LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні та прагматичні аспекти аргументації в іспаномовній рекламі

в РТ, спираючись на аналіз фактологічного матеріалу, можна зробити висновок, що прототипний іспаномовний РТ характеризується глобальною каузацією, яку можна визначити схематично так: теза – аргументи – висновок. Теза вводить власне тезу аргументативного процесу – об'єкт рекламування, наступна частина аргументативного дискурсу – аргументи – наводить аргументи на користь тези, у той час як завершальна частина містить висновок аргументативного процесу і є закликом до реалізації рекламної пропозиції.

Існуюча в іспаномовному РТ-прототипі каузативна ситуація містить каузуючу ситуацію (сукупність лінгвістичних засобів, що привертають увагу адресата і переконують його шляхом аргументації) та каузовану ситуацію (спонукання адресата до реалізації рекламної пропозиції). Каузуюча ситуація є антецедентною і виступає допоміжною стосовно каузованої. Каузована ситуація є потенційною і футурально спрямованою. Каузуюча ситуація представлена експліцитно в умовних реченнях та репрезентативах, а в РТ з підрядними реченнями мети та причини, що функціонують як самостійні синтаксичні одиниці, попередня частина мікротексту виступає як імпліцитна каузуюча ситуація, в той час як власне речення мети та причини є показниками каузованої ситуації.

Найповніше каузативна ситуація як сума каузуючої та каузованої ситуації виявляється в умовних реченнях. Каузуюча ситуація в них виражена експліцитно в синсемантичній частині умовного речення і вказує на потенційний стан адресата (наявність певної потреби), тому в переважній більшості РТ з умовними реченнями підрядне умовне знаходиться на початку РТ і становить пропозицію, яка продовжується у головній частині умовного речення і найчастіше виражається імперативом. Наступна частина РТ здійснюється експлікацією – шляхом пояснення, деталізації інформації, що міститься у пропозитивному умовному реченні, при цьому використовуються посилання (до авторитету, мас, особи). Прикладом розширеної експлікації виступають два або більше речень. Останнє речення виражається імперативом, що закріплює досягнений ефект і є логічним висновком РТ. Отже, прототипний РТ з умовними реченнями будується за схемою теза – аргументи – висновок, а власне умовні речення містять тезу.

Причиново-наслідковий зв'язок у реченні з підрядними причини в межах прототипного РТ є покажчиком локальної каузації. Проте переважне вживання підрядних причинових речень як самостійної синтаксичної одиниці свідчить про тісний смисловий зв'язок речення причини і попередньої частини РТ, яка виконує роль головного речення. При цьому причинове речення має каузативні відношення з усім РТ, який характеризується глобальною каузацією.

Причиново-наслідкові відношення можуть ускладнюватися відношеннями мети. У такому разі вони виступають покажчиком введення бенефактивних аргументів. Підрядні речення мети функціонують переважно як самостійні синтаксичні одиниці всередині та наприкінці РТ, вступаючи у тісний смисловий зв'язок з попередньою частиною РТ, здійснюючи експлікацію переваг рекламованого об'єкта і наводячи аргументи на його користь. Речення мети надають каузованій ситуації бенефактивної спрямованості, виступають стимулом реалізації адресатом рекламної пропозиції.

Імперативні речення відносяться до каузованої ситуації, яка є нереалізованою. З метою здійснення перлокутивного ефекту імперативні речення є бенефактивно спрямованими, семантика імперативного дієслова вказує напрям дії (acercarse, andarse, dirigirse), початок дії (empezar, abrir), зміну епістемічного стану адресата (saber, conocer, informarse), реалізацію дії (comprar, tener, visitar). З метою наближення бажаної для адресанта каузованої ситуації вживаються темпоральні маркери із значенням реалізованої дії (ya), моменту реалізації дії (ahora mismo, hoy), швидкості реалізації дії (en un tiempo rcord, sin esperas). Імперативні речення відіграють роль прагматичного вектора каузованої ситуації, складниками якого є семантика імперативного дієслова, темпоральні маркери та бенефактивна спрямованість. Розглянемо приклад дії у межах іспаномовного РТ-прототипу глобальної каузації:

Si eres un buen COMERCIAL, o quieres llegar a serlo (ambos sexos), estamos buscndote para formarte con los conocimientos de la empresa LDER en el mundo inmobiliario. Con nosotros irs siempre un paso por delante. Si buscаs lo mejor y aspiras a lo mximo (fijo + comisin), ven a vernos (El Pas, 21.06.1998).

Даний РТ знаходиться в межах двох пропозицій, одна з яких починає, друга закінчує рекламне повідомлення. У першому реченні вводиться каузуюча ситуація в його синсемантичній частині, у головній частині вводиться каузована ситуація, причому в першій частині здійснюється посилання до особи (Si eres un buen COMERCIAL), а в другій - посилання до авторитету (estamos buscndote para formarte con los conocimientos de la empresa LDER en el mundo inmobiliario). При цьому використовується аргументаційний прийом акцентного виділення графічним способом ключових слів COMERCIAL ... LDER, які уособлюють значення частини мікротексту, до якої відносяться. Друге речення доповнює зміст першого, здійснюючи експлікацію майбутнім часом Futuro Simple і темпоральним квантором тотальності, які є показниками обов'язковості виконання дії. В останньому реченні міститься каузативна ситуація: в умовному реченні вводиться каузуюча ситуація (Si buscаs lo mejor y aspiras a lo mximo ... ) із здійсненням апеляції до універсальних аксіологем, у головному реченні вживається імператив. Постпозитивне речення узагальнює і підсилює зміст попередніх. Уживання умовних речень у пре- і постпозиції є аргументаційним прийомом повтору, впливає на підсвідомість адресата і сприяє реалізації каузованої ситуації. Схематично глобальну каузацію наведеного прикладу можна представити так: теза – аргументи – висновок.

Таким чином, у прототипному іспаномовному РТ поетапне розгортання аргументації відбувається за схемою глобальної каузації: теза – аргументи – висновок:

Схема 3

Глобальна каузація та її складники у прототипному іспаномовному РТ









теза



аргументи


висновок

умовні речення та репрезентативи як введення пропозиції

підрядні причини та мети як здійснення експлікації

імперативні речення як прагматичний вектор каузованої ситуації, складниками якого є бенефактивна спрямованість (no arriende ...sea propietario тощо), семантика імперативного дієслова із напрямом, початком дії (acercarse, dirigirse, empezar тощо), темпоральні маркери із значенням моменту реалізації дії (ahora mismo, hoy тощо), швидкості реалізації дії (en un tiempo rcord тощо)

Висновки

Беручи до уваги загальний синкретизм виявлених значень, а саме: логіко-риторичної послідовності (поняття – судження – умовивід), складників психічної сфери особистості (інтелектуалізовані – емотивні – вольові), основних когнітивних універсалій (референція – модифікація – предикація), видів прагматичних знаків (десигнатори – апрейзори – прескриптори), типів реакцій на знак (логічні – емоційні – динамічні), іллокутивних мовленнєвих актів (репрезентативи – експресиви – директиви), компонентів персуазивної модальності (об'єктивний – суб'єктивний – волюнтативний) та етапів глобальної