LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні та прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії (на матеріалі англомовної прози ХХ століття)

kissed me once but I had to suffer your abuse afterwards. I must have been out of my mind to give you the impression that I wanted more of the same! " [МЕТА]

And with that she whirled quickly [ТАК] and raced down the short hallway to her room [РЕЗУЛЬТАТ], slamming the door behind her before falling on to her bed (Badger).

Іден (she) і Джошуа (he) є учасниками конфлікту – слоти ДЕХТО1
і ДЕХТО2; ПРИЧИНОЮ, або об'єктом конфлікту, через який точиться БОРОТЬБА, є різна інтерпретація дотику (touch). Образливі слова (you pompous, arrogant swine, my little rose-bud) та позначення невербальних засобів комунікації у зазначеному прикладі (A cynical smile, glared at him) виступають ІНСТРУМЕНТОМ ведення боротьби. Слот ТАК (спосіб дії) у наведеному фрагменті активізується неповною мірою (quickly), не має лексичного наповнення слот ТУТ/ЗАРАЗ. МЕТА Джошуа – образити і принизити Іден (I'll do what I can to make you blossom!), МЕТА Іден – переконати Джошуа у своєму небажанні мати
з ним будь-які стосунки, образити і принизити його (I must have been out of my mind to give you the impression that I wanted more of the same!), РЕЗУЛЬТАТОМ цієї боротьби є втеча дівчини, демонстрація незгоди (she whirled quickly and raced down the short hallway to her room).

Функція предикації, яка полягає у встановленні зв'язку між предметом-агенсом та його ознаками, у фреймових структурах завершальної фази конфліктного дискурсу реалізується за допомогою корпусу дієслів фізичної або моральної дії. Так, при розгортанні концепту БОРОТЬБА група дієслів фізичної дії включає такі одиниці: to grab smb., to shake smb., to smack smb., to give smb. a shove, to turn and walk out, to bounce out, to struggle, to pull out, to whirl out, to slam smth., to race out та ін., а група дієслів моральної дії охоплює такі дієслова: to snap at smb., to shout, to bawl, to sneer, to laugh, to cry, to scream, to stare at smb., to yell at smb., to sniff, та ін.

При розгортанні концепту ГАРМОНІЯ в завершальній фазі конфліктного дискурсу використовуються такі дієслова фізичної дії: to touch, to take in smb's arms, to clung, to trace, to hold, to pull, to kiss, to tug at smth., to stretch smth., to shackle, to shield, to link та ін., і такі дієслова моральної дії: to sob, to calm, to cry, to whisper, to groan та ін.

При розгортанні концепту ЗГОДА група дієслів фізичної дії охоплює такі одиниці: to shake hands, to smile, to nod, to bow та ін., а група дієслів моральної дії включає такі дієслова: to give in, to agree, to admit, to ask, to promise, to satisfy, to apologize, to obey та ін.

Поєднує всі три фреймові структури те, що слот ДЕЩО (ПРИЧИНА, або ОБ'ЄКТ конфлікту), і слоти ДЕХТО1 та ДЕХТО2 (учасники конфлікту)
є центральними незмінними слотами в усіх дискурсивних фрагментах завершальної фази конфліктної взаємодії, змодельованих через фреймові структури; різнять ці фреймові структури концепти, що лежать в їх основі й формують інтенції мовців, їх прагматичні настанови, розгляду яких присвячено наш третій розділ.

Розділ 3. "Комунікативно-прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії". Завершення конфліктної мовленнєвої взаємодії може реалізовуватись у трьох основних напрямах залежно від типу ситуації, що склалася в результаті конфлікту, – роз'єднання, погодження або примирення комунікантів.

Прагматична характеристика завершальної фази конфліктного дискурсу включає іллокутивну мету, що реалізується у трьох вищезазначених типах ситуацій, та перлокутивний ефект як результат/наслідок конфліктної мовленнєвої взаємодії персонажів.

Роз'єднання учасників конфлікту (54% від загальної кількості прикладів завершальної фази конфліктного дискурсу) відбувається шляхом насилля, затухання конфліктної ситуації чи переростання в інший конфлікт; перлокутивним ефектом роз'єднання є дисгармонізація стосунків комунікантів. Ситуація погодження стосунків мовців (37%) досягається шляхом урегулювання чи пригашення конфліктної мовленнєвої взаємодії заради створення видимості залагодження конфлікту. Перлокутивним ефектом погодження є псевдогармонізація стосунків учасників конфлікту. Примирення комунікантів (9%) реалізується шляхом розв'язання або залагодження конфліктної ситуації і має результатом гармонізацію інтерперсональних стосунків.

У кожному з виділених типів завершення конфлікту мовці послуговуються комунікативними стратегіями, за допомогою яких учасник конфлікту співвідносить свої комунікативні цілі з їх мовним вираженням, і відповідно тактиками, які є конкретним мовленнєвим утіленням стратегії. В основі виділених нами стратегій лежить "сітка Томаса-Кілменна", де залежно від орієнтації на себе (напористість) чи орієнтації на інших (кооперативність) виділяють такі стратегії як суперництво, співробітництво, компроміс, пристосування, поступка(K.W.Thomas, R.H.Kilmann), які ми розглядаємо як стратегії виходу з конфлікту.

Реалізація стратегій у завершальній фазі конфліктного дискурсу відбувається за рахунок тактик, які втілені в мовленнєвих ходах комунікантів (П.В.Зернецький). Відповідно, стратегія суперництва реалізується через тактики демонстративних дій, іронії, фіксації своєї позиції, фізичного насилля, психологічного насилля (образи, грубість, приниження, диктат та ін.); стратегія компромісу й співробітництва – через тактики самозвинувачення (самокритики), виправдання, вибачення, демонстрації вини, схвалення дій співрозмовника, фіксації своєї позиції, доброзичливості, пошуку компромісу, пояснення, переконання; стратегії уникнення й пристосування – через тактики самооборони, виправдання, вибачення, відмови, поступки, обіцянки, психологічного насилля (образи, маніпуляції) та ін.

Усі використані тактики можна згрупувати:

за ступенем психологічного впливу – м'які, жорсткі, нейтральні;

за способом прагматичного впливу – однозначні, тобто прямі тактики, двозначні, які можуть використовуватись і в гармонізуючих, і в дисгармонізуючих типах стратегій (наприклад, іронія, обман), та приховані – для непрямого вираження прагматичної мети (наприклад, маніпулятивні, виправдовувальні).

Реалізація мовленнєвих тактик комунікантів у завершальній фазі конфліктного дискурсу відбувається за рахунок уживання вербальних
та невербальних засобів комунікації.

Вербальне втілення дискурсу завершальної фази конфлікту характеризується використанням різнорівневих мовних одиниць. Так, на морфологічному рівні ця фаза характеризується вживанням неправильних або скорочених форм дієслів
(I can't and I won't), модальних дієслів переважно у функції засобу вираження імпліцитного заперечення (Like all good little boys and girls should), емфатичних службових дієслів та модифікаторів, що виконують емфатичну функцію (You do know how to stir up a man, There's nothing more, is there?), імперативного та умовного способу дієслів (Lead the way, Tell me now, You had better report me.
Or have me arrested); на лексико-семантичному рівні – вживанням експресивної лексики, зокрема негативно-оцінної, зниженого стилю, ненормативної та ін.
(You pompous, arrogant swine, Go to hell, blast you, You're the worst butcher I've ever seen in my life); на синтаксичному рівні – обірваністю речень,