LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови

найменування, серед яких 101 – іноземними мовами. Повний обсяг дослідження складає 181 сторінку, із них основного тексту дисертації – 150 сторінок. До тексту дисертації включено 2 таблиці й 4 схеми та 2 додатки.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету й завдання дослідження, його об'єкт і предмет, описано методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну цінність роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У розділі 1 "Теоретичні передумови дослідження" наведено позиції, з яких розглядається диференціація фразем, виділено проблемні питання фразеології. Проаналізовано структурні особливості соматичних фразеологізмів; визначено фактори, що впливають на фразеотвірну потенцію різних соматизмів. Особливу увагу приділено загальнотеоретичним дослідженням фразеологізмів з огляду на явище мотивації, пропонується класифікація типів мотивації фразем.

Соматизми виступають єдиним семантичним полем із загальною родовою ознакою "частини тіла людини й вияви її організму". Залежно від характеру об'єкта номінації, його функцій, соматизми розподіляються на сомонімізми (слугують для позначення частин людського тіла), остеонімізми (номінації кісток людського тіла і їхніх з'єднань), спланхнонімізми (найменування внутрішніх органів), ангіонімізми (слугують для позначення кровоносної системи), сенсонімізми (назви органів чуттів), та лексика на позначення хвороб і виявів людського організму. Окреме місце займає квазісоматизм alma.

Соматизми в складі ФО посідають третє місце за кількістю після слів, що позначають дії та якості (Н.І.Андрейчук). Широке використання соматизмів у фразеологізмах значною мірою зумовлено тим, що ці компоненти входять у ядро основного складу словникового фонду мови. Однак при створенні фразем різні частини тіла є неоднаковою мірою продуктивними. Кількість, тематична багатогранність груп ФО, що включають у себе відповідні соматизми, залежить від багатьох чинників: від семантичної структури слова і його семантичних зв'язків (Е.М.Мордкович), від ясності функцій частини тіла, що називають ці слова, легкості їхнього алегоричного осмислення, розгалуженості систем їх переносних значень (Ю.А.Долгополов), від стилістичної належності соматизма.

Досліджено фразеотвірність різних соматизмів із точки зору парадигматичних відношень. Соматизми характеризуються парадигматичними відношеннями за типом частина-ціле (меронімія). Крім терміна "меронімія" використовують також терміни "партитивні відношення", "партономія". Членування цілого на частини й позначення їх у мові – універсалія, однак кожна мова здійснює таке членування по-різному, що зумовлене специфікою етнічного сприйняття світу дійсності (О.О.Селіванова). На означення найменування предмета як цілого при наявності в мові його частин послуговуємося терміном "холонім". Для передачі поняття й імені частини – терміном "партонім". Меронімію слід відрізняти від гіпонімії, що відображає відношення рід-вид. Ієрархія меронімічних відношень є розгалуженою й може мати кілька рівнів, напр.: cuerpo mano dedo uсa.

Відношення частини й цілого досліджені недостатньо для різних лексико-семантичних груп. Зокрема дискусійним залишається питання меж партитивної лексики в сфері номінації частин людини. У вузькому розумінні до меронімії людини відносять лише органічні складові тіла, у широкому розумінні до цієї групи так само включають фізичні характеристики людини – зріст, вагу, зовнішність, а також національність, стать, вік, родинні стосунки, сферу психічної діяльності тощо. Для нашого дослідження продуктивним видається розгляд меронімії у вузькому значенні. Базовими типами меронімії виступають:

ЄДНІСТЬ КОМПОНЕНТ (cabeza oreja, cara, pelo; ojo pestaсa, pupila).

МНОЖИННІСТЬ ЕЛЕМЕНТ (sistema nervioso nervio; sangre glуbulos de sangre).

ЄДНІСТЬ МАТЕРІЯ (diente calcio; cerebro sustancia gris).

Найзагальнішими партонімами холоніма persona є cuerpo та cabeza, які у свою чергу виступають холонімами для інших частин тіла. Проаналізувавши меронімічні ряди соматизмів у плані їх фразеотвірної потенції, встановлено, що найпродуктивнішими є партоніми другого і третього рівнів (напр. (у дужках вказується відсоток фразеологізмів із кожним партонімом від загальної кількості соматичних фразем): 1.сuerpo (3,2 %) 2.brazo (2,5 %) 3.mano (15,1 %) 4.dedo(2,98 %) 5.uсa (2,76%), останні партоніми ряду (четвертий і п'ятий рівень) характеризуються низькими фразеотвірними можливостями. На позначення партонімів третього і четвертого ряду досить часто використовується їхній холонім, напр.: cerrar los ojos (ojos заміняє партонім cejas), poner uno los ojos en blanco (ojos замість pupilas). Це свідчить про те, що саме за партонімами середнього рівня закріплюються в людський свідомості основні функції організму людини. Так, зокрема зір асоціюється передусім з очима, а не із зіницями, функція брати закріплена за рукою, а не за пальцями, тобто для соматизмів у межах фразеологізмів характерний метонімічний перенос ЦІЛЕ ЧАСТИНА. Партоніми середнього рівня є також найбільш продуктивними на позначення холоніма persona (метонімія ЧАСТИНА ТІЛА ЛЮДИНА), напр., mano de obra, ser la mano derecha de uno (РУКА ЛЮДИНА), ser el ojo derecho de alguien (ОКО ЛЮДИНА).

Отже, дослідження парадигматичних відношень дає змогу виділити ще один чинник фразеотвірної потенції соматизмів – людина, як правило, обирає для переосмислення середню ланку партонімічного ряду, що являє собою найбільш оптимальне поєднання загального й конкретного.

Щодо визначення соматичної фраземи, у поглядах лінгвістів не спостерігаємо принципового розходження: соматична фразема – це фразеологічна одиниця, ключовим компонентом якої є іменник, що позначає частину тіла людини чи тварини (Ю.О.Долгополов, В.П.Скнар, Н.Я.Стрілець). На основі кількісного аналізу, можемо виділити найбільш продуктивні фразеотвірні соматичні компоненти: mano, ojo, pie, boca, cara, cabeza. Фразеологізми з цими ЛО складають 56% (1301 фразем) від загальної кількості соматичних ФО. Соматична фразеологія виділяється серед інших класів фразеології кількістю виразів, що входять до її складу, продуктивністю і специфікою чинників її утворення. Численність соматичних зворотів у фразеологічному фонді іспанської мови збільшує міру достовірності результатів їхнього когнітивного аналізу.

Мотивологія як галузь лінгвістики формується у 70-их роках ХХ століття і отримує обґрунтування у роботах О.І.Блінової, М.Д.Голєва. Дослідження явища мотивації реалізовувалося здебільшого на матеріалі слів (О.І.Блінова, О.С.Кубрякова, Л.Б.Коржева, І.Н.Сєргєєва, Г.В.Степанова та ін.). Мотивація фразеологічних одиниць у когнітивній парадигмі досліджувалася І.Білковою, О.О.Селівановою. Визначальним чинником при встановленні мотивації ФО є його мотиваційна база, центральний компонент, під яким розуміється той елемент фразеологізму, який організовує вираз (Т.З.Черданцева),