LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас

вказує на те, що відчуттєве пізнання посідає головне місце в описі М.Дюрас психічних явищ. Відображення емоційного стану як фізичного відчуття відтворює природну ситуацію, коли емоційні та фізичні реакції органічно поєднані в єдине ціле. Особливістю жіночого світосприйняття є мимовільне відтворення в тексті "тілесного бачення" (Г.А.Брандт). Виходячи з цієї тези, при дослідженні особливостей жіночого мовлення звернемо увагу на так звану "тілесну" метафору, тобто образність, в якій тіло людини сприймається як природне "місце" емоцій (Ю.Д.Апресян, І.В.Ласка).

Фізіологічні рухи людського тіла та органів метафорично переносяться М.Дюрас на емоційне життя. Так, у наступному прикладі прискорене биття серця є свідченням хвилювання, порушення емоційної рівноваги: Le coeur me bat fort et je crains que Tatiana ne le dcouvre (Le ravissement de Lol V. Stein). Персонаж боїться, що його сильне збентеження, описане як колотання серця (le coeur me bat fort), буде помітним для сторонньої особи (que Tatiana ne le dcouvre). Якщо серце нерозривно пов'язане з психічним життям людини, то йому протиставляється тіло, яке має бездуховну основу, його потреби не завжди поділяє сама людина – a s'est produit avec son corps. Elle l'a promen dans la ville (Le ravissement de Lol V. Stein); те, що відбувається з тілом, не впливає на духовний світ персонажу; "вигулювання" тіла (elle l'a promen) вказують на розмежованість психічного та тілесного життя, підкреслюють повне емоційне врівноваження описуваної особи.

Залучаючи до образного осмислення людини ту чи іншу частину тіла, авторка емоційно навантажує певний концепт: Mais elle sourit, au souvenir de cette petite tte noire si loin de se douter du sort qui lui est fait (Le ravissement de Lol V. Stein). Жінка метонімічно представлена як маленька чорна голівка (petite tte noire), прикметник petite є завуальованим натяком на недалекість власниці голови, а поєднаний із номінацією кольору – чорний (noire), який має негативну конотацію, підсилює пророцтво лихої долі (qui lui est fait). За допомогою опису частин тіла М.Дюрас передає емоційний стан персонажів. Емоції читаються не лише прямо, наприклад: Son visage n'exprime aucune douleur mais de la confiance (Le ravissement de Lol V. Stein) – "її обличчя не виражало болю, лише довіру", але передаються імпліцитно за допомогою того чи іншого руху: Alors ce qui aurait d paratre naturel parat faux. Je baisse les yeux (Le ravissement de Lol V. Stein). Нещирість ситуації викликає почуття сорому й змушує персонаж опустити очі. Позитивні емоції пов'язуються з рухом уверх, іноді лише цей рух пояснює емоційний стан персонажа: Alors c'est Tatiana qui recule. Lol lve les yeux (Le ravissement de Lol V. Stein) – змусивши суперницю піти, жінка відчула почуття торжества, яке виражається в тому, що вона підвела очі, отже, авторка описово відтворює окремі положення тіла, щоб за допомогою метафори передати емоційний стан.

Дослідження емоційних станів, які є результатом певних форм когнітивної діяльності (А.Леслі), уможливлює з'ясування особливостей авторського жіночого погляду на природу емоційного життя людини. Отже, доцільно з'ясувати характеристики метафорично представлених емоційних станів. Існують різні підходи до поняття їх позитивності та негативності (Б.І.Додонов, К.Е.Ізард, О.Н.Лук, В.І.Шаховський). Оскільки художнє відображення емоційних станів є ситуативно залежним, ми розподілили виявлені метафоричні представлення емоцій на позитивні, негативні та позитивні/негативні, тобто такі, які можуть бути як позитивними, так і негативними. В романах М.Дюрас виявлено описи чотирьох позитивних емоційних станів: любов, радість, спокій, інтерес, п'яти негативних – горе, туга, страх, сором, гнів та двох позитивних/негативних – збентеження й тривога.

Оскільки емоційні стани є абстрактними сутностями, вони можуть бути представлені в термінах онтологічної метафори: "людський досвід, пов'язаний із фізичними об'єктами, складає основу для колосальної різноманітності онтологічних метафор, тобто способів трактування подій, дій як предметів та сутностей" (Дж.Лакофф, М.Джонсон). Розглянемо детальніше, як відображені емоційні стани в романах М.Дюрас. Проаналізуємо опис емоційного стану горя: [...] le doux cri aux ailes brises dont la flure n'est perceptible qu' Lol V. Stein (Le ravissement de Lol V. Stein). Тут горе втілюється в крику (cri), тобто відбувається метафоричний перенос, і характеристика дії (крику) стає ознакою об'єкта (горя). Атрибутом дії є помітна тріщина (flure), а сам крик уподібнюється до зламаних крил (ailes brises); тобто ключові слова (flure, brises) мають ознаки неповноцінності – відсутності цілісності. Таким чином, базовою метафорою емоційного стану горя в романах М.Дюрас є руйнація, яка характеризує горе як стан навмисного порушення цілісності й описується з залученням понять, що це відтворюють (dchire, flure). Подібний аналіз інших негативних емоційних станів виявив, що туга сприймається письменницею як приховане глибоко в людині відчуття смерті: Le deuil trange qu'avait port Lol V. Stein de Michael Richardson (Le ravissement de Lol V. Stein). Почуття туги сконцентровано в іменнику deuil n.m. – "douleur, affliction que l'on prouve de la mort de qqn" [Le Robert]. У більшості образних осмислень цього емоційного стану міститься або пряма вказівка на загибель, або М.Дюрас залучає поняття, наближені до опису смерті (deuil, mort, particule de mort, lieu naufrag). Хоча в текстах М.Дюрас емоційні стани тривоги та збентеження можуть бути як позитивними, так і негативними, подальший аналіз виявив, що їх відображення містить негативну конотацію. Так, тривога описується в аналізованих текстах як сумнів, перехідний стан. Цей емоційний стан постійно перебуває в русі й унеможливлює почуття безпеки: Elle paraissait flairerquelque chose, se douter qu'il y avait entre Tatiana et moi autre chose qu'une relation amicale (Le ravissement de Lol V. Stein). Емоційний стан тривоги зосереджено в дієслові flairer – "reconnatre ou trouver par l'odeur" [Le Robert], тобто відчувати, проте не бачити, не мати матеріальних підстав щось стверджувати; дієслово se douter вербалізує цей сумнів і підсилює почуття непевності. Базовою метафорою збентеження в романах М.Дюрас є безлад. Проілюструємо це на прикладі: Elle se demande encore o ce corps devrait tre, o le mettre exactement, pour qu'il s'arrte de se plaindre (Le ravissement de Lol V. Stein). В наведеному прикладі збентеження метафорично описано в підрядних реченнях: o ce corps devrait tre, o le mettre – "де б мало бути це тіло, де його покласти":