LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації "злочин-відповідальність" у різних функціональних стилях сучасної англійської мови

є також і застосування комплексного фреймового аналізу для моделювання тих ділянок текстової семантики, які мають ключове значення для текстів з певної тематики. Це дозволило дійти нових висновків щодо особливостей семантичної побудови різних типів тексту, а також відносно мовних засобів, які відбивають специфіку цієї побудови. Елемент новизни притаманний також і самому трактуванню поняття "текстова ситуація", виведенню базових параметрів текстової ситуації злочин-відповідальність та встановленню напрямків її кореляції з відповідною концептуальною ситуацією.

Теоретична значущість проведеного дослідження обумовлена тим внеском, який роблять положення та висновки, що містяться у дисертації, у подальше вивчення семантики тексту як лінгвокогнітивного об'єкту, сприяючи також розширенню та поглибленню наших уявлень про структурно-семантичні характеристики текстів, близьких за тематикою, але різних за стилем та канонами текстобудування. Проведений аналіз є теоретично значущим як ще один доказ конструктивності методики фреймового аналізу, що застосовується як засіб моделювання семантики різних типів тексту.

Практичне значення проведеного дослідження диктується можливістю використання його результатів та висновків у навчанні англійської мови як студентів-філологів (на заняттях з аналітичного читання та інтерпретації тексту, а також у курсі стилістики, зокрема у розділах "Функціональні стилі" та "Стилістика тексту"), так і студентів юридичних вузів під час опанування ними на заняттях з англійської мови тематики "Організована злочинність у США".

Отримані результати та основні положення дослідження знайшли свою апробацію у чотирьох статтях, чотирьох тезах і виступах на засіданнях кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету і кафедри мовної підготовки Львівського державного інституту внутрішніх справ (1996-1999 роки), а також на наукових та науково-методичних конференціях за наступною тематикою: "Культурологічний аспект функціонування мови" (Київ, КДЛУ, 1995), "Язык. Культура. Взаимопонимание" (Львів, МАПРЯЛ/ Львівський державний університет ім. Івана Франка, 1997), "Парадигмы антропоцентризма": 2-ий Міжнародний симпозіум "Человек: язык, культура, познание" (Кривий Ріг, Криворізький державний педінститут/ Міжнародний дослідний центр "Человек: язык, культура, познание", 1997), "Лінгвістичні та методичні аспекти викладання іноземних мов у вищих юридичних закладах освіти" (Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 1997).

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списків використаної літератури та джерел ілюстративного матеріалу

У вступі подається короткий огляд теоретичних передумов дослідження, обгрунтовуються вибір теми та її актуальність, визначаються мета та конкретні завдання дослідження, характеризуються теоретична значущість та практична цінність роботи, формулюються положення, що виносяться на захист, описується структура дисертації.

Перший розділ роботи "Лінгвокогнітивна парадигма у вивченні тексту" присвячений розгляду проблем текстової референції, зокрема у ракурсі ситуативного членування тексту, під кутом зору основних положень когнітивної лінгвістики, а саме тих, що пов'язані з форматами репрезентації знань та принципами прототипового моделювання.

Другий розділ дисертації "Фреймовий та прототиповий аналіз текстової ситуації злочин-відповідальність" містить опис структури фрейму зазначеної ситуації та визначення основних чинників і напрямків її прототипового варіювання.

У третьому розділі роботи "Варіювання текстової ситуації злочин-відповідальність у різних функціональних стилях сучасної англійської мови" проводиться послідовний опис специфіки мовної реалізації ситуації, що аналізується, в англомовних юридичних, газетно-публіцистичних та художніх текстах.

Загальні висновки зорієнтовані на узагальнення отриманих результатів, формулювання основних висновків роботи та окреслення можливих напрямків подальшого дослідження проблематики, що вивчається.

Основний зміст роботи. Сучасний стан теоретичної лінгвістики, який характеризується синтезом когнітивної та комунікативної дослідницьких парадигм, відзначається підвищеним інтересом до вивчення та опису засобів і способів структурації знання у різних типах текстів як комунікативно-когнітивних утворень. Усвідомлення того факту, що саме через тексти, де фіксується опосередкована мовою інформація про світ, ми здебільшого отримуємо як загальні, так і спеціальні знання), спричинило появу дискурсивного (текстового) напрямку когнітивних досліджень, який "пов'язаний з розробкою ідей відносно когнітивних механізмів розуміння дискурсу" (О.С.Кубрякова) та способів його концептуальної організації.

Текст, вірніше його семантика, виступає, таким чином, як опредметнене, особливим лінгвістичним чином представлене знання, "як вербально кодований фрагмент знань, який є органічною частиною цілісної системи знань про світ" (В.Я.Шабес). Саме питання репрезентації дійсності, тобто проблема референції, завжди було одним з центральних завдань лінгвістики тексту. Для дослідників тексту важливою виступала і виступає "експліцитна і за можливістю чітка реконструкція того, як інтерпретатор змушує текст співвідноситись зі світом, тобто того, як відбувається розуміння одного з об'єктів світу як знаку" (В.З.Дем'янков).

Останнім часом вважається, що базовою структурою, або форматом репрезентації опредметнених у тексті (дискурсі) знань є "модель ситуації" (О.С.Кубрякова, Т.А. ван Дейк), або так звані ідеалізовані когнітивні моделі, які забезпечують конвенціалізований спосіб розуміння світу та нашого досвіду у ньому (див. G.Lakoff). При цьому, висловлювання та цілі тексти по-різному "малюють картини" світу, тобто сповіщають про речі, людей, їхні ознаки, дії, про їхні зв'язки та відносини (М.В.Нікітін). Дійсність проектуєтьсяусемантику мови та тексту, і в результаті, породжується те, щo Р.Джакендофф (див. R.Jackendoff) називає спроектованим світом (projected world), а інші дослідники — упорядкованим семантичним простором (Т.М.Ніколаева), який варіює, зокрема, і залежно від характеру членування цього простору. Як зауважує Ю.С.Степанов, "слідуючи різним членуванням, ми створюємо досить суттєво різні картини одного й того ж самого об'єкта". Це підводить до необхідності ще раз звернутися до проблеми членування тексту, зокрема у його ситуативному ракурсі.

Членування тексту як процес чи результат, який відбиває членування об'єктивної або вигаданої дійсності, представленої у ньому, може відбуватися за різними принципами (З.Я.Тураева). Змінність та варіювання ракурсу членування дійсності залежить і від того, в яких мовленнєвих (зокрема і текстових) формах це членування закріплюється.

Саме поняття ситуаційного членування тексту традиційно передбачає "виокремлення в змістовому та структурно-композиційному просторі тексту певних фрагментів, які ідентифікуються як дискретні