LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвокультурологічні особливості протокольних промов у оригіналі та перекладі (на матеріалі українських та американських текстів)

слова й конструкції, що виражаються прислівниками з підсилювальним значенням. В українській мові емфаза реалізується за допомогою спеціальних часток, а в англійській, окрім модальних слів і парантетичних включень застосовуються синтаксичні конструкції логічної емфази ("Процес серйозного і неупередженого дослідження та викладання історії Голокосту в Україні розпочався лише після здобуття державної незалежності в 1991 році" [Ющенко] - "It was not until Ukraine gained its independence that serious and unbiased research and interpretation of the history of Holocaust began in this country").

Маркери ідентифікації учасників набувають у протокольних промовах особливого звучання через наявність звертань, що підкреслюють етикетну функцію дискурсу. На відміну від англійських, українські звертання мають особливу граматичну характеристику - кличний відмінок. Етноспецифічні особливості спричиняють незбіг відповідних формул у різних мовах, а також необхідність у еквівалентах, що передають стилістичне й прагматичне значення – виявлення поваги до адресата промови. Звертання вказують на вік, соціальний статус співрозмовника, несуть регіональну й гендерну варіативність. Більшість протокольних формул звертання є кальками з французької мови, їх вживання регламентується правилами протоколу. Через недостатню розробленість відповідної системи в Україні, титули й звертання до іноземних посадовців перекладаються послівно ("Ваша честь" (калька з англійського Your Honour), звертання до архієпископів "Ваша милість" (калька з Your Grace), звертання до протестантського й католицького духовенства "Преподобний Отче" (калька з Reverend Father).

Початок і кінець дискурсу маркується відповідно до теми промови, а також події, заради якої її написано. До найтиповіших формул належать привітання, подяка, вираження співчуття. Закінчуються промови компліментом або повторенням початкової формули. Вираження емоцій відбувається за допомогою кліше з обмеженим потенціалом семантичного варіювання. Англомовні маркери позначаються піднесеністю, що реалізується через етикетні прохання про дозвіл висловитися, архаїчні конструкції, прислівники-інтенсифікатори, експресивні побажання й лозунги ("Дозвольте мені від імені жіноцтва України, Уряду України сердечно вітати проведення цього важливого міжнародного Форуму та висловити найкращі побажання творчості у його роботі" [Станік] - "Allow me on behalf of Ukrainian women and the Government of Ukraine to warmly welcome this important international forum and express our best wishes for the success of its work").

Авторське ставлення висловлюється за допомогою епістемічних модальних фраз, деліберативних вставних слів і конструкцій (типу I presume, I believe, I am sure (convinced)), апелювання до посади оратора. Експліцитне вираження авторської позиції забезпечують маркери у вигляді оцінкових прислівників. Розгалужені синонімічні ланцюги англомовних одиниць з позитивним та пейоративним значенням передаються обмеженим числом українських відповідників найзагальнішого характеру, напр. "на жаль", "на щастя" ("Міжетнічні конфлікти, які, на жаль, існують і на зламі тисячоліть, доводять, що людському співтовариству не вистачає толерантності" [Кучма] - "The inter-ethnic conflicts which unfortunately do take place in the world on the turn of the century show that mankind lacks tolerance", "Few would disagree that both the defence of humanity and the defence of sovereignty are principles that must be supported. Alas, that does not tell us which principle should prevail when they are in conflict" [Аннан] - "Мало хто буде заперечувати проти того, що і захист людини, і захист суверенітету - це принципи, які нам слід підтримувати. На жаль, це не говорить нам про те, який принцип повинен превалювати, коли між ними виникає суперечність").

Дискурсні маркери мають особливе значення для окреслення структури, логічних зв'язків протокольної промови, здійснюють темпоральну й локальну фіксацію, привертають увагу до найважливіших елементів тексту, виражають етикетну повагу до співрозмовника, а також інформують про авторську позицію. Майже всі вони мають систему відповідників у цільовій мові. Вибір еквівалента залежить від функції маркера в оригінальному реченні, регістру й ситуації спілкування.

Третій розділ "Етноспецифіка протокольних промов у перекладі" присвячено особливостям відтворення таких етноспецифічних компонентів, як компліменти, цитати й алюзії. Звертання, що також відносяться до етноспецифічних компонентів протокольних промов, розглянуті нами серед маркерів ідентифікації учасників. Наявність компліментів, цитат і алюзій можна вважати конвергентною рисою промов дипломатичних представників обох країн, однак у сприйнятті, трактуванні даних компонентів іншомовною аудиторією, а також їх перекладі, помітні розбіжності, що становлять етноспецифіку протокольних виступів.

Вживання компліментів є характерною ознакою дипломатичної комунікації, яка дає змогу ораторові продемонструвати свій такт і ввічливість, зробити перший крок у спілкуванні й покласти початок бесіді ("Зі словами шани і вдячності я звертаюсь до Вашого попередника, пана Хан Сень Су, аби віддати належне його впевненим і плідним зусиллям на чолі однієї з найбільш драматичних сесій Генеральної Асамблеї [Зленко]- "I would like to address the words of respect and gratitude to your predecessor, H.E. Mr. Han Seung-soo, and to pay tribute to his confident and fruitful efforts at the helm of one of the most dramatic sessions of the General Assembly").

Етикетні компліменти також представлені у функції фінальної частини протокольних промов. Вонимають усталену форму й передаються українською мовою за допомогою кальок ("Accept, Excellency, the assurances of my highest consideration" - "Прошу Вас прийняти запевнення в моїй високій повазі"). Лексичними маркерами дискурсної активності мовця служать такі мовні засоби, як етикетні звертання, титули з меліоративними прикметниками (Grand Duke - "Великий князь"), які калькуються або транскрибуються в текстах українською мовою.

Важливе значення в протокольних промовах мають цитати, які виконують роль алюзій, доповнюють слова оратора додатковою інформацією, використовуються для підтвердження й надання більшої ваги словам оратора, коли тема його виступу сприймається неоднозначно. Тексти американських промов містять набагато більше посилань на слова колишніх президентів, Біблію, твори національної й світової літератури тощо, ніж готова сприйняти українська аудиторія, для якої автор і культурний контекст цитати нерідко залишається незрозумілим. Через те перекладачеві протокольних промов українською мовою необхідно виробити власні підходи для передачі крилатих висловів, перехідних та нових або незнайомих цитат.

Цитати передаються за допомогою відповідників, що закріпилися