LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





Бондаренко Катерина Леонідівна



УДК 811.111'276.2




ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ТА АНГЛІЙСЬКОГО СЛЕНГУ





Спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне

мовознавство





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук
















Донецьк – 2007


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Семенюк Олег Анатолійович,

проректор з наукової роботи

Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Вининченка


Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор

МанакінВолодимир Миколайович,

завідувач кафедри видавничої

справи і редагування,

декан факультету журналістики

Запорізького національного університету


кандидат філологічних наук, доцент

Дрінко Ганна Геннадіївна,

завідувач кафедри граматики

та практики мовлення

Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов



Захист відбудеться "27" вересня 2007 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.


Автореферат розіслано " " серпня 2007 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.Пирлік


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Кінець ХХ – початок ХХІ століття характеризуються посиленням уваги лінгвістів до порівняльного аналізу мов. Це закономірно, оскільки, зважаючи на активізацію глобалізаційних процесів, дослідження, що дозволяють розкрити уявлення кожного народу про специфіку національного шляху в рамках загального розвитку цивілізації, виявити цінність своєї культури, своєрідність мови, національного менталітету тощо, набувають особливої актуальності.

Розробка та обґрунтування проблем контрастивної лексикології, закладення теоретичних підвалин порівняльно-семантичних досліджень у вітчизняному мовознавстві здійснювались І.О. Голубовською, Ю.О. Жлуктенком, В.Д. Каліущенком, М.П. Кочерганом, В.М. Манакіним, О.О. Тараненком, О.В. Тищенком, С.О. Швачко, М.П. Фабіан та іншими вченими. Серед дослідників пострадянського простору слід особливо відзначити доробок Ю.Д. Апресяна, В.Г. Гака, А.Й. Гудавічуса, В.М. Ярцевої тощо. За кордоном вищезазначені проблеми були предметом наукових розробок Д. Брауна, Г. Вежбицької, К. Годдарда, Е. Косеріу, Р. Ладо, В. Скалічки, С. Ульмана, Р. Якобсона та інших мовознавців.

Дослідження лексики в зіставному аспекті здійснюється в контексті поліпарадигмальності концепцій мови, у першу чергу, лінгвокультурологічної, лінгвокогнітивної і когнітивно-функціональної, у яких відображається об'ємне уявлення про мову як "простір думки", "осередок буття духу" (В. Гумбольдт). Витоки лінгвокультурологічного підходу до мови, застосованого в роботі, сходять до концепції порівняльної антропології В. фон Гумбольдта і культурної антропології (у працях Фр. Боаса, Б.Л. Уорфа, Е. Сепіра та інших вчених). У контексті лінгвокультурологічних досліджень Т.В. Гамкрелідзе, В.В. Іванова, В.І. Кононенка, О.С. Кубрякової, Ю.М. Лотмана, В.А. Маслової, О.А. Семенюка, Ю.О. Сорокіна, С.Г. Тер-Мінасової, М.І. Толстого, В.М. Топорова, Н.В. Уфімцевої та інших дослідників мова виступає як могутній інструмент, що формує людську спільноту в етнос через зберігання і передавання культури, а саме набору способів соціальної практики, які вироблені людьми для соціально значущих практичних та інтелектуальних дій і зберігаються в соціальній пам'яті колективу.

Дисертація присвячена дослідженню лінгвокультурних особливостей українського та англійського сленгу, які ще не ставали предметом ґрунтовного вивчення в порівняльному аспекті, що пов'язано, по-перше, з відсутністю єдиної несуперечливої теорії підсистем субстандарту (арго, жаргонів та сленгу), по-друге, дещо упередженим ставленням дослідників до цих "маргінальних" лексичних підсистем. Разом з цим, дослідження української (О. Горбач, Й.О. Дзендзелівський, Л.О. Ставицька, С.А. Мартос, Т.М. Миколенко, Н.О. Шовгун), російської (В.Д. Бондалетов, М.О. Грачов, В.С. Єлістратов, Л.П. Крисін, Б.О. Ларін, В.М. Мокієнко, Є.Д. Поліванов, В.В. Хімік), англійської (І.В. Арнольд, В.В. Балабін, І.Р. Гальперін, М.М. Маковський, У.О. Потятиник, В.О. Хом'яков) субстандартної лексики доводять, що арго, жаргони і сленг є не просто лексичними інноваціями, а специфічним відображенням світу зі своєю поняттєвою сферою, ціннісною ієрархією, відмінним від традиційного соціокультурним спектром стосунків "людина – суспільство", "людина – людина", "людина – мова" (Л.О. Ставицька). Враховуючи стрімке входження лексичних одиниць субстандарту до масової комунікації та формування особливого лінгвального феномену – сленгу, що перебуває на межі просторіччя і літературної (стандартної) мови, визначення його етнокультурної специфіки в порівнянні з відповідними лінгвальними підсистемами споріднених та неспоріднених мов набуває особливої актуальності.

Дисертаційна робота спирається на положення про те, що семантико-ідеографічна репрезентація сленгової лексики, яка передбачає виокремлення лексико-семантичних полів, мікрополів та лексико-семантичних груп з їхнім подальшим якісним і кількісним зіставленням, дозволяє виявити спільне й відмінне у досліджуваних фрагментах української та англійської сленгових мовних картин світу.

Актуальність дослідження полягає в необхідності ґрунтовного вивчення й зіставного аналізу української й англійської сленгової лексики із застосуванням лінгвокультурологічного та зіставно-типологічного підходів. Виявлення спільного в національних мовних картинах світу, змодельованих українським та англійським сленгом, уможливить подальше визначення онтологічних характеристик сленгу як універсального лінгвального феномену; встановлення відмінного – сприятиме подальшому вивченню специфіки мовного відображення українського та