LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас

що в текстовому просторі романів гендерна приналежність письменниці виявляється в авторській художній образності та у віддзеркаленні її уявлень про реальне діалогічне спілкування людей у мовленні персонажів. Хоча в романах діалог відображає специфічні риси вербальної взаємодії створених автором персонажів, у їх мовленні закладені представлення автора-жінки щодо особливостей комунікативної поведінки, залежно від гендерної приналежності мовців.

Предметом дисертаційного дослідження є лінгвокогнітивний аспект авторського мовлення та комунікативні особливості міжгендерного спілкування персонажів в аналізованих романах.

Для вирішення поставлених завдань у дослідженні використані такі основні методи та прийоми: концептуальний аналіз, семантичний аналіз, синтаксичний аналіз, конверсаційний аналіз і кількісні методи. Концептуальний аналіз, який базується на теорії концептуальної метафори, та семантичний аналіз за дефініціями в словнику уможливили вивчення особливостей організації авторської гендерновідміченої образності. Конверсаційний аналіз був використаний при дослідженні особливостей авторської репрезентації спілкування чоловіків і жінок. Синтаксичний аналіз сприяв виявленню кількісного співвідношення типів речень і речень із різним порядком слів. Кількісні методи залучались для виявлення провідних тенденцій у вербалізації концептів і комунікативних пріоритетів у мовленні персонажів, створених письменницею.

Матеріалом дослідження слугували чотири романи французької письменниці М.Дюрас – "L'amant", "Moderato cantabile", "Le ravissement de Lol V. Stein", "Le Vice-Consul".

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що на матеріалі сучасної французької прози вперше досліджено французьку мовну особистість як утілення індивідуального в тексті. Новим є з'ясування якісних характеристик емоційних станів у французькій жіночій картині світу. Комунікативна поведінка персонажів у романах М.Дюрас уперше розглядається з урахуванням того, яким чином вона відбиває уявлення письменниці про реальне спілкування представників різних статей.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно є подальшою розробкою теорії мовленнєвої діяльності в ракурсі когнітивної лінгвістики та поетики. В роботі розкриті напрямки реконструкції гендернозалежних рис мовної особистості на матеріалі художніх текстів романів М.Дюрас. Здійснене дослідження є внеском у вирішення актуальних питань семантики художнього тексту, когнітивної поетики та наратології. Одержані результати поглиблюють знання про природу та механізми впливу гендера на мовлення автора художнього твору.

Практичне значення проведеного дисертаційного дослідження полягає в тому, що його основні висновки можуть бути використані в курсах стилістики (розділи "Жанри та стилі", "Поетичні тропи й фігури мовлення", "Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту"), в розширенні на основі проведеного дослідження тематики курсових, дипломних і магістерських праць студентів та створенні спецкурсів з інтерпретації художнього тексту з урахуванням гендерної приналежності автора (лінгвопоетика, інтерпретація тексту).

Апробацію результатів дослідження здійснено на двох міжнародних конференціях: "Мова і культура" (Київ, 2003), "Динаміка наукових досліджень 2003" (Дніпропетровськ, 2003), а також на чотирьох міжвузівських конференціях: "Мови і культури у сучасному світі" (Київ, 2003), "Актуальні проблеми філології" (Київ, 2004), "Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу" (Київ, 2004), "Мовна освіта в контексті Болонських реалій" (Київ, 2005).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в чотирьох статтях, із них три у фахових виданнях ВАК України (1,45 др. арк.), та в матеріалах міжнародних і міжвузівських лінгвістичних конференцій. Загальний обсяг публікацій – 2,2 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Обсяг тексту дисертації – 165 сторінок. Загальний обсяг праці з додатками становить 206 сторінок. Список використаної літератури містить 311 позицій, в тому числі – 81 іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 6 позицій.

У вступі обрунтовано вибір теми дослідження та його актуальність, сформульовано робочу гіпотезу, мету й завдання роботи, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне та практичне значення, сформульовано положення, які виносяться на захист.

У першому розділі уточнено поняття мовної особистості, розглянуто особливості дослідження цієї категорії у художньому тексті в цілому та текстах Нового роману зокрема. Висвітлено вплив фактору гендера на вербальну поведінку автора художнього твору.

Другий розділ присвячено виявленню гендернозумовлених особливостей жіночої авторської художньої образності. Проведено аналіз складників метафоричних утворень, досліджено специфіку текстової репрезентації емоційних станів у романах М.Дюрас.

У третьому розділі представлено особливості оповідної організації романів М.Дюрас та специфіку комунікативної поведінки жіночих і чоловічих персонажів. Виявлено гендерні розбіжності застосування стратегій і тактик у мовленні персонажів, ураховано залежність вибору типу комунікативної поведінки від гендеру персонажа.

У загальних висновках підведено підсумки проведеного дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розвідок.

У додатках наведено таблицікількісної представленості концептів-корелятів, таблиці співвіднесеності концептів-корелятів із відповідною цариною мети та таблиці з показниками застосування в мовленні жіночих і чоловічих персонажів різних типів мовленнєвих актів з метою унаочнення кількісних і якісних характеристик мовлення жіночих і чоловічих персонажів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. "Особливості репрезентації жіночої мовної особистостів текстах французького Нового роману". В художніх текстах виявляється суб'єктивне ставлення письменника до дійсності, отже, мовлення віддзеркалює особистісні риси мовця, тобто мовну особистість. Під мовною особистістю ми розуміємо узагальненого суб'єкта культурної спільноти, який характеризується вмотивованою пізнавальною та практичною діяльністю (В.І.Карасик). Пізнавальний аспект мовної особистості, що досліджується в межах лінгвокогнітивної парадигми, концентрує увагу на проблемах мовної свідомості.