LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокультурологічний підхід до вивчення української лексики у 5 - 6 класах шкіл з російською мовою навчання

одиниць з рідної мови в ту, що вивчають; невміння розрізняти семантичні відтінки у подібних словах різних мов, наслідком чого є явище лексичної інтерференції в учнівському мовленні; незнання учнями лексичного фону власне українських слів; намагання використовувати у мовленні тільки загальновживану частину українського словника, уникнення вживання специфічних українських слів і словоформ; обмеження у вжитку безеквівалентної української лексики або заміна її, наприклад, російськими відповідниками. Такі явища пояснюються тим, що в шкільній практиці на уроках мови відсутні міжмовні зіставлення на лексико-семантичному рівні.

Результати тестування вчителів-словесників та спостережень за навчально-виховним процесом свідчать про недостатній рівень лінгвокультурологічної компетенції вчителів; відсутність належної системи у проведенні роботи з етнокультурознавчою лексикою; недостатньо глибокий аналіз текстів етнокультурознавчого змісту; відсутність на уроках зіставлення етнокультурологічної лексики української мови з рідною мовою учнів.

Отже, вибір теми дослідження „Лінгвокультурологічний підхід до вивчення української лексики у 5 - 6 класах шкіл з російською мовою навчання" зумовлений, по-перше, необхідністю підготовки україномовної особистості, здатної комунікативно виправдано користуватися лексичними засобами української мови в усіх видах мовленнєвої діяльності; по-друге, необхідністю формування в учнів уміння бачити спільне й відмінне в різних мовах, культурах, цінувати свою культуру і поважати культуру іншого народу; по-третє, недостатньою розробленістю зазначеної проблеми в сучасній методичній науці.

Усе викладене вище викликало потребу здійснити теоретико-експериментальне дослідження, присвячене лінгвокультурологічному підходу до вивчення української лексики у 5-6 класах шкіл з поліетномовним складом учнів. Вибір класів пояснюється тим, що саме у 5 класі розпочинається системне вивчення української мови, в тому числі й розділу „Лексикологія", який закладає основи збагачення та активізації словникового запасу учнів. Ця робота продовжується в 6 класі у процесі вивчення морфології.

Зв'язок роботи з планами та темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри української мови Бердянського державного педагогічного університету в руслі наукової проблеми „Науково-методичне забезпечення реалізації Концепції мовної освіти в загальноосвітній школі".

Об`єктом дослідження є навчально-виховний процес на уроках української мови у школах з російською мовою навчання у південному регіоні України, де поширені українська, російська і болгарська мови.

Предметом дослідження є методика вивчення української лексики в лінгвокультурологічному аспекті у 5-6-их класах шкіл з російською мовою навчання з багатонаціональним контингентом учнів.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичній апробації змісту і методів роботи над українською етнокультурознавчою лексикою у 5 - 6 класах шкіл з російською мовою навчання з багатонаціональним контингентом учнів.

Зміст і спрямування дослідження визначили його гіпотезу.

Ефективність роботи над лексикою української мови зросте, якщо знайомити учнів не лише з основним лексичним, а й з фоновим і символічним значеннями слова; застосовувати регулярні лінгвокультурологічні зіставлення на матеріалі тих мов, які поширені в певному регіоні; використовувати спеціальні методи і прийоми роботи над лексикою для глибшого розуміння учнями значення слова, розширення та активізації словникового запасу учнів. За таких умов не лише активно збагачується лексичний запас школярів, поглиблюються знання про слово, а й розширюється їх уявлення про культуру свого та інших народів, формується толерантне, зацікавлене ставлення до інших мов і культур, підвищується культура спілкування у поліетномовному суспільстві.

Мета і гіпотеза дослідження потребують розв`язання таких завдань:

  • проаналізувати мовознавчі, педагогічні та методичні джерела з досліджуваної проблеми;

  • вивчити сучасний стан зазначеної проблеми у шкільній практиці;

  • проаналізувати етнокультурознавчу лексику української мови у зіставленні з російською і болгарською, дібрати матеріал для лінгвокультурознавчої роботи на уроках мови;

  • визначити зміст роботи над значенням слова, формуючи в учнів уявлення не лише про основне лексичне, а й про фонове і символічне значення слова;

  • розробити експериментальну методику лінгвокультурологічної роботи над українською лексикою у 5 - 6 класах шкіл з російською мовою навчання і перевірити її фективність.

Методологічну основу роботи складає постулат про діалектичну єдність мови – мовлення, мови – мислення, мови – культури, специфіку світобачення окремо взятого народу, про взаємозв`язки та взаємодію національних мов і культур, про психолого-педагогічні механізми засвоєння мови, набуття міжпредметних знань.

Для розв`язання поставлених завдань використано комплекс таких методів дослідження:

  • теоретичні: вивчення та аналіз мовознавчої, психолого-педагогічної й навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; ретроспективний та прогностичний аналіз навчальних програм, шкільних підручників та методичних посібників з української мови; порівняльний аналіз окремих груп етнокультурознавчої лексики трьох мов (української, російської, болгарської); теоретичне узагальнення педагогічного досвіду з означуваної проблеми; розробка змісту та системи роботи над збагаченням словникового запасу учнів національно орієнтованою лексикою; статистична обробка й порівняльна характеристика результатів традиційного та дослідного навчання;

  • емпіричні: бесіди з учителями й учнями; тестування вчителів-словесників й учнів 5 - 6 класів з метою діагностування рівня сформованості лексичних та мовленнєвих умінь і навичок; педагогічні спостереження й аналіз уроків української мови; аналіз творчих робіт, усних і письмових відповідей учнів; моделювання уроків для 5 - 6 класів за розділом „Лексикологія" з метою посилення їх лінгвокультурологічного аспекту;

  • педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний, контрольний етапи з якісним і кількісним аналізом результатів експериментально-дослідного навчання, їх апробація.

Експериментальна база дослідження. У педагогічному експерименті брали участь учні 5 - 6 класів Запорізької і Донецької областей: ЗОШ 5, 11 м. Бердянська; Гусарківської ЗОШ Куйбишевського району Запорізької області; Маріупольської ЗОШ № 36 Донецької області, а також учні віком 15 - 17 років із Польщі, які вивчали українську мову в міжнародній школі україністики.

Експериментом було охоплено 563 учні, з них близько 280 – учнів 5-их класів і 260 – учні 6-их класів, серед яких були школярі української, російської і болгарської національностей, а також 23 учні віком 15 - 17 років із Польщі, які вивчали українську мову як другу. В