LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас

сурядними реченнями. Це значно відрізняється від побудови запитань чоловічими персонажами: в них спостерігаємо прості за будовою питальні форми, які, проте, не завжди відповідають граматичним правилам. Специфічно жіночою тактикою спілкування в досліджених текстах виявилась тактика мовленнєвого шантажу, яка полягає в приєднанні ілокутивної сили погрожувального мовленнєвого акту до ілокутивної сили спонукання. Умова невиконання бажаних мовцем дій тягне за собою здійснення небажаного адресатом ефекту. Проілюструємо це на прикладі: Dis-moi que c'est Lol ou je crie (Le ravissement de Lol V. Stein). У першій частині речення жінка вживає імператив, навмисно загострюючи категоричність вимоги. Друга частина речення є погрозою, яка підсилює дієвість локутивної сили спонукання.

Добір тактик спілкування залежить від обраної комунікативної стратегії. Аналіз застосування останніх указав на існування розбіжностей у їх використанні чоловічими та жіночими персонажами в романах М.Дюрас (див. табл. 1):

Таблиця 1

Співвідношення комунікативних стратегій,

використаних чоловічими і жіночими персонажами









Персонажі

Залучені стратегії


волюнтативна

волюнтативна / інтеракційна

волюнтативна / інтерпретативна

інтеракційна

інтеракційна / інтерпретативна

інтерпретативна

жіночі

30%

15%

10%

30%

15%

чоловічі

30%

25%

10%

5%

20%

10%


Наведена таблиця унаочнює кількісні показники комунікативних стратегій, що були застосовані в міжгендерній комунікації чоловічими й жіночими персонажами. Як демонструє таблиця, показники використаних стратегій, крім волюнтативної, суттєво відрізняються. Найбільш вагомо виглядає різниця в залученні поєднання волюнтативної / інтерпретативної стратегії, оскільки цей вид зовсім не використовувався жіночими персонажами. Досліджений матеріал показав, що подібне поєднання стратегій виникає тоді, коли мовець прагне уникнути обговорення певної теми й водночас намагається досягти своєї комунікативної мети, якою, в такому разі, є заповнення інформаційної лакуни. Проілюструємо використання волюнтативної стратегії, яка найчастіше вживалась у мовленні жіночих і чоловічих персонажів. (У дужках позначено порядковий номер репліки).

(1) — Il fait beau, dit-elle.

(2) — Je n'aurais pas cru que a arriverait si vite. [...]

(3) — A partir de cette semaine, d'autres que moi mneront mon enfant sa leon de piano. [...]

(4) — Sans doute est-ce prfrable, dit-il.

(5) — La dernire fois, dit-elle, j'ai vomi ce vin. Il n'y a que quelques jours que je bois...

(6) — a n'a plus d'importance dsormais.

(7) — Je vous en prie..., supplia-t-elle. [...]

(8) — Nous n'avons plus beaucoup de temps, dit Chauvin. [...]

(9) — Cet enfant, dit Anne Desbaresdes, je n'ai pas eu le temps de vous le dire...

(10) — Je sais, dit Chauvin. [...]

(11) — Parfois, dit-elle, je crois que je l'ai invent...

(12) — Je sais, pour cet enfant, dit brutalement Chauvin (Moderato cantabile).

Наведений уривок демонструє застосування волюнтативної стратегії чоловічим персонажем. Останній займає відкриту домінантну позицію, яка проявляє себе в абсолютному контролі комунікативної ситуації, оскільки саме цей персонаж визначає зміст бесіди (2, 8, 12 репліки). Протягом розмови чоловік не дотримується суспільно-етикетних норм спілкування. Це виявляється в застосуванні тактики послідовного ігнорування: повне ігнорування мовленнєвого ходу співбесідниці (2), її прохання (8) та комунікативного спонукання (9). В шостій репліці чоловічий персонаж використовує тактику переривання мовленнєвого ходу й у дванадцятій – тактику грубощів. Таким чином, волюнтативна стратегія визначається ініціативною комунікативною поведінкою та домінантною позицією у спілкуванні.

Систематичне залучення певного типу стратегій свідчить про наявність сталого типу комунікативної поведінки. Тип комунікативної поведінки є діалогічною категорією, що поєднує такі компоненти схеми мовної поведінки, як контакт та код (Ф.С.Бацевич). Ці компоненти відображають фізичні та психологічні канали зв'язку, за допомогою яких спілкуються автор та адресат повідомлення. Проаналізований мовний матеріал продемонстрував, що М.Дюрас убачає суттєві розбіжності щодо застосування в спілкуванні типів комунікативної поведінки чоловіками та жінками. Це проявляється в тому, що в мовленні чоловічі та жіночі персонажі відрізняються за кількістю вживання різних типів комунікативної поведінки. Обчислення демонструють, що в романах М.Дюрас чоловічі персонажі частіше обирають вольовий комунікативний тип поведінки (55%). У формальному спілкуванні вони вживають елементи комунікативної ситуації, властиві для конфліктного діалогу. Жіночі персонажі використовують цей комунікативний тип спілкування лише в 15% випадків, що є найменшим показником серед типів комунікативної поведінки. Отже, комунікативна агресивність не властива жіночим персонажам, створеним М.Дюрас. Для них більш прийнятним є збалансований комунікативний тип поведінки – 45% від загальної кількості використаних типів. Проведене дослідження засвідчило, що для збалансованого типу комунікативної поведінки визначним у діалогічній взаємодії є розвиток кооперативного спілкування, тобто спрямованого на досягнення спільної комунікативної мети. Таким чином, у переважній більшості випадків жіночі персонажі прагнуть взаємного порозуміння зі співбесідником, не поступаючись при цьому правом на власну комунікативну позицію. Відносно комунікативних дій чоловічих персонажів цей тип не є продуктивним і використовується лише в 15% комунікативних ситуацій. У романах М.Дюрас чоловічі персонажі найменше використовують опікувальний тип комунікативної поведінки (5%). На противагу цьому, жіночі персонажі активно залучають цей комунікативний тип – 20%. У проаналізованих діалогах даний тип проявив себе як такий, що доброзичливо перебирає на себе домінанту позицію в діалогічному спілкуванні. Щодо слухняного комунікативного типу, то в романах М.Дюрас він суттєво різниться у жіночих (20%) і чоловічих (25%) персонажів. Слухняний тип характеризований високим ступенем уваги до