LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні та прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії (на матеріалі англомовної прози ХХ століття)

завершальної фази конфліктної взаємодії на соціально-побутову тематику, вилучені з художніх творів британських та американських авторів ХХ ст. (загальним обсягом близько 4780 сторінок). У результаті суцільної вибірки було відібрано 500 фрагментів конфліктного дискурсу, де аналізувалась його завершальна фаза.

Мета та завдання дослідження зумовили використання низки методів для проведення лінгвістичногоаналізу. За допомогою методу контекстно-ситуативного аналізу було описано статичні та динамічні параметри конфліктного дискурсу та виділено основні ознаки виокремлення завершальної фази в площині конфліктного дискурсу. Метод концептуального аналізу був застосований для визначення ключових концептів завершальної фази конфліктного дискурсу.
У рамках концептуального аналізу базовою є методика фреймового аналізу
(за С.А.Жаботинською), яка використовувалась для побудови концептуальних моделей досліджуваної фази. Моделювання когнітивних характеристик дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії здійснювалось шляхом використання концепції структурного балансу Ф.Хайдера. Метод лінгвостилістичного аналізу використано з метою встановлення особливостей вживання різнорівневих стилістичних засобів у завершальній фазі конфліктного дискурсу. Метод прагмасемантичного аналізу слугував для з'ясування прагматичних особливостей вербального та невербального втілення завершальної фази конфліктної взаємодії. Метод дискурсивного аналізу застосовувався для виявлення основних комунікативних стратегій і тактик завершення конфліктної взаємодії. Висновки про пріоритетність тих чи інших стратегій, тактик, мовних засобів, які вживаються у завершальній фазі конфліктного дискурсу, ґрунтуються на даних, отриманих у результаті застосування елементів методу кількісного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше на матеріалі англомовної художньої прози було встановлено лінгвокогнітивні та прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії. Новим є виокремлення ключових концептів, вербалізованих у цій фазі,
та побудова відповідних фреймових моделей. Виявлено й описано типи завершення конфліктного дискурсу, комунікативні стратегії і тактики, взаємодію вербальних та невербальних засобів комунікації в завершальній фазі англомовного конфліктного дискурсу. Вперше виявлено гендерну специфіку дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається тим, що результати дослідження є внеском у когнітивну лінгвістику та прагмалінгвістику, пов'язаних з вивченням мовленнєвої поведінки людини в конфліктних ситуаціях. Виокремлення базових концептів, що лежать в основі завершальної фази та побудова фреймових структур для моделювання цих концептів розвиває положення фреймової семантики. Поглиблений аналіз стратегій і тактик, вербальних та невербальних особливостей дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії сприяє розвитку теоретичних питань з аналізу дискурсу, невербальної семіотики та комунікативної лінгвістики. Теоретично значущим для подальших досліджень гендерної лінгвістики є розкриття гендерних особливостей мовлення персонажів у завершальній фазі конфліктного дискурсу.

Практичне значенняпроведеного дослідження полягає в можливості використання його результатів, положень і висновків у курсі теоретичної граматики сучасної англійської мови (розділи "Прагматика речення", "Аналіз дискурсу"), стилістики англійської мови (розділи "Стилістична лексикологія", "Cтилістичний синтаксис"), спецкурсах з прагмалінгвістики, конфліктології, теорії невербальної комунікації, у наукових дослідженнях лінгвістичного та психолінгвістичного спрямування.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на засіданнях кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (2005-2007), а також на шести конференціях, у тому числі міжнародних: "Когнітивні та дискурсивні структури германських мов
у соціокультурному просторі комунікації" (Київ, квітень, 2005), "Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи" (Тернопіль, травень, 2006), четвертому Міжнародному симпозіумі Українського товариства дослідників англійської мови (USSE) (Київ, жовтень, 2007); міжвузівській: IV міжвузівська конференція молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських
і германських мов і літератур" (Донецьк, лютий, 2006); науково-практичних: "Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі" (Київ, квітень, 2005), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, квітень, 2006), "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, квітень, 2007).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в п'яти наукових статтях
у фахових виданнях України (3,45 др. арк.), а також у трьох матеріалах і тезах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій – 4,34 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 229 сторінок (текст дисертації становить 192 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Дисертація містить 20 рисунків та 4 таблиці. Список використаних джерел складається з 259 позицій, у тому числі 84 – іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу включає 41 найменування.

У вступі обґрунтовано актуальність і новизну обраної проблематики, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовані його мета, завдання та методи, розкрито теоретичне й практичне значення роботи, викладено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі розглянуто теоретичні засади, на яких базується концептуальний апарат дослідження, виділено статичні та динамічні характеристики конфліктного дискурсу, виокремлено завершальну фазу конфліктного дискурсу за структурними і прагматичними ознаками, а також розглянуто специфіку реалізації принципу кооперації у завершальній фазі конфліктного дискурсу.

Другий розділ присвячено виявленню лінгвокогнітивних особливостей дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії, дослідженню завершальної фази конфліктного дискурсу з позицій збалансованих та незбалансованих когнітивних структур, виокремленню основних концептів БОРОТЬБА, ЗГОДА і ГАРМОНІЯ, що лежать в основі завершальної фази конфліктного дискурсу, моделюванню фреймових структур розгортання виявлених концептів.

У третьому розділіпроаналізовано комунікативно-прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії, встановлено комунікативно-прагматичні типи завершення досліджуваної фази (роз'єднання, примирення і погодження), розглянуто стратегії і тактики завершення конфліктного дискурсу, основні вербальні та невербальні засоби комунікації та їх взаємодія, описано гендерну специфіку використання мовленнєвих засобів комунікації на завершальному етапі конфлікту.

У загальнихвисновках підведенопідсумки здійсненого дисертаційного дослідження та окреслено перспективи подальших досліджень у галузі зазначеної проблематики.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ