LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокультурологічний підхід до вивчення української лексики у 5 - 6 класах шкіл з російською мовою навчання

Божович, Н. Уфімцевої.

Для успішної роботи над українською лексикою у зіставленні з російською та болгарською нами розглянуто лінгводидактичні засади, на які має будуватися процес навчання. Лінгвокультурологічний підхід до вивчення української лексики у 5 - 6 класах шкіл з російською мовою навчання передбачає засвоєння мови як функціональної системи. Щоб лінгвокультурологічні знання стали фундаментом діяльності міжкультурного спілкування, в учнів мають сформуватися специфічні лексичні навички – розуміння (на слух і при читанні) та використання лексики з національно-культурним компонентом, тобто тих лексичних одиниць, семантика яких безпосередньо пов'язана з національною культурою – з історією і географією країни, її фольклором, музикою, традиційним і новим побутом тощо. Це вимагає під час організації процесу навчання орієнтуватися на загальнодидактичні та методичні (лінгводидактичні) принципи навчання мови, які було розглянуто в роботі. У розділі наведено і проаналізовано методи, прийоми, які застосовувалися з метою формування в учнів 5 - 6-их класів лексичних умінь і навичок, передусім ті, що забезпечують здійснення поглибленого аналізу різних аспектів значення українського слова у порівнянні з російським (болгарським), комплексне застосування різних видів мовленнєвої діяльності на основі етнокультурологічного тексту, регулярне включення учнів у парні та групові види діяльності, регулярне звернення до життєвого досвіду учнів.

У другому розділі - „Стан лінгвокультурологічної роботи над лексикою у 5 - 6-их класах шкіл з російською мовою навчання" - подається аналіз змісту чинних програм і підручників з огляду на проблему дослідження; аналізуються дані констатувальних зрізів.

У Державних стандартах, навчальних програмах наголошується на тому, що мовна освіта в Україні покликана враховувати не тільки прагнення кожної національної спільноти до самозбереження, збагачення рідної мови й культури, а й сприяти ознайомленню учнів з культурою і традиціями українського народу, особливостями мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв української мови у певних ситуаціях спілкування, що забезпечує повноцінний процес комунікації.

Аналіз підручників і спеціальної методичної літератури засвідчив практичну відсутність міжмовних зіставлень, роботи над фоновим і символічним значеннями етнолексем, що свідчить про недослідженість проблеми лінгвокультурологічного напряму роботи над українською лексикою у школах з іншими мовами навчання.

Анкетування вчителів, спостереження за мовленням учнів, тестування з метою визначення рівня розуміння учнями країнознавчих і культурознавчих текстів дають змогу зробити висновок про відсутність належної роботи у цьому напрямку та необхідність дослідження проблеми такого вивчення української лексики, що ставить за мету збагачення мовлення учнів культурознавчими лексичними одиницями, які відбивають особливості культури українців та інших народів України, спрямоване на те, щоб кожен учень сприйняв не лише зовнішні ознаки слова, а й пізнав його глибинний зміст, збагнув (принаймні в основному) народне бачення того чи іншого явища. Дані констатувальних зрізів показали, що систематична робота над етнокультурознавчою лексикою необхідна як у ході опрацювання лексичних та інших тем програми, так і в роботі з розвитку різних видів мовленнєвої діяльності.

У третьому розділі – „Експериментально-дослідне навчання за розробленою системою лінгвокультурологічної роботи над українською лексикою у 5 - 6 класах шкіл з російською мовою навчання" – визначено мету, завдання, зміст і вихідні положення експериментально-дослідного навчання; описано розроблену систему лінгвокультурологічної роботи з українською лексикою (у зіставленні з російською і болгарською мовами); представлено аналіз результатів дослідного навчання; зроблено висновки про ефективність експериментальної методики.

Мета формувального експерименту полягала в апробації запропонованої методики роботи над лексикою у 5 - 6 класах шкіл з російською мовою навчання.

Відповідно до поставленої мети завданням формувального етапу експериментального дослідження було:

  • скласти реєстр етнолексем та дібрати дидактичний матеріал етнокультурознавчого змісту;

  • визначити місце лінгвокультурологічної роботи у курсі української мови як другої та перевірити доцільність і можливість успішного поєднання запропонованого змісту навчання з традиційним матеріалом за розділом „Лексикологія";

  • з'ясувати, за допомогою яких методів і прийомів можлива успішна лінгвокультурологічна робота над збагаченням й активізацією словникового запасу учнів на основі складено реєстру етнолексем та з використанням дібраного дидактичного матеріалу;

  • перевірити ефективність запропонованої системи роботи та проаналізувати результати експериментального навчання.

У процесі підготовки до експерименту було визначено зміст та обсяг роботи над українською лексикою (у зіставленні з російською та болгарською), яка була спрямована на

  • розширення відомостей про лексичне значення слова за рахунок формування уявлень про лексичний фон слова, еквівалентну, безеквівалентну лексику (без використання термінів);

  • збагачення, уточнення словника учнів за рахунок лексичних одиниць із культурно-національною специфікою;

  • розвиток умінь використовувати лексичні одиниці з культурно-національною специфікою у різних видах мовленнєвої діяльності.

Система роботи над лексикою на уроках української мови у 5-6 класах шкіл з російською мовою навчання передбачала:

  • виділення етнокультурознавих лексичних одиниць з тексту, розвиток уміння бачити такі слова і з'ясовувати їх значення, роль у тексті;

  • співвіднесення слухових і мовленнєво-моторних образів слова із зоровим сприйняттям відповідного предмета;

  • семантизацію етнолексем (визначення рівня понятійного змісту слова, тобто його семантики; визначення рівня непонятійного змісту слова, тобто лексичного фону);

  • спостереження над лексичною сполучуваністю етнолексеми, конструювання з цим словом словосполучень, речень;

  • перевірку розуміння сприйнятих на слух тестів, насичених етнолексемами;

  • конструювання усних і письмових висловлювань з етнолексемами на основі створених на уроці навчальних комунікативних ситуацій;

  • періодична перевірка правильності вживання учнями етнолексем в усному і писемному мовленні.

Оскільки в підручниках з української мови для 5-их класів є значна кількість лінгвокультурологічного матеріалу, різного за своєю проблематикою і тематикою, то виникла необхідність у відборі лексичних одиниць для навчання за пропонованою методикою. Аналіз лінгводидактичної і методичної літератури дав змогу визначити такі основні критерії відбору лексичних одиниць для засвоєння учнями 5-6 класів з огляду на лінгвокультурологічний підхід до вивчення української лексики:

  • відповідність пропонованого реєстру слів потребам лексичного забезпечення висловлювань за