LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови

мотивації фразеологізмів;

розробити теоретичний апарат дослідження, який поєднує основні положення фразеології з доробками в галузі когнітивної лінгвістики й лінгвокультурології;

розкрити чинники, що впливають на фразеотвірну потенцію різних соматизмів іспанської мови;

окреслити й проаналізувати семантичну структуру цього класу ФО та виділити домінантні концепти соматичної фразеології;

встановити й систематизувати тенденції мотиваційних процесів творення соматичних фразем іспанської мови;

з'ясувати на основі мотиваційної бази соматичних фразем символічне значення соматизмів, що побутує у свідомості іспанської лінгвокультурної спільноти і, таким чином, визначити особливості соматичного коду культури й національної мовної картини світу іспанського етносу.

Об'єкт дослідження – фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення з компонентом-соматизмом.

Предметом дослідження виступає семантика та мотивація фразеологізмів із компонентом-соматизмом.

Матеріалом дисертації є фразеологізми із стилістично-нейтральними соматизмами сучасної іспанської мови, відібрані методом суцільної вибірки із лексикографічних джерел. Проаналізовано 2324 фразеологізми, що містять соматичний компонент. Ілюстративним матеріалом послужили твори іспаномовної художньої літератури ХХ століття (загальний обсяг 5928 сторінок).

Методи і прийоми дослідження визначаються метою, завданнями та матеріалом, що аналізується. Метод наукового опису дозволив провести комплексний аналіз лексичного матеріалу. В рамках цього методу використовуються прийоми суцільної вибірки, інвентаризації (для відбору матеріалу), систематизації, статистичної обробки (для узагальнення результатів дослідження), спостереження, інтерпретації, зіставного аналізу (для опису матеріалу). Після формування корпусу фразеологічних даних їх було досліджено методом концептуального аналізу, запропонованого в рамках теорії концептуальної метафори (Дж.Лакофф, М.Джонсон). Висновки про типовість тих чи інших мотиваційних процесів ґрунтуються на даних кількісного аналізу. Співвідношення внутрішньої форми з екстралінгвістичними джерелами формування ФО виявлено за допомогою методу лінгвокультурологічного аналізу. Фрагментарно використовуються дані історико-етимологічного аналізу.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:

уперше в українській іспаністиці здійснено багатоаспектне комплексне дослідження соматичних фразеологізмів іспанської мови з позицій теорії мотивації;

виділено домінантні концепти й мотиваційні моделі, що реалізуються в соматичних фразеологізмах іспанської мови;

подано та проаналізовано кількісні дані фразеотвірної потенції різних соматизмів іспанської мови і їхні стилістичні синоніми;

запропоновано удосконалену класифікацію типів мотивації фразеологізмів.

Теоретичне значення дисертації зумовлене новим підходом до розгляду фразеологізмів. Отримані результати та висновки роботи мають значення для подальшого дослідження ряду актуальних проблем іспанської, а також загальної фразеології, когнітивної лінгвістики й етнолінгвістики, для вивчення особливостей наївної анатомічної картини світу. Результати здійснених спостережень є внеском у поглиблення загальної теорії мотивації і можуть бути використані в подальших теоретичних розробках із цієї проблематики.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в можливості використання його основних положень і висновків у курсі лекцій з лексикології іспанської мови, лінгвокультурології; при підготовці спецкурсів із когнітивної лінгвістики; у процесі написання навчальних посібників, при виконанні бакалаврських та магістерських робіт.

Одержані наукові результати узагальнено в таких положеннях, які виносяться на захист:

Фразеологізми є вмотивованими в мовному плані, тобто існують когнітивні механізми, які пов'язують буквальне значення фразеологізму з його ідіоматичним значенням. Соматичні ФО іспанської мови характеризуються високим ступенем вмотивованості та складною когнітивною структурою, у якій поєднуються та взаємодіють різні типи мотивації.

Мотивація соматичних фразем може бути встановлена на основі таких типів: мотивація конвенційними знаннями, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, порівняльна мотивація, культурно-детермінована та псевдомотивація.

Фразеологічні одиниці іспанської мови зі стрижневим компонентом-соматизмом є антропоцентричними, і посідають помітне місце у фрагментах мовної картини світу, пов'язаних, передусім, із психічними, психологічними й соціальними характеристиками людини, просторовими орієнтаціями, домінантними концептами виступають ЕМОЦІЇ, ПРОСТІР і СМЕРТЬ.

Типовими ознаками, що приписуються в наївній анатомічній картині світу іспанського етносу різним частинам тіла, є просторові характеристики, закріпленість за частиною тіла певних функцій, можливість мислитися як вмістилище, властивість змінювати конфігурацію, локалізацію, розміри й температуру, здатність виступати символами нематеріальних сутностей.

Домінантними рекурентними мотиваційними моделями, типовими при творенні соматичних фразеологізмів іспанської мови є: ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЛЮДИНИ, ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЗДІБНОСТЕЙ, ЧАСТИНА ТІЛА Є ВМІСТИЛИЩЕ, ЕМОЦІЯ Є РУХ ТІЛА.

Різні соматизми виступають неоднаковою мірою продуктивними при творенні фразем, що визначається такими факторами: стилістичною належністю соматизма, важливістю й множинністю функцій його референта, рівнем абстрактності ЛО, семантичною структурою й семантичними та парадигматичними зв'язками, які, в свою чергу, визначають множинність потенційних непрямих значень соматизма.

Апробацію результатів дослідження здійснено на 8 наукових конференціях, у тому числі на міжнародних наукових конференціях: "Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури" (Київ, 2003), "Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу" (Київ, 2004), "Філологія в Київському Університеті: історія та сучасність" (Київ, 2004), "Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації" (Київ, 2005); "Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність" (Київ, 2005); Міжнародній науковій конференції до 75-річчя доктора філологічних наук професора С.В.Семчинського (1931 – 1999) (Київ, 2006); наукових конференціях "Сучасна іспаністика у культурологічному контексті" (Київ, 2003), "Мови, культури і переклад у добу глобалізації" (присвячена пам'яті професора Юрія Жлуктенка) (Київ, 2005).

Публікації. Результати виконаного дослідження висвітлено у 8 статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України. Загальний обсяг публікацій 3,17 др.арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна праця складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, переліку використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та двох додатків. Список використаних джерел складає 321