LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокогнітивні та прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії (на матеріалі англомовної прози ХХ століття)

порушення/відновлення Принципу Кооперації.

Когнітивний аспект дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії характеризується тим, що зазначена фаза представлена збалансованими або незбалансованими когнітивними структурами, в основі яких лежить один із концептів – БОРОТЬБА, ЗГОДА або ГАРМОНІЯ. Концептуальну модель завершальної фази конфліктного дискурсу можна побудувати за допомогою фреймової структури, що являє собою інтеграцію предметноцентричного та акціонального фреймів. Функція предикації
у досліджуваних дискурсивних фрагментах реалізується за допомогою груп дієслів фізичного та морального впливу.

Прагматичний аспект дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії пов'язаний з цілеспрямуванням комунікативного процесу за допомогою певних стратегій і тактик у площину одного з типів прагматичних ситуацій – роз'єднання, погодження чи примирення комунікантів відповідно на отримання перлокутивного ефекту гармонізації, дисгармонізації або псевдогармонізації міжособистісних стосунків мовців.

У завершальній фазі конфліктного дискурсу мовці послуговуються мовленнєвими стратегіями і тактиками завершення конфлікту, вибір яких залежить від низки чинників – індивідуально-особистісного, ситуативного
і гендерного. До основних стратегій виходу з конфлікту належать стратегії суперництва, співробітництва, компромісу, уникнення і пристосування, кожній
з яких притаманний типовий набір тактик.

Реалізація стратегії суперництва відбувається за допомогою використання тактик демонстративних дій, іронії, фіксації своєї позиції, фізичного насилля, психологічного насилля або психологічного тиску. Використання стратегій співробітництва та компромісу характеризується застосуванням тактик виправдання/вибачення, самозвинувачення/самокритики, схвалення дій співрозмовника, обіцянки, фіксації своєї позиції, переконання/пояснення, доброзичливості, пошуку компромісу. Стратегії уникнення та пристосування реалізуються шляхом вживання тактик відмови, обіцянки, вибачення/виправдання, самооборони, демонстративних дій, поступки, демонстрації покори.

Завершальна фаза конфліктного дискурсу вирізняється специфікою вживання вербальних та невербальних засобів комунікації. Характер їх взаємодії дозволяє здійснити поділ невербальних засобів на заміщувальні, що виконують функцію заміщення вербального повідомлення невербальним, підсилюючі, що вживаються для підсилення вербальної інформації, та контрадикторні невербальні засоби, які висвітлюють прихований зміст вербального повідомлення і при цьому суперечать йому.

Прагматично релевантним є гендерний чинник дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії. За кількісними підрахунками, жінкам притаманне використання стратегій пристосування та уникнення, а чоловікам – компромісу. Ведення стратегії суперництва відрізняться застосуванням тактик фізичного та психологічного насилля чоловіками і використанням тактик демонстративних дій, фіксації своєї позиції, звинувачення/докору, іронії жінками. Реалізуючи стратегію співробітництва і компромісу, чоловіки переважно застосовують тактики доброзичливості й пошуку компромісу, а жінки – поступки.

Гендерно маркованими є вербальні та невербальні засоби комунікації,
а саме: лексичні засоби вираження оцінки, стилістично знижені мовні одиниці, табуйована лексика, засоби вираження епістемічної модальності, звертання,
а також позначення дотику, відстані між комунікантами, усмішки, плачу і погляду.

Таким чином, отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшої наукової розробки проблеми конфліктної комунікації, зокрема питань вивчення когнітивних і прагматичних особливостей конфліктного дискурсу. Перспективним убачається дослідження інших етапів конфліктного дискурсу в ракурсі їх етнокультурної, когнітивної, гендерної специфіки прояву в англомовному соціумі.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  • Черненко О.В. Прагматичні особливості завершальної фази конфліктного дискурсу // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – 2005. – Вип. 7. – С. 163-170.

  • Черненко О.В. Статичні та динамічні аспекти конфліктної мовленнєвої ситуації // Система і структура східнослов'янських мов. – К.: Знання України, 2005. – С. 380-389.

  • Черненко О.В. Вербальні та невербальні засоби комунікації в завершальній фазі конфліктного дискурсу // Філологічні науки: Зб. наук. пр. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2006. – С. 268-274.

  • Черненко О.В. Лінгвокогнітивні особливості завершальної фази конфліктного дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – 2007. – Вип. 11. – С. 393-397.

  • Черненко О.В. Критерії визначення завершальної фази конфліктного дискурсу // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – 2007. – Вип. 18. – С. 142-147.

  • Черненко О.В. Стратегії і тактики завершальної фази конфліктного дискурсу // Матеріали IV Міжвуз. конф. молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур". – Ч. 2. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 171-173.

  • Черненко О.В. Дискурсивні маркери визначення завершальної фази конфліктного дискурсу // Тези доп. міжнар. наук. конф. "Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи". – Тернопіль: "Еліком" ЛТД, 2006. – С. 58-60.

  • Черненко О.В. Невербальні засоби комунікації як спосіб диференціації жіночого і чоловічого мовлення у завершальній фазі конфліктної мовленнєвої взаємодії // Тези доп. міжнар. 4-го симпозіуму USSE. – К.: КНЛУ, 2007. – С. 91-93.


    АНОТАЦІЯ

    Черненко О.В. Лінгвокогнітивні та прагматичні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії
    (на матеріалі англомовної прози ХХ століття).
    – Рукопис.

    Дисертаціяна здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
    за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2007.

    Дисертація присвячена дослідженню лінгвокогнітивних і прагматичних особливостей дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії.
    У роботі визначено структурні та прагматичні ознаки виділення завершальної фази, а також способи її розташування в межах конфліктної мовленнєвої взаємодії. Проаналізовано когнітивні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії з позицій теорії структурного балансу. Результатом дослідження є виокремлення концептів, що лежать в основі завершальної фази, моделювання фреймових структур розгортання виявлених концептів. Встановлено комунікативно-прагматичні типи завершення конфліктного дискурсу, визначено основні мовленнєві стратегії і тактики, якими користуються комуніканти на завершальній фазі конфліктного дискурсу. Досліджено особливості функціональної взаємодії вербальних та невербальних компонентів комунікації у цій фазі та розкрито гендерну специфіку дискурсивного втілення завершальної фази англомовної конфліктної взаємодії.

    Ключові слова: конфліктний дискурс, завершальна фаза конфліктної взаємодії, збалансована/незбалансована структура, концепт, фрейм, іллокутивна


  •