LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації "злочин-відповідальність" у різних функціональних стилях сучасної англійської мови

ситуації, що віддзеркалюють у загальних рисах структуру та багатоаспектність ситуацій об'єктивної дійсності" (С.Д.Чугу). При цьому розрізнюють реальну (об'єктивну, або референтну ситуацію), ситуацію-концепт (концептуальну ситуацію) та текстову ситуацію.

Референтна ситуація, або певна ситуація (складний динамічний денотат), що є референтом тексту, — це відрізок, частина дійсності, просторово-часове співположення об'єктів, які симультанно сприймаються індивідом (А.Г.Баранов) та відбиваються у мові чи тексті як позначення цілісних подій або певного комплексного явища дійсності (З.Я.Тураева). Концептуальна (понятійна, ментальна) ситуація, ситуаційна модель за Т.А. ван Дейком, або динамічна модель ситуації як певна сукупність денотатів за Л.І. Новіковим, представляє собою узагальнений образ об'єктивної ситуації, тобто не ситуацію як фрагмент реального світу, а загальне уявлення про ситуацію.

Оскільки текст типізує явища об'єктивної дійсності, основні характеристики референтної ситуації опосередковано, через концептуальну ситуацію чи ситуації, відбиваються у текстовій ситуації. Саме тому "звернення до концептуальної ситуації дозволяє виявити "внутрішню" структуру текстової ситуації, тобто представити її як реляційну структуровану модель, беручи до уваги той факт, що конкретна об'єктивна ситуація також має певну структуру" (С.Д.Чугу).

Ситуативне членування тексту у змістовому і структурному аспектах дозволяє виділити певні різновиди текстових ситуацій, які співвідносяться з різними референтними ситуаціями та представляють собою: а) закінчені композиційно і структурно фрагменти тексту, які характеризуються функціональною та конституюючою автосемантією при текстовій репрезентації відповідної понятійної ситуації, або б) розсереджені по текстовій тканині різні за обсягом позначення елементів референтної ситуації, на базі яких відповідна текстова ситуація може бути реконструйована.

У світлі сучасних даних когнітивістики вважається, що при сприйнятті тексту і вичленовуванні у його змісті та структурі певної текстової ситуації відбувається акт мислення, який полягає у співвіднесенні концептуальної моделі цієї ситуації з фреймом-картиною даного класу ситуацій у свідомості соціалізованого індивіда та виявленні збігу сприйнятої ситуації з активованим фреймом-картиною або їхнього певного розходження (А.Г.Баранов). Таким чином, поняття текстової ситуації розглядається як співвідносне з поняттям фрейму як одного з форматів репрезентації знань.

Поняття фрейму стало вже досить звичним для сучасних лінгвістичних студій. Спираючись на класичне визначення М.Мінського, під фреймом розуміємо "структуру даних, у якій віддзеркалено набуті в результаті попереднього досвіду знання про певну стереотипну ситуацію та про текст, який описує цю ситуацію" (М.Мінський). Незважаючи на свою видиму звичність, фрейм як зручний інструмент концептуального аналізу мовних та мовленнєвих явищ різного рангу включає цілу низку характеристик, які потребують з боку дослідників подальшого усвідомлення та упорядкування. Крім того, видається необхідним, в межах нашого дослідження, проаналізувати основні параметри фрейму як когнітивної структури через зіставлення цієї структури зі структурою текстової ситуації у її різних вимірах, як тих волокон, з яких сплетено текстову тканину, або блоків, за допомогою яких текст побудовано (A.Neubert, G.M.Shreve).

Концептуальна ситуація скоєння злочину та очікування відповідальності за нього може бути представлена як відповідна текстова ситуація злочин- відповідальність та моделюється як предметно-подійовий фрейм, які містить комплекс вузлів, які групуються у чотири основних класи: актантно-подійові вузли фрейму (злочинець, жертва злочину та характер самого злочину), часо-просторові вузли фрейму (час та місце скоєння злочину), способово-інструментальні вузли фрейму (спосіб та засоби скоєння злочину) і мотиваційно-наслідкові вузли фрейму (мотивація злочину та наслідки злочинної дії, включаючи очікування відповідальності за скоєне).

Вказані вузли з різним ступенем повноти актуалізуються у відповідних компонентах конкретної текстової ситуації. Структура та заповнення кожного вузла фрейму можуть бути визначені через ідентифікацію, аналіз та співвіднесення ключових (асоційованих) слів або виразів, тематично пов'язаних із тим чи іншим компонентом текстової ситуації. Наведемо як приклад текстову ситуацію, вилучену з Федерального Кодексу США (1993):

Arson within special maritime and territorial jurisdiction

Whoever [злочинець], within the special maritime and territorial jurisdiction of the United States [місце злочину], willfully and maliciously [мотивація] sets fire to or burns, or attempts to set fire or burn any building, structure or vessel, any machinery or building materials or supplies, military or naval stores, munitions of war, or any structural aids or appliances for navigation or shipping [характер злочину], shall be fined not more than $1,000 or imprisoned not more than five years, or both [наслідки].

If the building be a dwelling or if the life of any person be placed in jeopardy [характер злочину], he [злочинець] shall be fined not more than $5,000 or imprisoned not more than twenty years, or both [наслідки] (FCCR, 391).

У заповненні базових слотів фрейму спостерігаються певні тенденції, найважливішими серед яких є такі:

при позначенні злочинця спостерігається тенденція від вживання переважно узагальнених номінацій у офіційно-юридичних текстах до вживання переважно конкретизованих та індивідуалізованих номінацій у текстах художніх;

при позначенні слоту жертва вказані розбіжності між стилями нівелюються у напрямку переважного вживання узагальнених номінацій в інформаційно-аналітичних матеріалах, газетних статтях та художніх текстах на тлі розширення діапазону відповідних номінацій в офіційно-юридичних текстах;

набір мовних засобів на позначення слоту характер злочину у різних функціональних стилях є фактично стандартним з певними відхиленнями від цього стандарту там, де йдеться про частотність позначення тих чи інших категорій злочину та вживання узагальнених, ідентифікуючих або деталізованих дескрипцій;

часо-просторовий вузол фрейму представлений в аналізованих текстових ситуаціях переважно нерозгорнутими, стандартизованими для всіх функціональних стилів, що розглядалися, позначеннями, а конкретизація останніх (якщо це має місце) не становить для аналізованих текстових ситуацій вирішального чинника. Саме тому цей вузол фрейму можна вважати загалом другорядним для текстової ситуації злочин-відповідальність. В той же час, слот місце скоєння злочину може набувати у художніх текстах певної акцентуації та конкретизації, пов"язаних з переважно індивідуалізованим характером злочинів, що описуються;

способово-інструментальний вузол фрейму варіюється у різних функціональних стилях згідно з такою тенденцією: від нейтралізації слоту інструмент у