LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивна експлікація фантастичного образу в російському художньому тексті (на матеріалі творів О.Р.Бєляєва)

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П.ДРАГОМАНОВА




ПАВЛОВА Ірина Володимирівна



УДК 811.161.1'38:004.81




ЛІІНГВОКОГНІТИВНА ЕКСПЛІКАЦІЯ ФАНТАСТИЧНОГО ОБРАЗУ В РОСІЙСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

(на матеріалі творів О.Р.Бєляєва)




10.02.02 – російська мова




АВТОРЕФЕРАТ


































Київ - 2007


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук





Київ – 2007


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі російської мови Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

Іванова Людмила Петрівна,

Інститут іноземної філології

Національного педагогічного університету

імені М.П. Драгоманова,

професор кафедри російської мови


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Слухай Наталія Віталіївна,

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

професор кафедри російської мови


кандидат філологічних наук, доцент

Сахарова Ольга Вікторівна,

Київський славістичний університет,

доцент кафедри української мови


Захист відбудеться 18.12. 2007 року о_14_год.__00__хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.053.04 в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ,

вул. Пирогова, 9.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.


Автореферат розісланий 18.11.2007 року


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Висоцький



Загальна характеристика рОботИ

На сучасному етапі розвитку мовознавства особливої актуальності набувають дослідження мови у зв'язку з людським мисленням. Ця проблема є центральною для когнітивної лінгвістики, яка ставить за мету виявлення способів упорядкування інформації, представленої засобами мови.

Пріоритетними в галузі когнітивної лінгвістики є питання структури мовної свідомості, форми презентації знань, когнітивної семантики, когнітивних категорій, стратегій і моделей (Н.Д.Арутюнова, А.Вежбицька, С.А.Жаботинська, Л.П.Іванова, Ю.М.Караулов, М.П.Кочерган, О.С.Кубрякова, Дж.Лакофф, О.В.Петрухіна, О.О.Селіванова, Н.В.Слухай, В.М.Телія, Р.М.Фрумкіна та ін.).

Виникнення фантастичного образу – результат когнітивної діяльності людини. Художній фантастичний образ як наслідок процесу мовленнєвої діяльності є одним з об'єктів дослідження когнітивної лінгвістики.

Відповідно до наукової традиції, що склалася в когнітології, головною моделлю репрезентації знань є фрейм – структура даних, призначена для представлення стереотипної ситуації, образ реального предмета або явища, заповнена структура даних у пам'яті людини (М.Мінський). Фреймовий підхід репрезентує "всеосяжну теорію структур контекстів, яка постулювала якісно й кількісно нове подання семантичного знання" (І.Вегнер).

Актуальність дослідження вмотивована потребою осмислення принципів творення образу в тексті та необхідністю аналізу фантастичного образу з погляду когнітивної лінгвістики в аспекті теорії фреймів. Вивчення даної проблеми зумовлено тим, що форми репрезентації знань у фантастичному тексті досі не були об'єктом спеціального дослідження в мовознавстві.

Теоретичною основою роботи стали дослідження вітчизняних і зарубіжних учених в галузі когнітивної лінгвістики (Н.Д.Арутюнова, Л.В.Бєлая, В.З.Дем'янков, С.А.Жаботинська, Л.П.Іванова, В.А.Маслова, О.О.Селіванова, Н.В.Слухай, Ч.Філлмор та ін.), праці з теорії фреймів (І.Ю.Алексєєва, Д.Бобров, М.Мінський і ін.), міфопоетики Є.М.Мелетинський, В.М.Топоров), етнолінгвістики (Т.О.Агапкіна, О.Є.Левкієвська, С.М.Толстая, Н.І.Толстой, Н.С.Шапарова), фольклористики (О.М.Афанасьєв, В.І.Даль, О.О.Потебня, В.Я.Пропп), фантастикознавства (Є.П.Брандіс, А.Ф.Бритіков, Г.І.Гуревич, Т.О.Чернишова, В.М.Чумаков), культурології (О.В.Бєлова, М.С.Капустін, В.П.Руднєв), лінгвокультурології (В.В.Колесов, Ю.М.Караулов, В.А.Маслова, Ю.С.Степанов, Є.В.Урисон), біології (Е.Хадорн, Р.Венер, Д.І.Трайтак, В.А.Кар'єнов), антропології (В.В.Купріянов, О.М.Хрісанфова, Р.Уільямс, А.Барнетт), зоології (П.Кемп, К.Армс), психології (М.Б.Беркінбліт, А.В.Петровський, Л.Солсо), філософії (О.Ф.Лосєв, К.Г.Юнг).

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертаційне дослідження проведено у руслі комплексної наукової програми Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова "Дослідження проблем гуманітарних наук" і включено до плану науково-дослідної роботи кафедри російської мови "Проблемні питання російської мови". Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, протокол № 6 від 25 грудня 2003 року.

Метадисертаційного дослідження – виявити особливості створення фантастичного образу в художньому тексті як факту вербалізації ментальних процесів (свідомого й підсвідомого характеру), визначити мовні засоби творення фантастичного образу в художньому тексті. Поставлена мета реалізується шляхом розв'язання таких завдань:

  • Виділити і описати системи фреймів 'людина' і 'тварина'.

  • Проаналізувати структури фреймів з урахуванням взаємовідносин текстових пресупозицій і фонових знань.

  • Описати компоненти, які формують фантастичний образ.

  • Визначити основні етапи репрезентації образів у тексті.

  • Виявити мовні засоби створення фантастичних антропоморфних і зооморфних образів.

  • Описати маргінальні антропозооморфні й зооантропоморфні образи в лінгвокогнітивному аспекті.

    Об'єктом дослідження є вербалізовані фантастичні образи в аспекті категорій антропоморфізму й зооморфізму.

    Предмет дослідження – мовні засоби експлікації компонентів, які формують фантастичний образ.

    Методи дослідження зумовлені метою й завданнями роботи. Основним є описовий метод. Принагідно використано порівняльний і функціональний методи, а також


  •