LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас

комунікативних дій співбесідника, а відтак і до його особистості.

Отже, в художніх текстах М.Дюрас існують стійкі тенденції щодо відповідності особливостей типу комунікативної поведінки гендерній приналежності персонажів. Це проявляється з початку спілкування при виборі комунікативної мети, в ступені комунікативної ініціативності та доборі комунікативних тактик спілкування.


ВИСНОВКИ

Суб'єктивованість мовного представлення дійсності формує гендерно диференційований досвід і ціннісні орієнтації особистості. Поняття гендеру втілює уявлення про чоловіче та жіноче єство, а природа гендерної диференціації може бути виявлена через аналіз мовних структур.

Осмислення різноманітних проявів буття М.Дюрас здійснюється представленням почуттєвого в термінах чуттєвого, тобто жіноча пізнавальна діяльність авторки побудована на чуттєвому сприйнятті дійсності, оскільки репрезентація різних за змістом цільових концептів відбувається через концепти-кореляти класу ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЮДИНИ. Широке залучення письменницею до створення образності концептів-корелятів класу СВІТ ПРИРОДИ свідчить про значущість живого й неживого навколишнього світу в творчості М.Дюрас. Письменниця використовує певні класи концептів-корелятів для образного осмислення певного сегменту дійсності, інтерпретованого в цільовому концепті. Виявлено п'ять сфер цільових концептів, які представляють концептосферу мети метафоричного утворення. Найбільше репрезентована сфера "психічна діяльність", що є досить закономірним, оскільки ця ділянка людського буття недосяжна для безпосереднього спостереження й вимагає залучення додаткових прийомів для її текстової репрезентації. У романах М.Дюрас виявлена тенденція кількісної переваги образного осмислення позитивних емоційних станів: любові, задоволення, спокою й інтересу. Негативні емоційні стани майже вдвічі рідше піддаються образному осмисленню. Таким шляхом письменниця відтворює в текстах позитивне сприйняття дійсності й не загострює увагу на негативних емоційних станах.

Аналіз зв'язку між центральним угрупованням царини мети та центральним класом концептів-корелятів виявив закономірність існування на їх перетині образного утворення "тілесної метафори", яка уможливлює представлення абстрактного (емоційного стану) через конкретне (людську тілесність). Широке використання такої метафори вказує на вагомий вплив тілесного досвіду на світосприйняття письменниці.

Гендернозалежне сприйняття дійсності певним чином відображається і в оповідній будові художнього тексту. Досліджений матеріал показав, що в романах М.Дюрас проявляється тенденція до створення "показового" типу тексту, зорієнтованого на бачення ззовні, характерне для об'єктивованого оповідача. Ця позиція втілює жіночі особливості вербальної поведінки, для якої не властива авторитарність. Використання у фабульному просторі роману бачення ззовні передбачає показ автором "безпосереднього" спілкування персонажів, тобто їх вербальна взаємодія максимально наближена до умов реальної комунікації. Така організація виявляє авторські уявлення про особливості спілкування представників різних статей. Аналіз діалогів продемонстрував, що чоловічі персонажі переважно вживають логічні за будовою і короткі за обсягом речення, на відміну від персонажів жіночої статі, які шанобливо ставляться до граматичних конструкцій, але навантажують фразу додатковими підрядними та сурядними реченнями.

Діалогічне спілкування включає вербальні й невербальні компоненти, їх постійне поєднання протягом бесіди вказує на стабільний тип комунікативної поведінки. В художніх текстах М.Дюрас чоловічим персонажам більш притаманний вольовий тип поведінки, тоді як жінки віддають перевагу збалансованому. Отже, чоловічі персонажі наділені авторитарними комунікативними рисами, а жіночі прагнуть рівноправних стосунків у спілкуванні.

Подальші дослідження французької жіночої мовної особистості з опорою на ціннісно-смислову ієрархію понять у концептуальному просторі автора уможливлюють проникнення в сутність розуміння гендернозумовлених особливостей вербальної поведінки автора художнього твору й відкривають нові можливості для з'ясування гендернозалежних чинників, що впливають на комунікативну діяльність.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:


1. Образ оповідача як утілення жіночої мовної особистості у художньому тексті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. – Вип. 12. – С. 62-66.

2. Стилістичний аспект репрезентації мовної особистості автора-жінки у художньому тексті (на матеріалі романів М.Дюрас) // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. – Т. 7, №2. – С.73-77.

3. "Тілесні" засоби відображення емоцій у жіночому художньому тексті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. – Вип. 11. – С. 28-33.

4. Гендерна специфіка нового роману // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практич. конф. "Динаміка наукових досліджень 2003". Філологічні науки / Під заг. ред. Шепеля Ю.О. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. 18. – С. 69-70.

5. Авторська жіноча образність в ракурсі когнітивного підходу // Матеріали наукової конф. "Мовна освіта в контексті Болонських реалій". – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004.– С. 13-15.


АНОТАЦІЯ

Дорош О.О. Лінгвокогнітивний і комунікативний аспекти авторського жіночого мовлення в романах Маргеріт Дюрас. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню французької мовної особистості автора-жінки на матеріалі романів М.Дюрас. Гендерна специфіка мовної особистості автора тексту вивчається в її когнітивних і комунікативних проявах.

Авторська образність віддзеркалює особливості жіночого світосприйняття. Дослідження метафоричних утворень романів М.Дюрас виявило тенденцію до чуттєвого сприйняття навколишнього світу, що проявляється в образному представленні емоційних станів через "тілесні" засоби, використані М.Дюрас для відображення всієї гами емоційного життя людини; самі емоційні стани при цьому описані як бінарні опозиції.

Виявлено також, що для жіночої вербальної поведінки не властива авторитарність. Ця тенденція простежується в оповідній організації художнього тексту М.Дюрас у застосуванні письменницею об'єктивованого типу оповідача, а також у специфіці діалогічної поведінки персонажів жіночої