LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці

асоціацій пов'язаних з попереднім досвідом, що так чи інакше потрапили в орбіту даної мовної дії тощо" [22: 10].

В.І. Карасик вказує на необхідність аналізу особливостей учасників спілкування як представників тієї або іншої соціальної групи і аналізу обставин спілкування в широкому соціокультурному контексті наголошує [23].

Отже, аналіз дискурсу – це широкий за своїм характером підхід до вивчення мовної комунікації, для якого характерні, з одного боку, підвищений інтерес до більш тривалих, ніж одне речення, відрізків мовлення і, з іншого – чутливість до контексту мовленнєвої взаємодії. Провідною ознакою, що відрізняє дискурс від тексту, є дискурсивний контекст, як єдність прагматичного, соціального, когнітивного тощо контекстів, які, в свою чергу, є ізоморфними і взаємопроникаючими, і знаходяться в діалектичній єдності [17: 35-36]. В основі диференціації прагматичного, соціального, когнітивного контекстів лежать різні типи когнітивних просторів комунікантів, а саме: індивідуальний когнітивний простір, колективний когнітивний простір і когнітивна база [24: 41-45].

Таким чином, дискурс – поняття багатозначне й багатопланове. Проте виявляється можливим констатувати наявність інваріантної понятійної основи, що не дозволяє значенню даного поняття зазнати безкінечної кількості трактувань і є доказом повноправного лінгвістичного статусу цього феномену. Інваріантним значенням поняття дискурс, над яким "надбудовуються" всі інші значення залежно від дисциплінарних підходів, індивідуальних теорій тощо, вважаємо його значення як завершеної комунікативної події, що полягає у взаємодії учасників комунікації за допомогою вербальних текстів і/або інших знакових комплексів у певній ситуації й певних соціокультурних умовах спілкування.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  • Бессонова Л. Е. Коммуникативные аспекты политического дискурса // Учебные записки ТНУ им. В.И. Вернадского. – Симферополь, 2004. – Т.16 (55) №1. Филологические науки. – С. 22-27.

  • Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века: (Опыт парадигмального анализа) // Язык и наука конца ХХ века / Под ред. Ю.С. Степанова. – М.: РАН, 1995. – С. 144-238.

  • Безугла Л.Р., Бондаренко Є.В., Донець П.М., Мартинюк А.П., Морозова О.І., Пасинок В.Г., Піхтовнікова Л.С., Солощук Л.В., Фролова І.Є., Швачко С.О., Шевченко І.С. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / Під заг. ред. Шевченко І.С.: Монографія. – Харків: Константа, 2005. – 356 с.

  • Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія) / Ред. К. Кусько. – Л.: Вид-во ЛНУ, 2002. – 495 с.

  • Макаров М.Л. Основы теории дискурса. – М.: ИТДГК "Гнозис", 2003. – 280 с.

  • Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність: Монографія / За ред. В. Різуна. – К.: Видавництво Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2002. – 392 с.

  • Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1975. – 446 с.

  • Серио П. Как читают тексты во Франции // Квадратура смысла: Французская школа анализа дискурса: Пер. с фр. и португ. – М.: Прогресс, 1999. – С.14-53.

  • Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. / Cост. В.В. Петров. Под ред. В.И. Герасимова – М.: Прогресс, 1989. – 312 с.

  • Макаров М.Л. Интерпретативный анализ дискурса в малой группе. – Тверь: Изд-во Тверск. ун-та, 1998. – 200 с.

  • Карасик В.И. О типах дискурса //

  • Harris Z. Discourse Analysis // Language. – 1952. – Vol. 28. – P. 1-30.

  • Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 307 с.

  • Красных В.В. "Свой" среди "чужих": миф или реальность? – М.: ИТДГК "Гнозис", 2003. – 375 с.

  • Кубрякова Е.С. О тексте и критериях его определения // http://www.portalus.ru/modules/ linguistics/print.php?subaction=showfull&id=1106122739&archive=&start_from=&ucat=1&

  • Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. – Донецьк, 2003. – 463 с.

  • Шевченко И.С., Морозова Е.И. Дискурс как мыслекоммуникативное образование // Вісник ХНУ. – Сер. Романо-Германська філологія. – 2003. – № 586. – С. 33-38.

  • Милевская Т. Дискурс и текст: проблема дефиниции. // http://teneta.rinet.ru/rus/me/ milevskat-discourseandtextdfn.htm

  • Степанов Ю.С. Альтернативный мир, Дискурс, Факт и принцип Причинности // Язык и наука конца ХХ века. – М.: Ин-т языкознания РАН. – 1995. – С. 35-73.

  • Караулов Ю. Н., Петров В. В. От грамматики текста к когнитивной теории дискурса // Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. – М., 1989. – С. 50-11.

  • Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь.– М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С.136-137.

  • Гаспаров Б.М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. – М.: Новое литературное обозрение, 1996. – 352 с.

  • Карасик В.И. Язык социального статуса. – М.: Ин-т языкознания РАН; Волгогр. гос. пед. ин-т, 1992. – 330 с

  • Красних В.В.Виртуальная реальность или реальная виртуальность? (Человек. Сознание. Коммуникация): Монография. – М.: Диалог МГУ, 1998. – 352 с.


    Матеріал надійшов до редакції 02.11. 2006 р.

    Прокопенко В.В. Лингвокогнитивные особенности дискурса в современной языковедческой науке.

    В статье проанализированно доминирующие концепции определения феномена дискурс в условиях полипарадигмального характера современной науки о языке.

    Prokopenko V.V. Linguistic and cognitive peculiarities of discourse in modern Linguistics.

    This article analyses predominant conceptions of discourse with focus on poliparadigmatic character of modern Linguistics.


  •