LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу

"Східнослов'янська філологія: від Нестора до сьогодення" (Горлівка, 2006), Всеукраїнській науковій конференції "Текст та методика його аналізу" (Херсон, 2006), VII Міжнародній науково-методичній конференції "Методологічні проблеми сучасного перекладу" (Суми, 2007), І Міжнародній науково-практичнійконференції "Новітні обрії розвитку германської та романської філології" (Запоріжжя, 2007).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 261 сторінку, із яких 186 нараховує текстова частина, 27 – список використаної літератури та словників, 48 – додатки. Список використаних джерел складається зі 296 найменувань українською, російською, англійською і німецькою мовами та 39 лексикографічних джерел. У додатках подано схеми, на яких представлено семантико-ідеографічну класифікацію українського й англійського сленгу, та малюнки, в яких відбито відсоткове співвідношення лексико-семантичних угруповань сленгу в порівнюваних мовах.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається об'єкт і предмет дослідження, формулюються мета й основні завдання, визначаються методи і матеріал дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, подаються відомості про апробацію роботи.

У першому розділі "Підсистеми субстандарту як складник національної мови" висвітлюються базові поняття дослідження: субстандарт, сленг, національна мовна картина світу, сленгова мовна картина світу тощо.

Під терміном субстандарт в дисертаційному дослідженні розуміється впорядкована та ієрархічно структурована сукупність стилістично знижених соціально детермінованих лексичних систем і лексичних прошарків з наскрізною соціодемографічною дистрибуцією.

До соціально детермінованих лексичних систем традиційно відносять арго та жаргони (В.О. Хом'яков, М.М. Маковський). Арго – це таємна субмова, герметичність якої зумовлена специфікою діяльності членів відповідної соціальної групи (на сучасному етапі розвитку суспільства це арго екстрасенсів, послідовників релігійних сект тощо). Жаргон – атрибут негерметичної групи, соціальний діалект певної мовної спільноти (Л.О. Ставицька), діяльність якої не передбачає повного відокремлення від решти суспільства (жаргон комп'ютерників, металістів тощо).

На відміну від соціально детермінованих підсистем субстандарту, мовний пласт, який ми називаємо сленгом, широкорозповсюджений, а лексичні одиниці, що його складають, – загальнозрозумілі: укр. шнобель, чайник, жлоб, лох, кидала, жмурик, бригада, фазенда, хрущоба, ніжки Буша, біленька, прикид, прикол, кайф, відстій; англ. bazookas 'жіночі груди, особливо великі за розміром', ball-breaker 'жінка, яка демонструє свою владу, принижуючи гідність чоловіків', old flame 'колишній коханець', goldbrick 'ледача людина, та, що ухиляється від виконання своїх обов'язків', jelly-belly 'товста людина', jollop 'міцний алкогольний напій', sockeroo 'щось визначне за впливом' тощо.

Під терміном "сленг" розуміється особливий соціостилістичний субваріант субстандарту з наскрізною соціодемографічною дистрибуцією, особливою соціопсихологічною мотивацією вживання, соціостилістичною зниженістю повідомлення, домінуванням конотативного компонента над денотативним (Р.Р. Розіна), неодмінно більш чи менш вираженою експресивно-емотивною та евалюативною семантикою, неоднорідністю складу (Е. Партрідж, У.О. Потятиник).

Зауважимо, що під "наскрізною соціодемографічною дистрибуцією" розуміється відкритість цієї мовної підсистеми, що уможливлює її активне використання (принаймні, розуміння) всіма носіями мови(О.А. Земська). При цьому сленг все ж має певні гендерні та вікові обмеження, які, однак, не є визначальними (Л.О. Ставицька).

Неоднорідність складу сленгу виявляється в особливостях формування його корпусу, що зрештою відбивається й у термінологічній невизначеності, коли поняття "арго", "жаргон" та "сленг" виступають в якості синонімів. До свого складу сленг інкорпорує елементи арго, жаргонів, а також вульгаризми, іншомовні запозичення тощо, які, вжиті в новому соціокультурному середовищі, зазнають помітних семантичних трансформації: укр. глюк 'дивна поведінка' ← глюк комп. 'помилка в роботі комп'ютера'; англ. Monday-morning quarterback 'людина, яка піддає щось критиці, наводячі аргумети стосовно здійснених прорахунків або непередбачливості' ← Monday-morning quarterback спорт. 'недосвідчений вболівальник гри в американський футбол, що піддає нищівній критиці все, що відбувається на спортивному маданчику' тощо.

Соціопсихологічна мотивація, що зумовлює використання у мовленні носіїв мови сленгових лексичних одиниць, перебуває у площині сміхової, неофіційної культури (О.В. Улибіна). Сміхова культура – культурно-психологічний феномен, в якому відбито схильність людини до висміювання зовнішнього світу задля дистанціювання від наявних у ньому вад (М.М. Бахтін, Ю.М. Лотман).

Сміхова культура відповідає рівню довербального, пралогічного інтелекту, дій та образів (З. Фрейд). Первісне світовідчуття, відбите у мові, відзначається емоційністю, перевагою конкретного над абстрактним, різким протиставленням "cвого" та "чужого" тощо (К. Леві-Строс, Д.С. Ліхачов).

Таке світовідчуття зумовлює існування особливої системи цінностей: цінне те, що безпосередньо забезпечує виживання людини та продовження роду – фізичні характеристики людини та їхня відповідність або невідповідність нормі, сексуальні стосунки тощо (В.В. Хімік). Переважно таке світовідчуття виявляє себе опосередковано, що підтверджують, наприклад, сленгові номінації на позначення особи за належністю до певної раси: людина, що відрізняється кольором шкіри, очей, вимовою тощо, кваліфікується як чужа, а отже, апріорі ворожа, що й відображається у відповідних сленгових лексичних одиницях та конотаціях, якими супроводжуються сленгові етноніми, наприклад, укр. хачик зневажл. 'вірменин', лумумба 'представник негроїдної раси'; англ. God forbid зневажл., образл. 'єврей', jungle bunny зневажл.,образл.'представник негроїдної раси, переважно з країн, що знаходяться в тропіках' тощо.

З урахуванням того, що арго, жаргони і сленг – невід'ємна частина національної мови, а національна мова виконує світомоделювальну функцію, що реалізується в національній мовній картині світу (НМКС), під якою розуміється інваріант наївного осмислення світу свідомістю народу, зафіксований у мовних знаках, видається цілком вірогідним, що підсистеми субстандарту мають неабиякий вплив на останню. На противагу стандарту арго, жаргони і сленг представляють стихійну, мінімально оброблену мовну реальність. Це дозволяє припускати, що картування світу окремими підсистемами субстандарту буде різнитися й буде зумовлене специфікою відповідних соціальних груп у соціолектах та особливою світоглядною позицією