LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу

мовців у сленгу. Специфіка картування світу сленгом полягає в тому, що останній належить до сміхової культури, яка відтворює рівень дій і образів, що формуються на ранніх етапах розвитку психіки, тобто є певним відбитком первісного мислення.

Поняття "національна мовна картина світу" увійшло в лінгвістику у зв'язку з інтерпретацією результатів аналізу семантичної організації лексики. Саме план змісту лексики виступає матеріалом для виявлення і подальшого обґрунтування специфічних рис національного світосприйняття, національного образу мислення, що, однак, не заперечує значущість усіх рівнів мови (синтаксису, морфології й навіть фонетики) як важливих джерел інформації про особливості мислення та національний характер етносів.

Урахування особливостей структурування (картування) дійсності сленговим вокабуляром в аспекті визначення специфіки національної мовної картини світу надзвичайно продуктивне, оскільки сленгова мовна картина світу дозволяє виявити певні фрагменти дійсності, які не вербалізовані в стандарті, однак у свідомості носіїв національної мови постають як доволі значущі. Таке припущення може видатися дещо перебільшеним з огляду на те, що сленговий лексикон – це один з найбільш рухливих пластів мови, схильний до примх моди, зміни мовного смаку тощо. Однак історія сленгу (Е.Партрідж, О.Горбач) доводить, що, незважаючи на динаміку входження лексичних одиниць до його складу й виходу з нього, фрагменти дійсності, які номінують ці одиниці, залишаються незмінними і концентруються навколо людини: переважно її фізичних, фізіологічних, психологічних властивостей, здатності до самореалізації в соціумі тощо. Виявлення цих фрагментів дійсності сприятиме визначенню особливостей сленгової національної мовної картини світу як різновиду загальної НМКС.

У другому розділі "Лексико-семантичні поля українського та англійського сленгу" визначено принципи структурування сленгової лексики, які полягають у застосуванні семантико-ідеографічного підходу для створення моделі, що виступає в якості еталону зіставлення й уможливлює адекватний опис лексико-семантичної системи порівнюваних мов з урахуванням системних зв'язків та ієрархічних відносин. Можливість застосування цього підходу ґрунтується на загальновідомій тезі про нерозривний зв'язок мови і мислення. Мислення має загальнолюдську природу. Когнітивно-семантичний континуум є спільним для всіх мов (В.М. Манакін). Проте кожна конкретна мова членує його специфічно.

Вихідною тезою, що дозволяє використання семантико-ідеографічного підходу до структурування сленгового лексикону, а відтак визначення специфіки сленгової картини світу, є положення про те, що слова одного семантичного поля мають загальний смисловий код і разом зберігаються в мозку людини. Семантичне поле розглядається як спосіб відображення тієї чи іншої ділянки дійсності в нашій свідомості.

Зважаючи на те, що опис лексико-семантичної системи порівнюваних мов має здійснюватися з урахуванням системних зв'язків та ієрархічних відношень, у межах даного дослідження за ієрархічним принципом було виокремлено наступні лексико-семантичні угруповання: лексико-семантичні поля (сукупності лексичних одиниць, об'єднані спільністю змісту, що віддзеркалюють поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ), мікрополя (менші за обсягом сукупності лексичних одиниць, об'єднані спільністю змісту, що виділяються в межах лексико-семантичного поля) та лексико-семантичні групи (об'єднання слів за однорідністю значеннєвих відношень).

Компонентний аналіз українських та англійських сленгових лексичних одиниць (СЛО), який передбачав виокремлення категорійних (ядерних) та диференційних сем, дозволив виділити наступні лексико-семантичні поля: "Назви живого: людини, тварини", "Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини" й "Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій". Зазначені лексико-семантичні угруповання вирізняються складною структурою: містять дрібніші лексико-семантичні угруповання (мікрополя та лексико-семантичні групи). Семантичні комплекси сленгових лексичних одиниць характеризуються значним ступенем дифузності, а відтак, зважаючи на семний склад, українські й англійські сленгові лексичні одиниці можуть бути віднесеними до кількох лексико-семантичних груп та мікрополів.

Так, наприклад, українська СЛО духовка 'негативний образ жінки-домогосподарки, що не слідкує за собою та має обмежене коло інтересів', зважаючи на семи, які входять до структури її значення, може належати як до мікрополя "Назви особи за властивостями натури, рисами характеру, а також за вчинком, поведінкою, зумовленими такими властивостями, рисами", так і до мікрополя "Назви особи за інтелектуальним, інтелектуально-емоційним, інтелектуально-емоційно-фізичним станом, властивістю, якістю та їх виявом". В англійському сленгу лексему dinky 'представник родини, члени якої працюють у певній професійній сфері, не мають дітей, а отже, розглядаються як привабливі споживачі продукції, оскільки зазвичай не обмежені часом та грошима' можна віднести до мікрополів "Назви особи за особистими, суспільними відносинами, зв'язками" або "Назви особи за професією, спеціальністю, родом занять, характером діяльності і пов'язаними з ними діями, функціями, відносинами" тощо.

Проблема дифузності значень актуальна не тільки для досліджуваних ЛСП, але і для будь-якого угруповання лексичних одиниць, об'єднаних семантичною домінантою. Належність таких лексичних одиниць до певного лексичного угруповання в кожному конкретному випадку визначається з опорою на подібність їх мовних характеристик, а також зважаючи на зв'язки з найближчими семантичними партнерами.

Семантико-ідеографічний підхід дозволяє змоделювати карту "змістового всесвіту" національної мови, закріпленої в ньому картини світу. На відміну від стандарту, сленг представляє стихійну, мінімально оброблену мовну реальність, відтак картування світу в сленгу зумовлюється особливою світоглядною позицією мовців, що ґрунтується на засадах сміхової культури. Зважаючи на те, що відчуття смішного в різних етносах реалізується по-різному, семантико-ідеографічна репрезентація сленгової лексики, а звідси і сленгова картина світу в порівнюваних мовах буде специфічною. Специфіка членування смислового континууму виявляється у більшому чи меншому ступені лексикалізації або наявності лакун у певних лексико-семантичних угрупованнях досліджуваних мов, зумовлених культурно-історичними і соціально-економічними чинниками. Аналіз корпусу сленгу української й англійської мови, здійснений шляхом його семантико-ідеографічної репрезентації на основі компонентного аналізу вищезазначених одиниць, дозволив виявити особливості сленгової картини світу в українському та британському лінгвосоціумах.

Лексичні одиниці українського й англійського сленгу входять до складу трьох лексико-семантичних полів: "Назви живого: людини, тварини" (1420