LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови

(сo-occurrence) не підпорядковується тому факту, що вони концептуально мотивують одна одну, а пояснюється простим текстуальним збігом (textual coincidence) (A.Barcelona).

Порівняльна мотивація. Звороти порівняльного типу створюють свою семантику на підставі певних еталонів. Останніми, як правило, виступають об'єкти, які, з одного боку, характеризуються конкретністю, а з іншого, є добре відомими, близькими людині. Так, зокрема на матеріалі порівняльних соматичних фразем іспанської мови, можемо стверджувати, що волосся виступає еталоном тонкого (como un pelo); око – еталон цінності (como los ojos de la cara); рука, голова – еталон великих розмірів (como mi brazo, como mi cabeza) тощо. Соматизми також можуть виступати об'єктом порівняння: con los ojos como huevos.

Порівняння може будуватися на основі конвенційних знань, наприклад, зорового сприйняття (como las manos de un carbonero, como las nariz de un loro), тактильних відчуттів (mбs frнo que manos de barbero, como pelo de erizo) тощо. Порівняльна мотивація поєднується у фраземах з усіма іншими мотиваційними типами, зокрема з культурно-детермінованою мотивацією, напр.: como las manos de un gallego (галісієць виступає еталоном незграбності в іспанській мовній картині світу), mбs duro que los pies de Cristo.

Засвідчено, що цей тип мотивації становить близько 3% (виявлено 68 одиниць) від загальної кількості соматичних фразеологізмів. Більшість компаративних фразем є простими порівняннями, тобто уподібненнями за однією ознакою.

Культурно-детермінована мотивація. У фразеологізмах цього типу мотивація відображає побутово-емпіричний, історичний і духовний досвід мовного колективу, пов'язаний з культурними традиціями, й часто в самому лексичному складі такі одиниці мають вказівку на національну своєрідність.

Міфи, обряди, ритуали належать культурі, вони закріплюються у формах побутової й ритуальної поведінки та в мовних одиницях. Культурно-детермінована мотивація наявна, коли вмотивованість значення фразеологізму не можна виявити, не звернувшись до культурної інформації, етимологічних даних, міфологем, символів. Джерелами фразеологізмів із культурно-детермінованою мотивацією виступають:

Релігійні вірування. Фразеологізми цієї групи можуть бути поділені на цитати із Старого й Нового Заповітів: lavarse las mano (como Pilatos), ganar el pan con el sudor de la frente; біблійні образи: alma de Caнn, quebrar el ojo al diablo); релігійні ритуали, наприклад, ритуал поховання мотивує фразеологізми velar del cuerpo presente, apretar (або hincar) uno el codo.

Ремінісценції античної міфології: talуn de Бlquiles, ojos de basilisco.

Етноспецифічні реалії. Зокрема в іспанській мові численну групу складають соматичні фразеологізми, пов'язані з традицією кориди. Наприклад, при вдалому проведенні кориди тореадор може забрати вуха, а іноді й хвіст бика, як нагороду; ця ситуація у фразеологізмі cortar las dos orejas y el rabo переосмислюється метафорично і позначає успіх у будь-якій справі. Інші приклади фразеологізмів, пов'язаних зі сферою кориди: estar con el capote al brazo, haberle visto las orejas al toro, tener una frente de plaza de toros тощо.

Символи. Символ – естетично-канонізована культурно-значима концептуальна структура іншої, ніж первинний зміст реалії чи знака, понятійної сфери (О.О.Селіванова). Ю.М.Лотман назвав символ пам'яттю культури, адже більшість символів пов'язана з давніми ритуалами, традиціями народу й фіксує інформаційні згустки родового минулого, тому може відрізнятися у представників різних націй. Наприклад, символ ГОЛОВА – СОНЦЕ реалізується, зокрема у таких фраземах: despejarse la cabeza, darle vuelta la cabeza.

Псевдомотивація характеризується довільним зв'язком між значенням компонентів і змістом фразеологізму, що найчастіше може пояснюватися афективністю процесу номінації. Інша можлива причина псевдомотивації – згасання в свідомості етносу певного сценарію, який був когнітивним підґрунтям фраземи; поступово образ, покладений в основу найменування, зникає, і тоді з'являються псевдомотивовані фраземи, оскільки зв'язок між фразеологічним значенням і його формою стає умовним. Унаслідок утрати мотиваційних відношень, виникають фразеологізми, що характеризуються високим ступенем ідіоматичності, оскільки їхня семантика не виводиться зі значень складників, а інтегрована ними формально. Наприклад, у фразеологізмі tener tres narices una cosa (досл. мати три носи) що означає "бути складним (про справу)" зв'язок між значенням і змістом фразеологізму невмотивований. Варто зазначити, що в соматичній фразеології цей тип мотивації складає менше 1% від загальної кількості соматичних фразем.

Вироблена типологія дозволяє виявити найсуттєвіші тенденції творення ФО, а також глибше проникнути в особливості національної мовної картини світу окремого етносу. Запропонована класифікація може бути застосована на матеріалі інших мов та інших тематичних груп фразеологізмів, а також, у компаративних дослідженнях.

У другому розділі "Концептуалізація дійсності у соматичній фразеології" проведено аналіз соматичних фразем іспанської мови з точки зору вмотивованості соматичного компонента. Проаналізовано фразеологізми з 34 соматизмами (cabeza, cara, frente, ojos, pestaсas, cejas, pбrpados nariz/narices oreja, oнdo, labios, lengua, dientes, mano, brazo, hombro, codo, dedo, uсa, pierna, pie, rodilla, talуn, pecho, espalda, pelo, cabello, barba, bigote, corazуn, alma, sangre). Розглянуто, яким чином реалізовано виділені типи мотивації у концептуалізації окремих соматизмів. Відбір матеріалу підпорядковано принципам поширеності мотиваційної моделі й частотності вживання фразеологізму.

Виявлено, що домінантними для соматичної фразеології виступають такі мотиваційні моделі: ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЛЮДИНИ, ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЗДІБНОСТЕЙ, ЧАСТИНА ТІЛА Є ВМІСТИЛИЩЕ.

ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЛЮДИНИ. Більшість соматизмів здатні позначати людину загалом прямо чи опосередковано, для надання концепту ЛЮДИНА експресивно-оцінної характеристики. Концептуалізація людини в соматичних фраземах іспанської мови має свої специфічні риси для кожного соматизму:

El corazуn, el alma позначають особу в певному морально-етичному ракурсі: ...claro es que en realidad no necesitaba preguntar nada porque como nunca faltan almas caritativas, y menos en los pueblos de tan corto personal, gentes hubo a quienes faltу tiempo para venir a contбrmelo todo (C.J.Cela). Крім того, ці соматизми використовується у функції метонімічного пестливого позначення людини при звертанні, що свідчить про їх позитивний семантичний потенціал: Sin embargo, pobre corazуn, Judas no soсу con gobernar (E.Sabato).

La mano – людина як робоча сила й джерело інформації: Esta es una informaciуn de enйsima mano, como es de suponer...(E.Sabato). El cuarto dнa ella, vestida con una tъnica sencilla, recibiу a sus suegros para agasajarlos con platos preparados por su propia mano...(I.Allende).

El