LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови

cuerpo – людина як носій фізичних якостей: Aburridos, cansados, dimos con nuestros cuerpos en una tienda de montaсйs prуxima a la Puerta del Mar (C.J.Cela).

El pie – людина як істота, яка здатна пересуватися в просторі: ortega y vergara, los dos relatores, empezaron entonces a leer, alternativamente, las sentencias, en tanto los condenados, por su propio pie o ayudados por los familiares, se relevaban desordenadamente en el pъlpito para escucharlas (M.Delibes).

La lengua – пліткар, балакун, лихослов: Algunas bromas tena que sufrir el estudiante, sobre todo de la Celia, que, segn malas lenguas, trataba de arrancarle de su habitual frialdad; pero Roberto no se ocupaba de ella (Pнo Baroja).

Los ojos – свідок певних подій: La perinola rosada y tiesa que apareciу ante sus ojos no la espantу, como temнa Karl Bretzner, sino que le provocу una irreprimible y alegre carcajada (I.Allende).

La cabeza – присутність людини в певному місці: A veces llegaba alguna compaсera y todos ansiaban poner la cabeza en su regazo, pero eso tampoco era posible (I.Allende).

La cara – для позначення зверненості до людини певних дій: Me tiraban a la cara la burla ms horrible, la de decidir frente a mi impotencia, la de que el chico mirara otra vez al payaso enharinado...(C.J.Cela). Тут, крім зазначеної концептуальної метонімії, наявне також метафоричне вживання предиката, що підсилює створюваний образ.

La oreja – людина як об'єкт побиття: Te harй callar yo calentбndote las orejas (M.Benedetti). У цьому фразеологізмі метонімія ВУХО (OREJA) ЗАМІСТЬ ЛЮДИНИ поєднується з метонімічним предикатом, у якому процес побиття концептуалізується за допомогою образу підвищення температури.

La nariz – якісно-оцінна характеристика допитливості, поява людини в певному місці: La gente se encerrу en sus hogares, sin atreverse a asomar la nariz a la calle...(I.Allende).

La barba – особа при розподілі матеріальних цінностей: Reparti el Pastiri tres pesetas por barba, y salieron los cuatro de la taberna, atravesaron la ronda y se metieron en el Rastro (Po Baroja).

ЧАСТИНА ТІЛА ЗАМІСТЬ ЗДІБНОСТЕЙ. Фреквентальність цієї мотиваційної моделі дає змогу зробити висновки про функції та здібності, закріплені в наївній картині світу за різними частинами тіла:

Los ojos – зорове сприйняття, спостережливість, правильна оцінка дійсності, кмітливість: ...sus antiguos alumnos seguнan consultбndolo aun cuando ya eran profesionales establecidos, pues le reconocнan eso que entonces se llamaba ojo clнnico (G.G.Mбrquez).

La nariz – нюх, інтуїтивне передчуття: Con esta sospecha se dedicaron a espiar al viejo; pero йl tenнa buena nariz y lo notу al momento...(Po Baroja). Цей тип метонімії, найімовірніше, ґрунтується на історичному факті, що люди в давнину звичайно нюхали повітря, щоб визначити певні речі: наближення ворога, чи буде дощ тощо.

La oreja, el oнdo – слух: La marquesa, que tiene unas orejas de lebrel para todo lo que sea msica, ha admirado siempre una enormidad a Johnny y a sus amigos del grupo (J.Cortбzar). Тут наявне також метафоричне переосмислення квантитативних відношень (великі, довгі вуха) у кваліфікативні (гарний слух).

La boca, la lengua – мовленнєва діяльність і здібності, пов'язані з нею, зокрема красномовність, увага: Bastaba decir aquello que la gente deseaba oнr y para eso йl contaba con su lengua de oro (I.Allende). Назви благородних металів надають позитивного відтінку якості.

La mano – інструментивна функція, здібності для виконання різних видів фізичної праці: Tena buena mano para la aguja y el hilo, y le encantaba echarle una mano al cocinero con el rancho (A.Pйrez Reverte).

El corazуn – морально-етичні характеристики людини: –ЎTiene usted un corazуn de oro! – exclamу doсa Ermelinda (M.Unamuno).

ЧАСТИНА ТІЛА Є ВМІСТИЛИЩЕ. У концептосфері "людина" модель "вмістилище" відіграє надзвичайно важливу роль. Масовість мовних фактів, що фіксують осмислення багатьох реалій цієї концептосфери крізь призму вмістилища, пояснюється дією аналогії: за аналогією з базовою асоціацією людина – вмістилище осмислюються і його частини. Російська дослідниця Н.А.Ілюхіна визначає уявлення "частина тіла – вмістилище" як метонімією, і зазначає, що різні приклади "є результатом живого процесу метонімічної експансії ментальної моделі й беруть свій початок (через ланцюжок окремих метонімічних переносів або в руслі загальної аналогії) від базового уявлення "людина – вмістилище" (Н.А.Ілюхіна). Безумовно, наприклад, при характеризації інтелектуальної діяльності людини в межах моделі ГОЛОВА Є ВМІСТИЛИЩЕ присутній метонімічний перенос типу ЧАСТИНА → ЦІЛЕ: людина → голова → череп → мозок → розум, проте, варто говорити про існування метонімії всередині метафори, оскільки уявлення про людину як вмістилище є переносом за функціональною схожістю, а не за сумісністю, тобто метафорою. Актуалізація моделі ЧАСТИНА ТІЛА Є ВМІСТИЛИЩЕ має свої специфічні ознаки з різними соматизмами:

La cabeza сприймається як вмістилище ідей, думок, різноманітної інформації, досвіду: Durante mбs de tres aсos habнamos estado juntas, ella me habнa dado su cariсo y yo le habнa llenado la cabeza con historias inverosнmiles, nos ayudamos, nos protegimos mutuamente y compartimos la risa (I.Allende). Більшість ФО вмотивованих концептуальною метафорою ГОЛОВА Є ВМІСТИЛИЩE супроводжується метафоричними предикатами, які позначають фізичні стани і дії, звичні для людини (sembrar, hervir, llenar, cruzar), що сприяє легкості їхнього переосмислення.

La boca – вмістилище слів, також вербалізованої інформації: Fumamos Gauloises, nos dejamos ir hacia el ro, y frente a una de las cajas de latn de los libreros del Quai de Conti un recuerdo cualquiera o un silbido de algn estudiante nos trae a la boca un tema de Vivldi ...(J.Cortбzar).

El cuerpo – осередок їжі, відчуттів, емоцій, душі: Antes del acuerdo, cada vez que uno bajaba al puerto a echarse unos tragos al cuerpo, corrнa el riesgo de amanecer en otra nave (I.Allende).

El pecho, el corazуn, el alma – вмістилище емоцій, почуттів та інших психічних станів: Serй franco con usted, seсora; le abrirй mi pecho (M.Unamuno).

Когнітивна модель ЧАСТИНА ТІЛА Є ВМИІСТИЛИЩЕ актуалізується здебільшого у дієслівних фразеологізмах.

Значення соматичних фразеологізмів здебільшого має антропоцентричну спрямованість, тобто найбільш розвинутою семантичною сферою є поле "людина". Домінантними виступають концепти ПРОСТІР, ЕМОЦІЇ і СМЕРТЬ, що свідчить про їхню значущість для носіїв мови.

Концепт ПРОСТІР. Соматизми в іспанській мові служать концептуальною сферою-джерелом, котра в подальшому визначає концептуалізацію простору. Це пов'язано зі здатністю людини співвідносити різні об'єкти з власним тілом. У багатьох випадках виявляється, що саме соматизми можуть бути використані як єдина можлива номінація для позначення вказаного концепту, отже, людина виступає основою