LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокультурний простір художньої прози Редьярда Кіплінга

фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях.

Об'єктом дослідження є лінгвокультурний простір художньої прози Р.Кіплінга.

Предметом роботи виступають лінгвокультурні особливості мовних
засобів на позначення ключових рис англійців та індусів, відображених у художній прозі Р.Кіплінга.

Матеріалом дисертаційного дослідження слугували оригінальні художні прозові твори Редьярда Кіплінга загальним обсягом близько 3700 сторінок, із яких шляхом суцільної вибірки було виділено 526 культурно маркованих фрагментів, які містять мовлення персонажів-представників означених культур та описи їхньої поведінки, побуту, традицій, історії, релігії, ставлення до оточуючого середовища та сприйняття представників інших етносів.

Для досягнення поставленої мети та вирішення конкретних завдань було використано такі методи: контекстуально-семантичний аналіз для дослідження семантико-змістових характеристик лексичних одиниць, відібраних із художніх прозових текстів; аналіз словникових дефініцій для виявлення особливостей вербалізації базових концептів художньої прози Р.Кіплінга; концептуальний аналіз, за допомогою якого було встановлено відношення між досліджуваними концептами, а також окреслено контури лінгвокультурного простору художньої прози письменника; методика фреймового моделювання, спрямована на встановлення тенденцій внутрішньої організації виокремлених концептів; аналіз концептуальних метафор, за допомогою якого було виявлено базові концептуальні метафори, характерні англійській та індійській культурам; зіставний, за допомогою якого були встановленні особливості конструкцій, використаних автором для відтворення опису життя англійців та індусів; описовий метод, у межах якого за допомогою прийомів спостереження, систематизації та інтерпретації було виявлено різнорівневі мовні одиниці, задіяні в художній прозі Р.Кіплінга.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній вперше визначено поняття лінгвокультурного простору та бікультурної мовної особистості; виокремлені вербалізовані у художній прозі Р.Кіплінга концепти, які становлять основу англійської та індійської картин світу; виявлені одиниці фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів мови, що відтворюють типові риси англійської та індійської культур. Робота є першим дослідженням мови прозових творів Редьярда Кіплінга, у якому встановлюються особливості художнього відображення англійської та індійської культур.

Теоретична значущість дисертації полягає у тому, що результати дослідження становлять внесок до розвитку лінгвокультурології шляхом аналізу різнорівневих мовних одиниць, що використовуються для художнього віддзеркалення концептуальних, мовних та культурних особливостей певних етнічних угрупувань; до теорії концептуальної метафори через виділення типових для кожної з культур концептуальних метафор; до теорії номінації за допомогою виявлення лінгвокогнітивного підґрунтя лексичних одиниць, що вербалізують у художній прозі Р.Кіплінга базові концепти, а також теорії міжкультурної комунікації у визначенні особливостей взаємодії англійців та індусів і засобів відображення такого спілкування у прозовій творчості Р.Кіплінга.

Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю використання основних положень дисертації в курсах лексикології (розділи "Словотвір", "Семасіологія", "Фразеологія"), стилістики англійської мови ("Стилістична диференціація словникового складу мови", "Стилістична лексикологія"), у розробці спецкурсів із когнітивної лінгвістики, інтерпретації тексту та лінгвокультурології, а також у лексикографічній практиці для укладання лінгвокультурологічних словників. Отримані результати можуть бути застосовані на практичних заняттях з англійського усного та писемного мовлення на старших курсах факультетів іноземних мов.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась у доповідях на семи міжнародних конференціях: "Мова і культура" (Київ,
2004 рік), "Стилистика и теория языковой коммуникации" (Москва, Росія,
2005 рік), "Слов'янська та германська лексикологія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи" (Житомир, 2005 рік), "Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації" (Київ, 2005 рік), III Бодуенівських читаннях (Казань, Росія, 2006 рік), 26-ій конференції Асоціації поетики та лінгвістики PALA 2006 (Йоенсу, Фінляндія, 2006 рік), XIII конференції з функціональної лінгвістики "Язык и мир" (Ялта, 2006 рік); на IV Регіональній науково-практичній конференції "Мови у відкритому суспільстві" (Чернігів, 2003 рік); на IV Міжвузівській конференції молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2006 рік); на двох науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету "Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу" (Київ, 2004 рік) та "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, 2006 рік).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено
в 6 статтях, 5 з них у фахових виданнях України (2,1 аркушів), а також
4 матеріалах і тезах виступів на наукових конференціях (0,53 аркушів). Загальний обсяг публікацій – 2,63 др. арк.

Загальний обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом 215 сторінок
(з них 184 сторінки тексту) складається зі вступу, трьох розділів з висновками
до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової літератури (298 позицій), лексикографічних джерел (10 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (11 позицій) та одного додатку.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність обраної проблематики, висвітлено мету та завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, визначено фактичний матеріал, предмет, об'єкт та методи аналізу.

У першому розділі "Теоретичні засади вивчення лінгвокультурного простору в сучасній лінгвістиці" обґрунтовано основні засади дослідження лінгвокультурного простору в сучасній когнітивно-дискурсивній парадигмі; подано теоретичні положення, на яких ґрунтується дослідження лінгвокультурного простору художньої прози Редьярда Кіплінга; встановлено особливості вербалізації окреслених концептів у лінгвокультурному аспекті; розглянуто проблеми та сучасний стан дослідження мовних картин світу.

У другому розділі "Лінгвокультурні особливості базових концептів у художній прозі Редьярда Кіплінга" виокремлено базові для художньої прози Р.Кіплінга концепти з урахуванням їхньої важливості для англійської й індійської культур, зображених у прозовій творчості автора; виявлено типові концептуальні метафори та змодельовано лінгвокультурний простір художньої прози Р.Кіплінга з урахуванням етнокультурної специфіки побуту та світосприйняття англійців та індусів.

У третьому розділі "Мовні особливості художньої прози Редьярда Кіплінга у лінгвокультурному аспекті" розглянуто особливості мовних засобів різних рівнів, за допомогою яких зображуються типові риси індійської та англійської національно-культурних традицій у художній прозі Редьярда