LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови

та мірилом створеної нею просторової моделі. Просторовий вектор "близько" співвідноситься з соматизмами narices, mano: Apenas sacaba la cigarrera, el encendedor se prendнa ante sus narices, asн con el trago, la silla, todo (M.Serrano). En el fondo, por mucho que las circunstancias lo obliguen a conspirar entre nieblas britnicas, cualquier general necesita tener a mano un rey de la baraja para seguir jugando a ser el caballo de espadas... (A.Pйrez Reverte).

"Позаду" – espalda: Luego lo vio desaparecer en un matorral de corales, y justo cuando pensaba que no podнa tener mбs aire oyу la voz a sus espaldas (G.G.Mбrquez).

"Навпроти, перед" – frente: Se habнan visto en diversas ocasiones, pero nunca habнan estado asн, frente a frente... (G.G.Mбrquez).

"Знизу" – pies: A nuestros pies, unos metros mбs abajo de nosotros, se diseminaban los edificios y conventos...(M.Delibes).

Cоматизм boca позначає положення людини в просторі стосовно інших об'єктів: Me atendiу, y de cuando en cuando los tres nos echбbamos boca arriba para descansar (Pнo Baroja).

Просторовий вектор "далеко" не корелює в іспанській фразеології з людським виміром, оскільки сприймається як умовна локалізація, тобто та, що знаходиться поза зоровим відчуттям мовця.

Концепт ЕМОЦІЇ. Емоції як абстрактні поняття концептуалізуються через їхні зовнішні фізіологічні вияви – відчуття, міміку, поведінку, температуру тіла, тобто метонімічно. Концептуалізація емоцій у соматичній фразеології відбувається на основі концептуальної метонімії ВИЯВ ЕМОЦІЇ ЗАМІСТЬ ЕМОЦІЇ, найчастіше, у жесто-мімічних фраземах. Домінантними в актуалізації цієї метонімічної моделі є соматизми cabeza, cara й manos, що пов'язано з пластичними і виражальними можливостям референтів цих соматизмів. Фраземи на позначення психоемоційних станів людини можуть бути також умотивовані концептуальними метафорами ЕМОЦІЯ – РУХ ТІЛА, ЕМОЦІЯ – ЗМІНА ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. В цій групі найвищу фразеотвірну потенцію виявляють соматизми corazуn, alma, sangre, що свідчить про існування в наївній картині світу іспанського етносу уявлення про зв'язок референтів цих соматизмів з емоційною сферою людини, і сприйняття серця, душі і крові як субстанцій, що здатні переміщуватися по тілу й змінювати температуру. Наприклад, у фразеологізмах з соматизмом sangre можемо виділити такі різновиди зазначених вище метафоричних моделей:

ЕМОЦІЯ – ВІБРАЦІЙНИЙ РУХ КРОВІ: Sent agitarse mi sangre al aproximarme a la tumba de Alfredo (M.Delibes).

ЕМОЦІЯ – РУХ КРОВІ ДОНИЗУ: Рух крові донизу пов'язаний із негативними емоціями, зокрема страхом: la sangre le bajу de golpe a los talones a don bernardo: – їquiere sugerir...? —apuntу, pero fue incapaz de proseguir (M.Delibes).

ЕМОЦІЯ – РУХ КРОВІ ДОГОРИ. При роздратуванні, емоції гніву, кров, навпаки, – піднімається догори: Una niebla invadiу la mente de Augusto; la sangre empezу a latirle en las sienes, sintiу una opresiуn en el pecho (M.Unamuno).

ЕМОЦІЯ – РУХ КРОВІ НАЗОВНІ. Цей тип концептуальної метафори теж, здебільшого, актуалізується на позначення страху: All esperara, tendido de espaldas, fumando tambin l su cigarrillo, tosiendo un poco, rindose con una cara de payaso como la cara de los ltimos das, cuando no le quedaba ni una gota de sangre sana en las venas (J.Cortбzar).

Рух крові в різних напрямках асоціюється з негативними емоціями, а, отже, сприймається як відхилення від норми. Соматизм sangre функціонує у сфері емоцій людини на регулярній основі, що відображає не лише метафоричний погляд на емоції, а й фіксує природну суміжність психологічних і фізіологічних механізмів життєдіяльності. Емоції асоціюються з параметричними характеристиками вертикально й горизонтально, а спокій сприймається як відсутність руху, "нульова" координата.

ЕМОЦІЯ – ЗМІНА ТЕМПЕРАТУРИ КРОВІ: Toda mi sangre hirviу en un segundo. Mi furia, mi dolor, mi soledad tremenda, se concrecionу sъbitamente sobre aquellos ojos burlones, sobre aquella mueca incompleta que vivificaba su desprecio (M.Delibes). Концептуальна метафора тут поєднується з конвенційними знаннями про підвищення температури тіла людини при хвилюванні, сильних, найчастіше негативних, емоціях. Вартий уваги той факт, що для вираження сильного роздратування як варіанти використовуються образи як охолодження, так і нагрівання крові: encendйrsele (або quemбrsele) la sangre a uno – freнrsele la sangre a uno. Це пояснюється тим, що об'єкти вторинної номінації мають різні ознаки, кожна з яких може бути покладена в основу переосмислення.

Часто на матеріалі соматичних фразем на позначення емоцій можна побачити поєднання різних когнітивних моделей, наприклад: El espanto le paraba los pelos y le enredaba las ideas (J.S.Puig). Тут засвідчено тип мотивації – метафора всередині метонімії: метонімія ВИЯВ ЕМОЦІЇ ЗАМІСТЬ ЕМОЦІЇ поєднується з метафорою СТРАХ ПЕРЕШКОДЖАЄ РУХУ ТІЛА. Метафоризується не сам стан страху, а суміжні з ним реалії, у цьому випадку – заціпеніння, , . Як демонструє здійснене дослідження, концептуальна метафора ЕМОЦІЯ – РУХ ТІЛА і метонімія ВИЯВ ЕМОЦІЇ ЗАМІСТЬ ЕМОЦІЇ виступають універсальними когнітивними механізмами для концептуалізації всіх емоцій. Аналіз корпусу фразеологізмів дозволяє зробити висновок про складну когнітивну структуру емоцій, у якій метафоричний і метонімічний механізми тісно взаємодіють, переважає когнітивна модель "метафора всередині метонімії". Говорячи про концептуалізацію емоцій, варто зазначити, що відмінною рисою більшості ФО є те, що вони виражають емоції інтенсивні за проявом, також переважають негативно конотовані фраземи. Опис емоційних концептів представляє багатий мовний матеріал, який може виявитися корисним для подальших досліджень.

Концепт СМЕРТЬ. Концептуалізація смерті далеко не вичерпується соматичними фразеологізмами, проте вони становлять значну її частину, і в них виявляється загальне уявлення іспанського етносу про смерть як про подорож (концептуальна метафора ПОМЕРТИ – ЦЕ ПОЇХАТИ): La llegada de su madre cuando el alma de mi amigo haba volado ya... (M.Delibes). У цьому прикладі концептуальна метафора СМЕРТЬ – ЦЕ РУХ ДУШІ НАЗОВНІ, що є різновидом концептуальної метафори ПOMEРTИ – ЦE ПOЇXATИ, поєднується з культурно-детермінованою мотивацією, оскільки таке переосмислення ґрунтується на релігійних уявленнях іспанського етносу.

Значна кількість фразеологізмів на позначення концепту "смерть" пов'язується, з одного боку, з його значимістю для людини, а з іншого, табуйованістю цього поняття. Найпродуктивнішими для концептуалізації смерті виступають соматизми alma, pie й cuerpo. Більшість фразеологізмів цієї групи є культурно-детермінованими оскільки пов'язані з ритуалами поховання, релігійними віруваннями в смерть тіла й безсмертя душі. Концептуалізація смерті часто виконує функцію евфемізації.

ВИСНОВКИ

Різні соматизми мають неоднакову продуктивність при творенні фразеологізмів. Аналіз наукової літератури, кількісні дані і