LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгводидактичні стратегії навчання української мови студентів неспеціальних факультетів вищих навчальних закладів

поле лінгводидактики, накреслити основні шляхи розвитку наукових підходів і можуть слугувати базою для подальшого вдосконалення теорії навчання мов у ВНЗ та методики навчання української мови.

Практичне значення дослідження визначається тим, що основні його теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані в процесі викладання методики навчання української мови на неспеціальних факультетах інститутів, академій, університетів, для створення програм, підручників, посібників, розробки навчальних курсів ділової української мови, фахового мовлення, сучасної української мови на неспеціальних факультетах ВНЗ. Матеріали дослідження доцільно використовувати викладачам методики навчання української мови у вищих закладах освіти та в системі післядипломної освіти вчителів.

Особистий внесокздобувача полягає: а) у самостійній розробці методики навчання української мови на неспеціальних факультетах ВНЗ, що відображається в авторських працях; б) у створенні лінгводидактичних стратегій навчання української мови на неспеціальних факультетах ВНЗ; в) у напрацюванні конкретного методичного інструментарію, його застосуванні у лінгводидактиці вищої школи та створенні дидактичної моделі навчання української мови за допомогою проектування комунікативних ситуацій професійної діяльності майбутнього фахівця; г) у безпосередній участі автора в організації та проведенні експерименту.

Вірогідність наукових результатів і висновків забезпечується: методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; всебічним теоретичним аналізом проблеми, опорою на сучасні досягнення лінгвістики, лінгводидактики, психо- та соціолінгвістики, філософії, психології, дидактики; відповідністю використання методів дослідження його меті та завданням, експериментальною перевіркою розроблених положень і рекомендацій, якісним і кількісним аналізом одержаних результатів.

Апробація результатів дослідження. Різні тематичні аспекти дослідження було оприлюднено на: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми металінгвістики" (Черкаси, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень" (Дніпропетровськ, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми лінгводидактики вищої школи" (Черкаси, 2003), Міжнародній науковій конференції "Філологія в Київському університеті: історія та сучасність" (Київ, 2004), Міжнародній науковій конференції "Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу" (Київ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток наукових досліджень, 2005" (Полтава, 2005), науково-практичній конференції "Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця" (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу" (Черкаси, 2006), Міжнародній науковій конференції "Національна культура в парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження – теорія та експеримент 2007" (Полтава, 2007), ХVІ Міжнародній науковій конференції "Мова і культура" ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології" (Рівне, 2007).

Упровадження результатів дослідження здійснювалося на базі історичного, юридичного, економічного, хімічного, геологічного, філософського факультетів та факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка із залученням викладачів кафедри української філології для неспеціальних факультетів (довідка № 044/137-26), факультету фінансів та банківської справи, ресторанно-готельного та туристичного бізнесу, економіки, менеджменту і права Національного торговельно-економічного університету (довідка № 223/17), факультетів електроніки та інформаційних технологій Національного авіаційного університету (довідка № 194-12.01), Криворізького технічного університету, Криворізького факультету Запорізького національного університету (довідка № 033/1), із залученням викладачів кафедри методики викладання та культури української мови і студентів біологічного, історичного факультетів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 175/ 01-11). Основні положення дисертації застосовано у викладанні курсів "Українська мова за професійним спрямуванням", "Ділове українське мовлення", "Українська мова (для студентів неспеціальних факультетів)", "Риторика", "Мова права", для написання підручників та посібників з лінгводидактики вищої школи. Положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення результатів дослідження, впроваджено в навчальний процес неспеціальних факультетів університетів України, апробовано на філософському факультеті Карлового університету (Прага), факультеті балто-слов'янської філології Будапештського університету імені Етвеша Лоранда, філософському факультеті Міланського державного університету.


Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 36-ти працях, з них: 1 монографія (одноосібно), 1 навчальний посібник, 29 статей у науковихжурналах та збірниках наукових праць, з них 22 у фахових виданнях, 5 навчально-методичних програм та методичних рекомендацій.


Структура й обсяг дисертації. Логіку викладу і структуру роботи визначали мета й завдання дослідження. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Зміст дисертації викладено на 474 сторінках (з них 408 сторінок основного тексту). У роботі вміщено 16 таблиць, 7 рисунків. Список використаних джерел складається з основних наукових праць, законодавчих документів, опрацьованих автором і використаних у процесі дослідження (усього – 555 джерел), з них 77 – іноземними мовами.






ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет дослідження, концепцію, загальну та часткові гіпотези, окреслено мету, завдання роботи, основні теоретико-методологічні засади та практичне значення дисертації, викладено наукову новизну одержаних результатів, представлено термінологічний інструментарій, відображено зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами, наведено відомості про апробацію, впровадження та оприлюднення результатів наукового пошуку, їхню вірогідність.

У першому розділі "Навчання української мови у вищому навчальному закладі на основі суб'єктно-діяльнісного підходу" проаналізовано та обґрунтовано загальнотеоретичні питання, які висвітлюють суб'єктно-діяльнісний підхід у навчанні української мови на окремих факультетах ВНЗ, узагальнено психологічні, соціолінгвістичні, педагогічні фактори на різних етапах організації навчально-виховного процесу, визначено роль комунікативного спрямування лінгводидактики на основі