LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації "злочин-відповідальність" у різних функціональних стилях сучасної англійської мови

офіційно-юридичних текстах до розгорнутого представлення цього слоту у художніх текстах, де його позначення можуть набувати статусу художньої деталі;

мотиваційно-наслідковий вузол фрейму варіює таким чином: якщо у юридичних текстах заповнення слоту наслідки завжди набуває характеру передбаченого покарання злочинця, яке здійснюється правосуддям, то у художніх текстах покарання здійснюється самими злочинцями, без участі правосуддя. Слот мотивація набуває у художніх текстах особливої значущості з акцентом на домінування не матеріальної вигоди, як у інших функціональних стилях, а позначень на помсту чи покарання через нелояльність чи зраду.

Розбіжності у заповненні базових вузлів фрейму текстових ситуацій злочин-відповідальність у різних функціональних стилях та напрямки варіювання цих ситуацій можуть бути пояснені за умови застосування, у додаток до фреймового аналізу, прототипового аналізу текстового матеріалу, що спирається на визначення основних чинників такого варіювання. Ці останні пов'язані: а) з фактором функціонального стилю та/або жанру тексту, зокрема їхньої комунікативно-прагматичної настанови та характерних канонів текстопобудови, що визначають ступінь розгорнутості окремих компонентів текстової ситуації та ступінь зосередженості чи розсередженості текстової ситуації в цілому, та б) зі специфікою тематичного фокусу текстової ситуації, що впливає на вираженість або невираженість у тексті тих чи інших слотів відповідної концептуальної ситуації.

Основними напрямками варіювання текстової ситуації злочин-відповідальність в аналізованому матеріалі виявились сценаризація фрейму, тобто включення у фреймову структуру процесуального (процедурного) знання, та динаміка збалансованості/ розбалансованості вузлів фрейму. Збалансованими вважаються ті текстові ситуації, у сукупності яких у тому чи іншому функціональному стилі чи жанрі можна визначити певну домінуючу вісь, за якою балансують близькі за частотністю заповнення вузли фрейму. Розбалансованими є ті текстові ситуації, у сукупності яких у тому чи іншому функціональному стилі чи жанрі така домінуюча вісь не вимальовується і де слоти фрейму значно розрізнюються одне від одного за частотністю заповнення.

Наповнення вузлів фрейму, з урахуванням якого моделюється концептуальна ситуація скоєння злочину та очікування відповідальності за нього, що знаходить свою реалізацію у сучасних англомовних текстах різних функціональних стилів, та збалансованість вузлів у межах зазначеного фрейму визначаються дією когнітивного механізму висвітлення/ затемнення і варіюють залежно від тематичного фокусу текстової ситуації злочин-відповідальність та зосередженості або розсередженості базових компонентів останньої, що у значній мірі зумовлено функціонально-стильовою належністю конкретного тексту. Рух сценаризації — від повної статики (картинності) текстових ситуацій в офіційно-юридичних текстах до можливої динамізації всіх вузлів фрейму у текстах художніх.

Для текстових ситуацій злочин-відповідальність, які вичленовуються в англомовних офіційно-юридичних текстах, спрямованих у прагматичному плані на регуляцію соціальних відносин у суспільстві, характерними є зосередженість текстової ситуації у цілісному фрагменті тексту, висвітленість та збалансованість актантно-подійових і наслідкових вузлів фрейму на тлі затемнення мотивації, часу та засобів (інструменту) скоєння злочину. Найбільш частотною у зазначених текстах є заповненість фрейму, яка моделюється за схемою злочинець-характер злочину-місце скоєння злочину-покарання. Центральним для офіційно-юридичних текстів є опис характеру злочину, специфіка якого як тематичного фокусу текстової ситуації визначає ступінь абстрактності або конкретності, а також чіткості або розпливчастості заповнення всіх інших вузлів фрейму.

Для текстових ситуацій, які вичленовуються в інформаційно-аналітичних юридичних матеріалах, характерною є збалансованість актантно-подійових та часо-просторових вузлів фрейму. Особливої емфази у зазначених текстах набувають мотив та спосіб (подекуди інструмент) скоєння злочину на тлі затемнення слоту покарання. Специфічною є наявність лексики (номенклатурних слів, жаргонізмів, запозичень, іншомовних слів, кальок), що позначає національно-специфічний компонент слоту злочинець. Найчастотнішими виявились моделі, які включають слоти злочинець-характер злочину-місце скоєння злочину, злочин-характер злочину-місце скоєння злочину-спосіб скоєння злочину та злочинець-характер злочину-місце злочину-спосіб скоєння злочину-мотив злочину. Деталізація окремих компонентів текстової ситуації в інформаційно-аналітичних юридичних матеріалах є результатом їхньої прагматичної спрямованості до розгорнутого фактуального інформування.

Текстові ситуації злочин-відповідальність, які вичленовуються у англомовних газетно-публіцистичних статтях, характеризуються значно ширшим діапазоном варіювання, ніж в офіційно-юридичних документах, та дещо більшою варіативністю, ніж в інформаційно-юридичних матеріалах, що призводить до наявності значної кількості різних фреймових моделей, кожна з яких представлена однією-двома ситуаціями. Обов'язковим для аналізованих газетних матеріалів є тільки один слот — характер злочину, опис якого має у значній мірі узагальнений характер. Суттєву роль у цих текстах, на відміну від офіційно-юридичних, відіграє мотивація. Загалом для текстової ситуації злочин-відповідальність у газетних матеріалах характерною є переважна, але не обов'язкова зосередженість у чітко окресленому фрагменті тексту. Допускається переривання вербальної репрезентації вузлів фрейму, що надає текстовій тканині пунктирного характеру. Типовою для цього функціонального стилю, який передбачає раціонально-емоційний вплив на адресата, є висвітленість та розбалансованість актантних, часо-просторових та способово-інструментальних вузлів фрейму на тлі підкресленої акцентуації можливих мотивів злочину та факультативності висвітлення чи затемнення його можливих наслідків.

Порівняймо два фрагменти тексту. В першому, інформаційно-аналітичному юридичному матеріалі, дається аналіз діяльності японського за походженням злочинного угруповання Боріокудан (Якудза), який містить детальний опис складу, походження та історії Боріокудану, характеру його злочинної діяльності, але де лише називаються місце та час її здійснення і потенційні жертви. Компоненти текстової ситуації, яка охоплює весь фрагмент тексту і характеризується середнім ступенем розсередженості, складають, за рахунок повторів, пунктирний малюнок розгортання фрейму:

(а) The Boryokudan, with more than 2500 groups comprised of over 85, 000 members, is perhaps the largest criminal organization in the world [злочинець].

The roots of the Boryokudan revert back more than 300 years during which time many of them were committed to the old customs and traditions of Japan and the Samurai, ancient Japanese warriors.

During the Edo period, a consideration of powers ended a civil war in Japan and many, finding themselves