науковому осмисленні системи конструювання дидактичних стратегій навчання української мови студентів неспеціальних факультетів ВНЗ;

  • у розвитку положень суб'єктно-діяльнісного підходу в лінгводидактиці як антропологічній галузі знань та у визначенні категорій суб'єктно-діяльнісного аналізу навчання української мови;

  • у визначенні напрямів співдіяльності викладачів та студентів, в уточненні суб'єкт-об'єктних та суб'єкт-суб'єктних відношень у навчанні української мови на неспеціальних факультетах ВНЗ;

  • у розкритті специфіки розвитку визначених мовнокомунікативних умінь студентів-нефілологів як результату спеціально організованої керованої текстово-комунікативної діяльності у галузі фаху;

  • у визначенні методів, прийомів, форм роботи, які передбачають проектування діяльності у процесі оволодіння українською мовою нефілологами;

  • у розробці лінгводидактичних стратегій як предметної галузі методики навчання української мови на основі суб'єктно-діяльнісного підходу;

  • в обґрунтуванні цілісних координованих методичних систем на основі стратегічного проектування, ефективної концепції навчання української мови студентів неспеціальних факультетів ВНЗ.

Запропонована в дисертації методика навчання на основі лінгводидактичних стратегій розвиває структурну концепцію однієї з основних діяльностей – навчальної, організовує набування предметних знань та вмінь під час керованого оволодіння видами мовлення. Результати дослідження дали змогу виявити проблемне