LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвокультурологічні особливості протокольних промов у оригіналі та перекладі (на матеріалі українських та американських текстів)

дипломатичних документів пріоритетне місце належить неемоційності, що особливо помітно в текстах українських протокольних промов. Перекладачі нерідко жертвують маркерами емфази та верифікації, наявними в англійських реченнях (з 250 досліджених нами пар маркерів емфази та їх відповідників у 140 (56 %) була виконана трансформація вилучення): ("Цим, звичайно, ми досягнули лише певного рівня взаємодії парламентарів і уряду" [Кучма] - "By doing so we reached a certain level of interaction between the parliamentarians and the government").

Запозичення переважають серед дискурсних маркерів ідентифікації учасників або звертань, які підрозділяються на форми звичайної ввічливості та констатації суспільного й соціального становища ("Dear Mr. Dean, Your Excellencies, Ladies and Gentlemen [Зленко]- "Шановний пане Дуаєн, Ваші Екселенції, Пані та панове"). Звертання, відповідно до суспільного й соціального становища – посади, звання, професії – в дипломатичних документах найчастіше транскрибуються.

Особливим видом запозичення є калькування структурно-семантичної моделі мови-джерела, що відтворюється поелементно матеріальними засобами мови-сприймача. Кальки активізують приховані потенції цільової мови й зберігають зміст і колорит реалії, що перекладається. Поряд із повними кальками, зустрічаються ще й напівкальки, які утворено частково з іншомовного матеріалу, а частково перекладено. Методом калькування з французької мови прийшли узуальні форми звертання, дипломатичні компліменти, прийняті також і в українському протоколі, напр. Accept the assurances of my highest consideration -"Прошу Вас прийняти запевнення в моїй високій повазі до Вас" [Кучма].

Дипломатичному дискурсові властиве вживання іноземних слів та конструкцій (ксенізмів), переважно латинського та французького походження, які в українському тексті транслітеруються, транскрибуються, рідше – зберігають оригінальне написання Ці лексичні одиниці несуть ідею авторського компліменту обізнаності аудиторії ("Ми не сприймаємо і не можемо сприйняти застереження, якими Україну a priori позбавляють її місця у новій Європі" [Зленко]- "We do not and can not accept reservations, which a priori deprive Ukraine of its place in a new Europe"). Ксенізми можуть переноситися в текст перекладу без змін, служити відповідником оригінальному маркерові, що не був ксенізмом, перекладатися словами цільової мови, існувати в тексті поряд із перекладом, що витлумачує їх зміст.

Дискурсні маркери є важливим компонентом стилістики дипломатичних текстів. Їх переклад входить до ряду специфічних проблем передачі дипломатичного дискурсу цільовою мовою. Лексичні, граматичні, стилістичні трансформації допомагають перекладачеві витлумачити зміст маркера, його функцію в тексті протокольної промови, емоційне навантаження, яке несе та чи інша одиниця. Запозичення й калькування дають змогу відтворити оригінальну фонографічну, морфологічну й граматичну форму маркерів. Особливий випадок становлять іншомовні вкраплення в текст оригіналу, які, залежно від ступеня обізнаності аудиторії, перекладач може зберегти або відтворити засобами цільової мови. Відсоткове співвідношення методів перекладу дискурсних маркерів подано в таблиці 1.

Таблиця 1. Співвідношення перекладацьких трансформацій, вжитих для передачі лінгвокультурологічних елементів англійською й українською мовами


Другий розділ "Граматичні й лексико-фразеологічні проблеми перекладу протокольних промов" присвячено дослідженню конвергентних і дивергентних рис організації змісту в текстах протокольних промов. Дискурсні наміри й цілі мовця знаходять своє вираження в комплексі дискурсних маркерів, серед яких було виділено сім функціональних груп: дискурсні маркери внутрішніх переходів, логічних зв'язків, просторових і часових відношень, виділення (або емфази), ідентифікації учасників (послідовного посилання) й авторського ставлення.

Дискурсні маркери внутрішніх переходів включають маркери перераховування, маркери поступки й протиставлення, що виконують текстоутворюючу функцію, деякі сполучники, маркери зміни теми або додавання нової інформації, концентрації уваги або приєднання, а також маркери прикладів. Функція маркерів даної групи в англійській мові часто залежить від їх позиції в реченні, зі зміною якої втрачається експресивність. Крім того, втрату експресивності спричинює дотримання правил актуального членування, що призводить до перестановки слів у реченні ("Незважаючи на весь тягар минулого, в душах сучасних українців не вичерпується жадання духовного" [Кучма] - "The need for spiritual has not been exhausted in the souls of modern Ukrainians in spite of all the burdens of the past").

Конотативне значення деяких українських маркерів концентрації уваги протиставляється значенню англійських відповідників. У той час як перші акцентують увагу на винятковій важливості аргументу, другі натякають на відсутність у мовця інтересу до даної теми або небажання обговорювати її ("Що ж до особливості, то вона - в ролі самої України. Так склалось, що наша позаблокова держава об'єктивно прийнятна для всіх сторін як неупереджений посередник" [Кучма] - "As for their specific value - it is in the role of Ukraine. It just turned out that the status of Ukraine, which is not a party to any bloc, is acceptable to all parties as an unbiased interlocutor").

Усередині групи маркерів логічних зв'язків виділяються каузальні, маркери висновку, умови й поступки. Позиція українських каузальних сполучників є вільнішою, бо в англійських текстах перевага надається каузальності, вираженій на початку речення. Маркери висновку служать не тільки для розкриття логічних зв'язків, а й для емоційного виділення слова або словосполучення. Цю роль в українських текстах виконують сполучники й експресивні частки ("Для тих, хто мислить категорiями холодної вiйни, такий пiдхiд здається парадоксальним: адже ще недавно можна було знаходитись лише на однiй з барикад, якi роздiляли Схiд i Захiд" [Зленко]- "For some people, who are still obsessed by the Cold war thinking, such an approach seems to be quite paradoxical, as until recently it has only been possible to stay only on one side of the front line, dividing the East and the West").

Маркери просторових та часових зв'язків реалізують темпоральну й локальну фіксацію тексту, сприяють когезії дискурсу. У обох мовах вони забезпечують більшу наочність викладу, вносять узагальнююче або конкретизуюче значення (''While there have been many contributing causes to Swedish progress, two factors can be singled out'' [Гаврилишин] - "Прогрес Швеції зумовлений багатьма причинами, але насамперед можна виділити дві'').

Функцію виділення (емфази) виконують вставні