LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопоетичні особливості зображення світу речей в англійській художній прозі XVIII - XX століть

розвитку семантичних способів зображення СР і виявити характерні для кожного періоду лексико-стилістичні засоби опису;

  • розглянути становлення мовних прийомів досягнення наочності зображення СР;

  • дослідити співвідношення статичного й динамічного типів зображення СР в англійських художніх творах XVIII-XX століть і показати розвиток словесних способів динамізації зображення;

  • прослідкувати вплив історично мінливого характеру точки зору на структурно-стилістичну організацію опису СР;

  • дослідити вплив синтезу мистецтв на лінгвостилістичні особливості зображення СР;

  • показати взаємозв'язок мовних особливостей опису СР з його функціональною спрямованістю, ідейно-образним змістом твору, особливостями світогляду письменника й художньо-естетичними принципами конкретного літературного напрямку.

    Наукова новизна дисертації визначається тим, що до об'єкта дослідження застосовано новий підхід, який поєднує методику лінгвопоетичного та лінгвостилістичного аналізу. Отримані результати вперше показали, що еволюція літературного зображення СР проходить у єдиному контексті зі зміною літературних напрямків і течій, у взаємозв'язку з процесом синтезу мистецтв і чітко позначається на зміні лексико-семантичної та композиційно-структурної організації опису, а також на зміні його текстових функцій.

    Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно сприяє розвитку загальнотеоретичної проблеми співвідношення лінгвостилістики й лінгвопоетики при вивченні художнього тексту. Ця проблема вперше розглядається на лінгвостилістичному матеріалі опису СР у діахронічному аспекті, що дозволяє дослідити процес мовної еволюції зображення такого фрагменту дійсності, як світ речей, у взаємозв'язку з особливостями авторського стилю й художнього методу конкретного літературного напрямку. Робота містить висновки загальнокультурологічного характеру, які розкривають історичні шляхи взаємодії словесної творчості з іншими видами мистецтва.

    Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати, теоретичні положення, висновки та ілюстративний матеріал можуть бути використані при читанні лекцій і проведенні семінарських занять зі стилістики англійської мови (розділи "Стилістична семасіологія", "Стилістика тексту") та в практиці навчання студентів-філологів інтерпретації тексту (розділи "Структура художнього літературного твору", "Композиційно-мовленнєві форми в художньому прозовому тексті").

    Методи дослідження. Мета та завдання дослідження зумовили використання методів лінгвостилістичного й лінгвопоетичного аналізу, в результаті поєднання яких художній текст розглядається в різних площинах: у площині синтагматики й парадигматики, на композиційному, семантичному та стилістичному рівнях, на рівні мовних засобів, контексту й підтексту. До аналізу досліджуваного матеріалу застосовано також діахронічний підхід, спрямований на виявлення основних шляхів розвитку текстових форм і способів зображення СР в англійській літературі XVIII-XX сторіч. Для обґрунтування окремих положень використано елементи зіставного й кількісного аналізу.

    Апробація роботи. Основні положення дослідження були представлені в доповідях на Всеукраїнській науковій конференції "Функціональна семантика слов'янських і германських мов" (Житомир, 1995 р.) і на міжнародній науковій конференції, присвяченій пам'яті О.М. Мороховського "Культурологічні аспекти функціонування мови" (Київ, 1995 р.).

    З теми дисертації опубліковано 5 статей.

    Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, передмови, трьох розділів з висновками до кожного з них і загальних висновків (текст дисертації – 177 стор.),а також списків використаної літератури (237 джерел, в тому числі 49 іноземними мовами), джерел ілюстративного матеріалу (33 назви) та 3 додатків.

    У Вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, визначаються актуальність, мета, конкретні завдання, методи, предмет і об'єкт дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність роботи, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

    У Передмові викладаються теоретичні та методологічні основи дослідження, визначаються параметри, за якими буде проведено аналіз зображення СР в англійській художній прозі.

    У Розділі 1 розглядаються текстові форми та способи зображення СР в англійському просвітницькому романі XVIII століття.

    У Розділі 2 аналізуються зміни мовної організації зображення СР, спричинені зміною літературних напрямків у XIX столітті.

    У Розділі 3 простежується розвиток традиційних і поява новаторських елементів у зображенні СР, встановлюються загальні закономірності еволюції текстових форм і способів зображення СР у творах, які належать до різних літературних напрямків XX століття та являють собою жанрові різновиди роману.

    У Загальних висновках відображено підсумки дослідження, наводяться висновки, які підтверджують основні положення, що виносяться на захист, визначаються подальші перспективи дослідження цієї проблеми.

    Список використаної літератури включає праці вітчизняних і зарубіжних авторів, перелік джерел ілюстративного матеріалу.

    У Додатках подаються таблиці, які містять кількісні показники актуалізації текстових форм і способів зображення СР у художніх текстах XVIII-XX сторіч, а також фрагменти описів, які аналізуються в тексті дисертації.

    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

    Передмова. Теоретичні та методологічні основи дослідження. "Образи речей" у художньому творі (термін В.А. Кухаренко), як і образи персонажів, образи живої природи, можна визначити як складну єдність, якій притаманні план вираження і план змісту. В рамках лінгвопоетичного підходу мовні засоби зображення СР (план вираження) вивчаються в нерозривному зв'язку з його ідейно-тематичним змістом і функціональною роллю у творі.

    Базуючись на лінгвостилістичному аналізі, лінгвопоетичне дослідження приділяє першочергову увагу елементам плану вираження, на яких безпосередньо позначається еволюція художнього методу. Так само як портрет і пейзаж, опис СР зазнав серйозних змін як у плані своєї протяжності та структурно-композиційної організації, так і в плані семантичної репрезентації й повноти охоплення ознак художнього предмета (В.А. Кухаренко). Вивчення лексико-семантичної організації передбачає аналіз виділених в описі семантичних ознак і лексико-стилістичних способів їх репрезентації. Дослідники розмежовують такі групи семантичних ознак: 1) оціночно-описові (співвідносяться зі сферою раціонально-оціночного сприйняття); 2) емоційно-описові (співвідносяться зі сферою емоційно-чуттєвого сприйняття); 3) зображально-описові (створюють конкретний зоровий образ). Останні за своїм характером можуть бути: а) нейтральними; б) маркованими і в) лейтмотивними або лейтмотивно-імпліцитними. Відповідно до трьох груп семантичних ознак виділяються три способи зображення – оціночний, абстрагований і візуальний (Т. І. Іжевська). Визначення способу зображення відбувається на основі домінуючих ознак, оскільки в будь-якому


  •