LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокультурний простір художньої прози Редьярда Кіплінга

Кіплінга.

У загальних висновках викладено теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальших досліджень
з окресленої проблематики.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. "Теоретичні засади вивчення лінгвокультурного простору в сучасній лінгвістиці". Сучасний стан розвитку лінгвістичної науки характеризується значним інтересом науковців до питань, які торкаються проблем взаємозв'язку мови та культури в аспекті взаємодії мови та суспільства (Л.І.Гришаєва, О.А.Леонтович, О.П.Садохин, О.С.Снітко, Й.А.Стернін, С.Г.Тер-Мінасова, Л.В.Цурикова), у рамках яких вивчається відображення реального світу, що оточує людину, умови її життя, свідомість, національний характер, менталітет, певна система цінностей, моральні настанови за допомогою мовних одиниць (А.Е.Левицький).

Результати досліджень, проведених у такому аспекті, дозволяють поєднати розглянуті мовні одиниці у межах певних просторів: номінативного (І.В.Недайнова), ідіоматичного (Ю.І.Фещенко), образного (Л.І.Бєлєхова), орієнтаційного (С.І.Потапенко), дискурсивного (О.В.Александрова, О.С.Кубрякова, О.Й.Шейгал) та ментального (Ж.Фоконьє). З позицій культурологічно орієнтованої лінгвістики зроблено цілу низку спроб осмислити специфічну фіксацію культурно значущих явищ та характеристик буття на основі аналізу різнорівневих мовних одиниць (В.В.Красних, Н.В.Слухай). У такому ракурсі доцільним є поєднання мовних одиниць як маркерів певної культури у межах лінгвокультурного простору.

Місце людини як носія національно-специфічної інформації у лінгвокультурному просторі дозволяє визначити поняття мовної особистості (Ю.М.Караулов). Кожна мовна особистість володіє певним набором когнітивних просторів – структурованою сукупністю знань, уявлень, притаманних певній культурі (А.Е.Левицький). Бікультурна мовна особистість Редьярда Кіплінга поєднує у собі риси, типові для представників англійської та індійської культур, є показовою в аспекті мовних і етнічних виявів як англійців, так і індусів. Західна англійська та східна індійська культури, зображені в художній прозі Редьярда Кіплінга, за своєю суттю є різними. Інформацію про них ми отримуємо шляхом аналізу різнорівневих мовних одиниць, що використовуються для зображення поведінки, вірувань, життя, побуту, світосприйняття та особливостей мовлення персонажів-представників англійського та індійського етнічних угрупувань.

У лінгвокультурному просторі художньої прози Редьярда Кіплінга поєдналися англійська та індійська національні традиції. Взаємодія двох світоглядів відтворилася у творчому доробку письменника, а лінгвокультурний простір його художньої прози вирізняється специфічними рисами, при зіставленні яких виявляються найбільш типові особливості кожного народу. У ньому відображаються уявлення етносів не лише про свою націю, напр., It was "wrong and improper" of Lispeth to think of marriage with an Englishman, who was of
a superiour clay (Captains Courageous), але й про зображену іншу етнічну групу, напр., The two let in all sorts of low people, niggers and all (Captains Courageous),
а також взаємозв'язки між ними, напр., But as Purun Dass grew up he realized that the ancient order of things was changing, and that if anyone wished to get on he
must stand well with the English, and imitate all the English believed to be good
(The Jungle Books).

Художня проза письменника – це невичерпне джерело інформації про історію, спосіб життя, релігію, менталітет та інші національно-специфічні риси кожного з культурних осередків. Так, історичні реалії обох суспільств відображуються у художній прозовій творчості Р.Кіплінга. Англійці, пишаються своїм минулим, напр., Five hundred years ago would have made all England such an England as nether Dane, Saxon, nor Norman should have conquered" (Puck of Pook's Hill) і з гордістю вирізняють свій народ поміж інших. Проте, їм важко вижити в Індії: непристосовані до життя в непростих умовах цієї країни, англійці помирали, напр., Societies and chaplains, anxious for the child, tried to catch him, but O'Hara drifted away, till he came across the woman who took opium and learned the taste from her, and died as poor whites do in India (Kim). Особливості віросповідання обох народів також знайшли своє відображення у прозовій творчості письменника, напр., It is a shame and a scandal that a poor woman may not go to make a prayer to her Gods except she be jostled and insulted by all the refuse of Hindustan – that she must eat gali [abuse] as men eat ghee (Kim). Кожен індус повинен вірити у Бога,
і порушення цієї норми є неприпустимим. Крім того, ніхто з представників індійського суспільства не повинен виділятися з-поміж інших подібних людей.
У випадку, якщо це траплялося, таку людину зневажали, напр., Her own people hated her because she had, they said, become a memsahib and washed herself daily (Captain Courageous).

Художнє мислення Р.Кіплінга, відображене у його прозі, в першу чергу, зорієнтоване на фольклорно-міфологічні мотиви. Не лише у казках про тварин, але й у інших творах він спирається на первинні, архаїчні сюжети та образи, які споконвічно зберігаються в колективній пам'яті людства. Створена Р.Кіплінгом картина світу базується на міфологічних засадах англійської та індійської культур. Споконвіків англійці вірили в існування різноманітних чарівних істот, що відображено у віруваннях та легендах народу Англії, напр.: 'Giants, trolls, kelpies, brownies, goblins, imps; wood, tree, mound, and water spirits; heath-people, hill-watchers, treasure-guards, good people, little people, pishogues, leprechauns, night-riders, pixies, nixies, gnomes, and the rest – gone, all gone! I came into England with Oak, Ash and Thorn, and when Oak, Ash and Thorn are gone I shall go too' (Puck of Pook's Hill). Релігійні міфи про початок світу та зародження життя на землі є важливим компонентом картини світу індусів, напр.: "Payah kun,' said the Eldest Magician; and he breathed upon the bare patch where she had eaten, and upon the place where she had sat down, and one became the great Indian Desert, and the other became the Desert of Sahara, and you can look them out on the map (The Jungle Books).

Етнокультурні традиції та особливості обох народів знайшли відображення у художній прозі Редьярда Кіплінга, поєднавшись у нову міжкультурну реальність, вербалізовану відповідними мовними засобами.

Розділ 2. "Лінгвокультурні особливості базових концептів у художній прозі Редьярда Кіплінга". У художній прозі Р.Кіплінга виокремлено типові як для англійців, так і для індусів, а також притаманні окремо кожному з цих етносів концептосфери – сукупність взаємозумовлених концептів. Концептосфера ЛЮДИНА відтворюється за рахунок ізоморфних та аломорфних мовних виявів; ПРОСТІР, ЧАС, ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНІ ЯВИЩА носять виключно аломорфний характер.

Основними аспектами втілення концептосфери ЛЮДИНА є етнокультурний, гендерний та аксіологічний: у прозових творах письменника вирізняються кілька етнокультурних традицій, напр., The talk of white men is wholly lacking in dignity (Kim); Mahbub's hand shot into his bosom, for to call a Pathan a 'black man' [kala admi] is a