LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивна експлікація фантастичного образу в російському художньому тексті (на матеріалі творів О.Р.Бєляєва)

формі наказового способу: "Приставьте мне другое тело. Отрежьте их тело и приставьте к моей голове..."; б) двоскладні речення із складеним дієслівним присудком, вираженим сполученням модального слова должен з інфінітивом: "Вы должны приделать мне чье-нибудь тело... Один из этих трупов должен стать ее собственным телом".

3. Емоційність найчастіше реалізується за допомогою синтаксичних засобів – різних структурних, модальних та емоційних типів речень: окличних ("Жить во что бы то ни стало!", "Это настоящий чародей!", "Несчастный жалкий уродец!"), питальних ("Что же тут ужасного?", "Что же станет со старым Престо?"); речень із вставними словами ("К сожалению, я мог воскресить одну голову");означено-особових речень ("Существую...") та ін.

4. Міфологічна основа виявляє себе у таких міфологічних мотивах: мотив дива, мотив саду, мотив наявності (відсутності) голосу. Міфологічної інтерпретації набувають очі, голова, серце, тінь і такий стан людини, як сон. Об'єктивуються мотиви розрубання й оживлення, мотив воскресіння. Міфопоетичний зміст реалізується також при експлікації атрибутів антропоморфних об'єктів, категорії кількості та кольоропозначень.

У третьому розділі – "Зооморфні образи у фантастичному художньому творі, особливості об'єктивації фреймів" – визначено роль зооморфного елементу у фантастичному художньому тексті, розроблено систему фрейму 'тварина', проаналізовано мовні засоби вираження образу ірреальної зооморфної істоти, описано маргінальні образи, представлені в тексті антропозооморфним та зооантропоморфними ірреальними істотами.

Поява групи зооморфних істот у творах науково-фантастичного жанру ХХ століття зумовлена процесом реміфологізації свідомості і являє собою компіляцію сучасних і давніх уявлень. Образи категорії зооморфізму ґрунтуються на існуючих у свідомості людини ідеальних моделях, фреймах. Репрезентуючи систему фрейму 'тварина', ми використовуємо відомості, подані вченими-зоологами. У зоології живих істот поділяють на одноклітинних і багатоклітинних. Далі виділяють різні типи, одним з яких є тип хордових, що включає в себе класи ланцетників, риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців (Венер Р., Трайтак Д.І., Хадорн Е.). У свою чергу класи складаються з рядів, ряди з родин, родини – з родів, роди – з видів. Проте у зв'язку з метою й особливостями об'єктів дослідження, обраних нами, ми будуємо систему фрейму 'тварина' у дещо скороченому вигляді:

– під фреймом 'тварина' ми розуміємо основні характеристики істот типу хордових, й визначаємо його як фрейм першого рівня;

– назви класів істот (ланцетники, риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці) утворюють структури другого рівня;

фреймовими структурами третього рівня є конкретні представники рядів; винятком є використання в тексті твору іменників, які позначають різні ряди істот певного класу, тоді іменники, що називають конкретну істоту, визначаються як фрейми четвертого рівня.

Описуючи структуру фрейму 'тварина', визначаємо вершинні вузли, бо слоти розробляються для фреймів другого і нижчих рівнів. Реалізація цих фреймових структур у фантастичному тексті пов'язана зі змінами, які відбуваються в слотах вершинних вузлів.

У тексті представлено кілька груп істот, створених із використанням засобу аглютинації шляхом:

1) зміни структури слота в межах одного фрейму: змея с двумя головами, шестиногая ящерица, двухголовое существо, двухголовое пресмыкающееся, совершенно голая розовая собака, обезьяна бесхвостая, обезьяна без клочка шерсти;

2) взаємодії частин двох фреймів одного класу: воробей с головой маленького попугая, лошадь с коровьей головой, собаки с кошачьими головами, гуси с петушиной головой, страусы-нанду с клювами орлов, бараны с телом пумы, собаки со шкурой ягуара, рогатые кабаны;

3) взаємодії двох фреймів різних класів:

  • одного роду: змей с рыбьей головой и жабрами, рыба с лягушечьими лапами;

  • різних родів: земноводная обезьяна;

4) взаємодії фрейму 'мавпа фрейму 'людина' (зооантропоморфний образ): обезьяны умели говорить.

Створення образу антропозооморфної істоти в тексті вимагало не тільки експлікації двох фреймів, зазначених у назві твору "Человек-амфибия", співвідносній з власне авторизованим антропонімом Іхтіандр ("Ихтиандр, человек-рыба, или, вернее, амфибия, он же "морской дьявол"), а й інших структур, що активізуються у процесі розкриття образу в тексті твору.

Виділено такі групи видів реалізації образу в тексті:

1) група, що активізує фрейм 'людина':

  • іменники: личность, человек, шутник, юноша;

  • словосполучення: человеческий голос, стройный молодой человек; сын доктора, свидетель обвинения, молодой человек по имени Ихтиандр;

2) група, що об'єднує номінації надприродних істот:

  • іменники: чудовище, дьявол;

– іменникові словосполучення: морской дьявол, это чудовище, морской бог, морское чудовище, чудовищное существо, морской черт, гигантская рогатая жаба с человеческими ногами, сверхъестественное существо;

3) , '':

  • іменники: жаба, добыча;

  • словосполучення: рогатая голова, козлиная борода, львиные лапы и рыбий хвост, одно из чудовищ зверинца Сальватора;

  • використання прецедентного імені Конрада Геснера (вченого-біолога) дозволяє зарахувати створений образ Іхтіандра ("морского дьявола") до реально існуючих об'єктів тваринного світу;

4) група, що об'єктивує ідею невідомого:

  • неозначені займенники: кто-то, что-то;

  • субстантивований прикметник: неизвестный;

  • прикметники: новое, неизвестное;

  • словосполучення: непонятное существо, таинственное существо, какое-то чудо; не сверхъестественное, не всемогущее существо; загадочная история;

5) група, що об'єктивує артефактність:

– словосполучення: вещественное доказательство, моя гордость, лучшая работа;

– порівняння: огромные, как старинные часы-луковицы, глаза, сверкавшие ... подобно фонарям автомобиля;

6) група, що об'єктивує антропо- й зооморфний фрейми:

  • іменники з прикладками: человек-амфибия, человек-рыба;

  • іменникове словосполучення: тело получеловека-полуживотного;

  • дієслівні словосполучення: изменить всю работу человеческого организма, может жить на земле и под водой.

У тексті реалізується опозиція, яка сприяє усвідомленню, що цей образ не належить фреймові 'людина' (використовується на 18 етапах з 25), у 15 випадках активізується фрейм 'тварина'. Ідея невідомого об'єктивована у 9 епізодах, міфологеми – у 6, що пов'язано з маргінальною структурою представленого образу.