LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні та прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії (на матеріалі англомовної прози ХХ століття)

еліптичними структурами, повторами, окличними, питальними реченнями, вживанням паралельних конструкцій, синтаксичної тавтології, апозипеозису тощо в супроводі різноманітних невербальних засобів, паузацією (Well, I did, I did, and I wanted it to work. And it will, You want me to down a double brandy in two minutes [...], you haven't got any smelling salts handy and you hate people seeing me cry in public) (Kelly).

Особливості вживання невербальних засобів комунікації полягають у тому, що вони можуть виступати самостійними засобами комунікації, заміщуючи вербальні, а також допоміжними засобами у функції підсилення чи доповнення змісту вербального повідомлення або привнесення в повідомлення іншого, часто протилежного змісту (І.І.Сєрякова, О.А.Янова, Н.А.Одарчук). Отже, позначення невербальних засобів комунікації у завершальній фазі конфліктного дискурсу можна згрупувати таким чином:

заміщувальні;

підсилюючі;

контрадикторні, напр.,

(4) David had started yelling at her then.

"What gives you the right to be so high and mighty, Isabel? Did you work your butt off to make this family a fortune? Well, I did, I did, and I wanted it to work. And it will! But you, you stupid bitch, you just can't wait. We had to put money into entertaining. That's the way business is done. It takes time, we were nearly there..."

She'd walked out of the kitchen and got into the car (Kelly).

Зазначений приклад ілюструє завершальну фазу конфліктного дискурсу за типом "роз'єднання" комунікантів, де реалізується стратегія суперництва. Чоловік використовує прямі жорсткі тактики психологічного насилля, жінка – тактику демонстрації дій. Під впливом негативних емоцій чоловік дозволяє собі не тільки підвищений тон розмови, який відбито в авторській ремарці (yelling at her), що
є номінацією невербального просодичного компонента "голос", але і лайливі, нецензурні вирази (but, you stupid bitch), що є показником експресивності мовлення. Комунікант вживає окличні, питальні речення, емфатичне (did), модальне (had) у підсилювальній функції (виділене автором), синтаксичну тавтологію, паралельні конструкції (I did, I did, and I wanted, you, you stupid bitch, you just can't wait); з боку жінки незгода, небажання продовжувати спілкування, образа втілені у невербальних кінесичних показниках (walked out of the kitchen, picked up her car keys and got into the car), які виконують підсилювальну функцію.

Серед соціально-психологічних чинників, що впливають на характер завершення конфліктної мовленнєвої взаємодії, а саме ситуативного, індивідуально-особистісного та гендерного, найбільш впливовим і прагматично значущим
є гендерний. Кількісні підрахунки дають нам можливість виявити тенденції до вживання певних стратегій і тактик мовцями-чоловіками і мовцями-жінками. Наприклад, жінкам притаманне використання стратегій пристосування та уникнення, а чоловікам – компромісу. Ведення стратегії суперництва чоловіками відрізняться застосуванням тактик фізичного насилля, образи/грубості, приниження, наказу, погрози, вимоги, а жінками – застосуванням тактик демонстративних дій, фіксації своєї позиції, звинувачення/докору, іронії. Реалізуючи стратегію співробітництва і компромісу, чоловіки переважно застосовують тактики доброзичливості й пошуку компромісу, а жінки – поступки, напр.,

(5) "I'm getting my clothes and I'm leaving, and I hope I never see you again!"

"Do that," Cade advised. "You'll look even sexier with wet clothes clinging
to that curvy little body of yours. That might be exactly what it takes to win me over."

"You really have a low opinion of women, don't you?" she challenged him. "Well, I'm glad I don't have to be around you any longer. Goodbye, Mr. Steele. It was definitely not a pleasure to meet you."

She whirled out of the room, almost running down the hallway to the kitchen (Bowen).

Цей уривок ілюструє приклад міжгендерного спілкування в завершальній фазі конфліктного дискурсу. Жінка, обравши стратегію суперництва, не здає своїх позицій, застосовуючи тактику фіксації своєї точки зору (I'm getting my clothes and I'm leaving, and I hope I never see you again!, I don't have to be around you any longer), демонстративних дій (She whirled out of the room, almost running down the hallway to the kitchen), а інтенсифікатори в мовленні жінки (really, definitely) вказують на непряме використання тактик звинувачення/докору та імпліцитне використання іронії ("You really have a low opinion of women, don't you?" she challenged him, It was definitely not a pleasure to meet you). Чоловік, в свою чергу, вдається до приниження й образи (You'll look even sexier with wet clothes clinging to that curvy little body of yours), а також прихованої іронії, на що вказує інтенсифікатор (exactly, That might be exactly what it takes to win me over).

Гендерні відмінності зафіксовано у вживанні вербальних та позначенні невербальних засобів комунікації в завершальній фазі конфліктного дискурсу.
В аспекті використання вербальних засобів ці відмінності виявлено у вживанні лексичних засобів вираження оцінки, стилістично знижених мовних одиниць, табуйованої лексики, кваліфікаторів, засобів вираження епістемічної модальності та звертань. У плані використання невербальних засобів комунікації гендерною специфікою позначені такі невербальні засоби комунікації, як дотик, відстань між комунікантами, усмішка, плач і погляд.

Таким чином, отримані результати дисертаційного дослідження свідчать про те, що дискурсивне втілення завершальної фази конфліктної взаємодії утворюється співвідношенням певних вербальних та невербальних засобів комунікації, що репрезентують один із концептів БОРОТЬБА, ЗГОДА чи ГАРМОНІЯ, які відповідно реалізуються у трьох прагматичних типах ситуацій – роз'єднання, примирення чи погодження комунікантів, спрямованих на отримання перлокутивного ефекту гармонізації, дисгармонізації або псевдогармонізації міжособистісних стосунків комунікантів. Формування завершальної фази конфліктного дискурсу відбувається під впливом індивідуально-особистісного, ситуативного та гендерного чинників.


ВИСНОВКИ

У роботі здійснено лінгвістичний аналіз дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії з позицій когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення мовленнєвих явищ.

Погляд на конфліктний дискурс як розумово-комунікативну діяльність, сукупність процесу і результату уможливлює виокремлення його статичних
та динамічних характеристик. Розгляд статичних характеристик дозволяє виділити сталі, незмінні елементи конфліктного дискурсу. Динамічні характеристики включають фази розвитку конфліктного дискурсу, серед яких вирішальною
є завершальна фаза, яка ілюструє розв'язку конфлікту та характеризується здійсненням активних вербальних/невербальних дій учасниками конфлікту
і фіксацією результатів/наслідків конфлікту.

За принципом розташування в межах конфліктного дискурсу завершальна фаза розташована контактно або дистантно та має формальні і прагматичні ознаки для її виокремлення у дискурсі, до яких можна віднести засоби графічного оформлення тексту, емоційно-експресивні засоби мовлення, прагматичні типи висловлень (висловлення-вибачення, виправдання, образи та ін.), невербальні засоби комунікації,