LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови

лексема, завдяки якій усе словосполучення набуває нової референції невластивої жодній із його частин. Засвідчено, що здебільшого в аналізованих фразеологізмах центральним складником виступає соматизм. Проте варто зауважити, що не завжди є можливість виділити цей компонент, оскільки іноді ФО неподільний семантично, як зокрема фраземи, де переосмисленню піддається ситуація в цілому. Наприклад, у фразеологізмі no dar su brazo a torcer вся ситуація "не дати скрутити руки" метафорично переноситься на сферу міжлюдських стосунків і набуває значення "впевнено стояти на своєму, не йти на поступки".

Інтеграція основних положень, принципів, результатів лінгвістичних досліджень мотивації дозволяє виробити власну класифікацію й виокремити такі типи мотивації: конвенційні знання, концептуальну метонімію, концептуальну метафору, культурно-детерміновану мотивацію, псевдомотивацію, порівняльну мотивацію.

Конвенційні знання, під якими розуміємо усю інформацію, яку людина має про світ, що її оточує, і яку вона отримує, як правило, зі щоденного досвіду. Ця інформація в багатьох випадках є підсвідомою і може не пригадуватися під час розмови та в інших ситуаціях. У типі мотивації конвенційними знаннями соматизм, як правило, вживається в буквальному значенні (частина тіла), хоча може супроводжуватися метафоричними атрибутивами. Фраземи цієї групи використовуються здебільшого для опису або експресивної оцінки певної частини тіла, оскільки спільними є конвенційні уявлення про форму, розміри, колір та інші характеристики притаманні референтам соматизмів, напр.: pecho de tabla, nariz aguileсa, ojos de lechuza. Враховуючи загальнолюдський, універсальний характер конвенційних знань, розуміння фразеологізмів, умотивованих ними, як правило, не викликає труднощів.

Концептуальна метонімія. Для соматичної фразеології характерним є тип метонімії ФОРМА (А) ЗАМІСТЬ КОНЦЕПТ (А), що актуалізується в онтологічних метоніміях ВИЯВ ЕМОЦІЇ ЗАМІСТЬ ЕМОЦІЇ, ГОЛОВА ЗАМІСТЬ РОЗУМУ, НІС ЗАМІСТЬ НЮХУ тощо.

Серед соматичних фразеологізмів, умотивованих концептуальною метонімією, варто виокремити кінетичну ідіоматику, або жесто-мімічні фраземи, оскільки для соматичної фразеології характерно позначати певний стан, емоцію за допомогою їхніх зовнішніх виявів (жестів, рухів, міміки). Так, І.О.Долгополов і В.П.Скнар називають цей тип ФО – фразеологічні поєднання – утворення, що несуть смислове навантаження одночасно в двох планах: прямому й переносному. Наприклад, фразеологізм frotarse las manos de gustо, крім опису жесту, передає також інформацію про емоційний стан суб'єкта (задоволення).

Аналіз матеріалу дає змогу виділити дві метонімічні моделі, домінантні для іспанської соматичної фразеології:

ЧАСТИНА→ЦІЛЕ (найчастіше ЧАСТИНА ТІЛА → ЛЮДИНА): alma mнa, barba a barba, mano de obra тощо.

ЧАСТИНА ТІЛА → ФУНКЦІЯ: no darle a uno cabeza para algo, tener uno narices de perro perdiguero, tener uno mano ligera.

Виявлено також інші типи метонімічного переносу, але вони мають оказіональний характер (напр., ДІЯ → РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ (comprobar algo con sus ojos).

Концептуальна метафора. Цей тип мотивації ґрунтується на поєднанні двох концептів, або концептосфер, однією з яких виступає знак-фразеологізм на позначення фрагмента іншої.

Серед соматичних фразеологізмів виділяється орієнтаційний тип метафоричної моделі, що використовується, зокрема при концептуалізації внутрішнього світу людини. На матеріалі соматичних фразем підтверджується базовість семантичних просторових протиставлень НЕГАТИВНЕ - НИЗ, ПОЗИТИВНЕ – ВЕРХ, зокрема виділено такі базові просторові асоціації:

Зверху – позитивні асоціації: гордість (llevar la cabeza muy alta); успіх, радість (ir con la cabeza muy alta); відновлення свого положення, видужання після хвороби (levantar uno el cuello, alzar cabeza).

Знизу – негативні асоціації: залежність, підпорядкування, покірність (servir debajo de la mano de uno, сaer en las uсas de uno); страх (bajбrsele la sangre a los talones); бідність (no alzar cabeza); програш, провал, нездійснення планів, розчарування (darse con las narices en el suelo, caer uno boca abajo); психологічна депресія, хвороба (no levantar la cabeza, con las orejas gachas como perro castigado); сором, зніяковіння (caйrsele а uno la cara de vergьenza, bajar la frente); прихованість намірів ((por) debajo de la mano); неробство (con los brazos caнdos). Знизу – позитивні асоціації: покровительство, захист (tomar bajo su mano a uno).

Вперед – позитивні асоціації: рішучість, мужність (echar el cuerpo adelante); вищість, перевага (ponerle a uno el pie delante).

Назад – негативні асоціації: боягузтво, несміливість, нерішучість (echar uno el pie atrбs, guardarse uno las espaldas, meter uno detrбs las orejas); зрада, безсовісність (a espaldas (vueltas); відсутність здорового глузду (vivir de espaldas a la realidad).

Права сторона – позитивні асоціації: допомога, близький друг (mano derecha, el ojo derecho); вправність (saber uno dуnde tiene la mano derecha).

Ліва сторона – негативні асоціації: поганий настрій (levantarse uno con el pie izquierdo); невправність (tener uno (mucha) mano izquierda).

Соматизми здатні створювати також онтологічні метафори, тобто наділяти просторовими характеристиками абстрактні сутності: a espaldas de la ley.

Метафору й метонімію розглядають у зіставленні або протиставленні, водночас, у когнітивному аспекті метафоричні та метонімічні механізми знаходяться у взаємодії. Виділяємо чотири типи взаємодії метафори та метонімії: метафора з метонімії, метонімія всередині метафори, метафора всередині метонімії, деметонімізація всередині метафори (Л.Гусенс). У соматичній фразеології переважає тип "метафора всередині метонімії", який використовується, зокрема для концептуалізації емоцій. Останні, як абстрактні поняття, здатні концептуалізуватися лише через їхні зовнішні фізіологічні вияви – відчуття, міміку, поведінку, температуру тіла тощо, тобто метонімічно (Дж.Лакофф). Метафоризується не сама емоція, а суміжні з нею реалії – зовнішній вигляд, тиск, тобто загальне джерело для створення метафор ґрунтується на перцепції, психомоторних властивостях і "тілесному" досвіді людини. При цьому концептуальні метафори й метонімії, що використовуються для розуміння емоції, не є довільними – вони вмотивовані нашою фізіологією.

Варто розрізняти взаємодію метафори й метонімії та просте поєднання цих когнітивних механізмів, наприклад, у фразеологізмі duro de cabeza (дослівно: тугий на голову), що означає "тупоголовий", бачимо поєднання концептуальної метонімії CABEZA POR INTELIGENCIA та метафори DURO ES TONTO, проте ці елементи не взаємодіють, тут наявна метонімічна мотивація фразеологізму, що супроводжується метафоричним атрибутивом.

На цей феномен звертає увагу також А.Барселона, який зазначає, що в деяких прикладах метафора та метонімія не залежать одна від одної, іншими словами, їхня спільна поява