LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокультурний простір художньої прози Редьярда Кіплінга

її життя у потрібне русло.

У художній прозі Р.Кіплінга також вживаються інфінітивні речення:
"To abstain from action is well – except to acquire merit" (Kim); "To kill Man is always shameful" (The Jungle Books); "To remember that! It was true" (Kim). Вони використовуються з повчальною інтенцією, головним чином, для висловлення народної індійської мудрості.

Читач отримує суттєвий обсяг інформації завдяки використанню вставних конструкцій, де містяться факти і коментарі про життя індійського суспільства (Down sat Kangaroo – Poor Dog Kangaroo – stuck out his tail like a milking-stool behind him, and said, "Thank goodness that's finished!" (Just So Stories)), емоційний та моральний стан персонажів (I – I – am saved from a great sin,' he stammered (Kim)), їхні відчуття.

Отже, художній прозовий твір, створений Р.Кіплінгом, є лінгвокультурним утворенням, яке відтворює перехрестя певних етнічних осередків на тлі особливостей індивідуального простору бікультурного типу особистості письменника. Для такого відтворення задіюються одиниці кожного рівня мови, використання яких націлено на зображення англійської та індійської національних традицій.

ВИСНОВКИ


З огляду на тип мовної особистості письменника, у лінгвокультурному просторі художньої прози Редьярда Кіплінга відображаються світогляд, менталітет, спосіб життя, побутовий та соціальний устрій, притаманний культурам Заходу та Сходу. За допомогою різнорівневих мовних засобів у межах концептосфери ЛЮДИНА вербалізуються як ізоморфні, так і аломорфні риси у представленні англійців та індусів, а концептосфери ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНІ ЯВИЩА вирізняються лише аломорфними рисами.

У царині англійської лінгвокультури концептосфера ЛЮДИНА поєднує позитивні та нейтральні складники, а для індійської культури, відображеної у художніх прозових творах Р.Кіплінга, ЛЮДИНА не є значущою.

Більшість ціннісних концептів, виокремлених у художній прозі Р.Кіплінга (КОХАННЯ, ПОВАГА, ПРАВДА, ОСВІТА, ДРУЖБА), мають ізоморфний характер і притаманні як англійцям, так і індусам. Концептосфери індійського та англійського лінгвокультурних просторів відбивають особливості соціального, духовного, побутового розвитку обох культур.

Концептосфера ПРИРОДНІ ЯВИЩА репрезентована основними концептами ВОДА та ВОГОНЬ. У межах кожної з національних традицій засобами сучасної англійської мови вербалізується концепт ФАУНА, який відрізняється рівнем важливості у обох лінгвокультурах: на противагу індійській культурі, у рамках англійської він не є суттєвим.

Відмінність географічного розташування Англії та Індії зумовила значущість концептів ПРОСТІР та ЧАС в обох культурах. Проте, якщо для англійців ЧАС – це поняття, яке визначається конкретними подіями, рухом годинникової стрілки, то для індуса ЧАС пов'язується з природними явищами.

Ключові концепти обох культур передаються за допомогою метафор. Завдяки їхньому використанню автор передає узагальнені образи національно-культурних англійських та індійських традицій.

Лексикалізація синтаксичних груп відображає прагнення письменника передати якомога більше інформації та донести до читача перлини східної мудрості. У межах однієї такої одиниці Р.Кіплінг концентрує обсяг інформації, що традиційно виражається цілим реченням.

Вживання лексичних одиниць, які є культурно забарвленими маркерами, відтворює особливості життя етнічних осередків, зображених у художніх прозових творах Р.Кіплінга. Цьому сприяє використання значної кількості неасимільованих запозичень та фразеологічних одиниць.

Спосіб, темп і ритм життя на Заході та Сході відтворюється Р.Кіплінгом різними синтаксичними конструкціями. Типовими для відображення життя англійців є прості речення, необтяжені громіздкими конструкціями, що надають додаткову інформацію. Характерною рисою мови представників англійського культурного простору є економія. Притаманними опису життя англійців є номінативні, еліптичні речення, що відзначаються стислим викладом думок.

Водночас життя зображується за допомогою складних синтаксичних конструкцій з різними типами зв'язку, що сприяє відтворенню специфіки їхньої культури. Значна кількість вставних конструкцій різного типу надають додаткову інформацію, що сприяє кращому відтворенню атмосфери Індії. Типовими для відображення індійської культурної традиції є інфінітивні речення, які використовуються, головним чином, з повчальною метою, а разом з тим передають ідеї східної мудрості. Значна кількість спонукальних речень позначає той факт, що людина – недосконала, не варта нічого без природного фактору істота, її вчинками та діями необхідно керувати.

Напруження та неспокій, радість і переживання передаються за допомогою різних засобів звукової експресії. Особлива увага приділяється звуконаслідувальним словам, оскільки природа вважається основою життя на землі, то будь-які її прояви неодмінно відтворюються в творчості автора. Звуконаслідувальна лексика сприяє відтворенню природоцентричного характеру індійської культури.

Художній прозовий твір Р.Кіплінга є лінгвокультурним утворенням, яке віддзеркалює особливості етнічного оточення та індивідуального простору мовної особистості письменника, поєднуючи мовні одиниці кожного рівня для відтворення рис англійської та індійської національних традицій.

Отримані результати становлять основу для подальшого дослідження проблематики, порушеної у дисертаційній роботі. Перспективним є вивчення мовних засобів різних рівнів, за допомогою яких зображаються побут і традиції, притаманні іншим культурам. Доцільним також буде виявлення міфологічного підґрунтя відповідних особливостей та їхньої вербалізації.


Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях:

  • Головня А.В. Лінгвокультурологічні особливості картини світу "Книги джунглів" Р.Кіплінга // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2004. – Вип. 7. – Т. IV. – Ч. 2. – С. 264–270.

  • Головня А.В. Відображення мовної та концептуальної картини світу крізь призму мовної особистості // Мовні та концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2005. – Вип. 16. – Кн. 1. – С. 83–85.

  • Головня А.В.Міфологічний компонент ККС та МКС // Вісник Житомирського державного університету ім. І.Франка. – Житомир: Вид-во Житомирськ. держ. ун-ту ім. Івана Франка. – 2005. – Вип. 23. – С. 137–138.

  • Головня А.В. Особливості лінгвокультурного простору художньої прози Редьярда Кіплінга // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь: Межвузовский центр "Крым". – 2006. – № 82. – Т. 1. – С. 85–87.

  • Головня А.В. Концептуальна метафора у відображенні індійської та англійської етнокультур // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ. – 2007. – № 28. – С. 17–20.

  • Головня А.В. Особливості синтаксичної організації художньої прози Редьярда Кіплінга // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь: Межвузовский центр "Крым". – 2007. – № 110. – Т. 1. – С. 128–130.

  • Головня А.В. Этнокультурный компонент ККМ и ЯКМ // Стилистика и теория языковой коммуникации: Междунар. конф. – М.: Московский гос. лингв. ун-т, 2005. – С. 136–137.

  • Головня А.В.


  •